Вітальне слово прот. Ярослава Дуди Високопреосвященному митрополиту Димитрію від імені духовенства єпархії у День Тезоіменитства

Ваше Високопреосвященство!
Дорогий митрополите!

Сьогодні Свята Православна Церква звершує пам’ять великого святителя – митрополита Димитрія Ростовського, а водночас Львівська єпархія разом із Вами святкує День Вашого Тезоіменитства. І мені сьогодні випала велика честь вітати Вас із днем Вашого ангела від імені священиків єпархії, від імені нашої духовної школи у цьому величному кафедральному соборі.

Дорогий Владико! Аналізуючи, ми бачимо, як у своєму житті Ви багато в чому наслідуєте життя святителя Димитрія Туптала. Митрополит Димитрій Туптало в молоді роки закінчив Києво-Могилянську колегію, але відкинув мирське життя і вже у сімнадцять років прийняв монаший постриг і розпочав писати свою славетну працю – Житія Святих. Ви, дорогий Владико, закінчили історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і перед Вами, звісно, також відкривалася, гадаю, успішна дорога мирського життя, життя науковця-дослідника. Але Господь стопи Ваші і Ваше серце скерував до Свято-Володимирського Патріаршого собору, з якого Ви вже вирушили цілком іншою дорогою – дорогою духовного життя, дорогою пастирської праці у винограднику Христовому.

Ви, дорогий Владико, трудитеся багато і ми це бачимо, трудитеся, як трудився святитель Димитрій. Як він упродовж цілого життя примножував свої богословські труди, так і Ви в нашій Церкві є невтомним науковцем. Праця Ваша є дуже актуальною і насущною для нашої Церкви, адже захистивши докторську дисертацію, в якій виклали внесок відомих історичних постатей у розвиток і становлення Української Православної Церкви, Ви й надалі продовжуєте випрацьовувати концепцію українського патріотичного погляду на нашу церковну історію.

Чотири роки тому Ви, дорогий Владико, прийшли на Львівську кафедру. І треба сказати, що Ви одразу для всіх нас стали справді нашим архієреєм, нашим духовним батьком, ми всією душею і всім серцем полюбили Вас. Ми любимо особливо Ваше служіння, адже співслужачи Вам за Божественною Літургією направду відчувається особлива благодать.

Хочеться наголосити також і на ревному виконанні Вами, дорогий Владико, своїх архіпастирських обов’язків, подекуди нам навіть здається, що Ви геть невтомні. Адже ми знаємо про Ваші щоденні численні зустрічі, про Ваші богослужіння, про часті відвідування парафій у різних кутках нашої єпархії, де Ви засіваєте у серця людей слово Боже.

У цей тяжкий час для України, коли на Сході йде війна, Ви докладаєте всіх сил, а найперше – це щира молитва до Бога, щоби полегшити участь тих людей, що страждають від цих трагічних подій – воїнів нашої армії, їхніх сімей, біженців і переселенців. Добре відомо, що окрім постійної молитви, Ви також надаєте посильну грошову і гуманітарну допомогу війську, добровольчим батальйонам і військовим госпіталям.

Ви постійно працюєте на розвиток Львівської єпархії. Ось Ви з нами лише чотири роки, а вже рік працює нове єпархіальне управління остаточно передане у власність Церкви й облаштоване завдяки Вашій праці. І це можна поставити навіть у зразок іншим єпархіям нашої Церкви.

Колись у Сократа був бідний учень, що не мав грошей, щоби придбати подарунок для свого вчителя. І підійшовши до вчителя, він сказав: я не маю для Вас матеріального подарунка, але серце моє повнене любов’ю до Вас і вдячністю, бо Ви вклали у нього свою мудрість. І справді любов – найважливіше, що є в цьому мінливому світі, це найкоштовніший скарб. Про це нас навчав Господь наш Ісус Хритсос і це Божественне повчання Ви завжди повторюєте нам у своїх проповідях. Тому і я, дорогий Владико, Вас вітаю не тільки з цими квітами, які зів’януть за кілька днів, але найперше безсмерними квітами любові наших сердець.

Нехай Всемилостивий Господь посилає Вам духовні і тілесні сили для звершення свого ахіпастирського служіння на славу Божу, на славу Його Святої Церкви і на наше спасіння!

Іс полла еті Деспота!

(слово виголошене благочинним Львівського благочиння прот. Ярославом Дудою після Божественної Літургії у Покровському кафедральному соборі у день згадування перенесення мощей святителя Димитрія Туптала, митрополита Ростовського, День Тезоіменитства керуючого єпархією, 4 жовтня 2014 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал