Євангеліє Великої Середи

Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав ученикам Своїм: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття. Тоді зібралися первосвященики, і книжники, і старійшини народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа, і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити. Але говорили: тільки не у свято, щоб не було заворушення в народі.
Коли ж Ісус був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього жінка з посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, що возлежав, на голову. Побачивши це, ученики Його ремствували і говорили: для чого таке марнотратство? Бо можна було б це миро продати за велику ціну і роздати вбогим. Ісус же, зрозумівши це, сказав їм: навіщо бентежите жінку? Вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте. Зливши миро це на тіло Моє, до погребіння Мене приготувала. Істинно кажу вам: де тільки буде проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде про те, що вона зробила, в пам’ять її.
Тоді один з дванадцятьох, званий Іудою Іскаріотом, пішов до первосвящеників і сказав: що хочете дати мені, – і я вам видам Його? Вони запропонували йому тридцять срібників. І відтоді він шукав нагоди, щоб видати Його.
Мф. 26:1-16



Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященики і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити. Але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі.
І коли Він був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, – прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову. Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира? Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй. Ісус же казав: облиште її, навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро робити; Мене ж не завжди маєте. Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння. Істинно кажу вам: по всьому світу, де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано на спомин про неї і про те, що вона зробила.
І пішов Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти, до первосвящеників, щоб видати Його їм. Вони ж, почувши, зраділи і пообіцяли дати йому срібників. І він шукав, як би в слушний час видати Його.
Мк. 14:1-11


Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасхою. І шукали первосвященики і книжники, як би погубити Його, але боялися народу. Увійшов сатана в Іуду, званого Іскаріотом, що був з числа дванадцятьох, і він пішов і говорив з первосвящениками та начальниками, як Його видати їм. Вони зраділи і згодилися дати йому срібників. І він обіцяв і шукав слушної нагоди, щоб видати їм Його без народу.
Лк. 22:1-6


Pоздрукувати матеріал