Святі отці і вчителі Церкви про правильну молитву

Хто не знає себе і не
відчуває, в якому тяжкому стані перебуває, у того дарма пропадуть пости і
милостині, які він звершує. Бо жертва, приємна Богові, є тільки дух упокорений,
і тільки за таку жертву дарується відпущення гріхів, і для такої жертви бувають
і пости, і молитва, і милостиня. Ось таїнство християнського життя, і ось як
повинен чинити кожний християнин.



Преподобний
Симеон Новий Богослов



Для правильності
молитви потрібно, щоб вона промовлялась серцем, сповненим чистотою духа, серцем
упокореним і смиренним.



Святитель
Ігнатій (Брянчанінов)



Без смирення некорисною
буває молитва, адже Бог гордим противиться (Як. 4, 6; 1 Пет. 5, 5). І навпаки,
на смиренних милостиво споглядає Бог: зглянеться
на молитви смиренних і не відкине благання їх
, — говорить Давид. (Пс. 101, 18) Так зглянувся Він на
молитву смиренного митаря, хоч той і був обтяжений гріхами, так відкинув горде
самохвальство фарисейське. «Бо всякий,
хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться»
. (Лк. 18, 14)



Святитель
Тихон Задонський



Хто не вважає себе
грішником, того молитва не приймається Богом.



Преподобний
Ісаак Сирін



Якщо звершуєш молитви
та подвиги зі смиренномудрістю, як недостойний, то вони будуть благоприємні
Богові. Якщо ж про інше згадаєш, спляче і недбайливе, і піднесешся серцем, то
марним є труд твій.



Авва
Ісая




Pоздрукувати матеріал