Слово протоієрея Михаїла Сивака за молебнем перед початком нового навчального року

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, дорогі браття і сестри, ми стоїмо на порозі нового навчального року, адже завтра День Знань і завтра всі, хто навчає та навчається, підуть до шкіл і вишів та стануть до своєї щоденної праці.

У перші дні начального року у навчальних закладах часто лунатимуть слова “навчальний план”. Усі складають його, узгоджують. Однак це слово повинне сприйматися не лише, як розклад занять чи навантаження на педагога, чи розпорядок проведення навчального процесу, а найбільше навчальний план слід асоціювати з вихованням. Ми навчаємо і виховуємо, формуємо особистість. Тому що головне завдання навчання і виховання – це формування людини.

Існує три інституції, які формують людську особистість. Це Церква, школа і сім’я. Я почну з останньої – з сім’ї. Справді, сім’я – це місце, це оточення, яке всеціло впливає на виховання людини. Тому що дитина у сім’ї вчиться, беручи приклад з поведінки батьків. Життя батьків – це відкрита школа навчання для дитини. Вона копіює все, що роблять її батьки. Дитина дивиться, спостерігає за ними, і, мов губка, все у себе вбирає. А потім, чи то у школі, чи загалом у своєму житті, вона буде думати, говорити і робити здебільшого так, як бачила це у своїй сім’ї.

Коли батьки погано себе поводять, сваряться, коли вживають недобрі слова, то не потрібно дивуватися, що дитина ці ж слова вживатиме у майбутньому, буде дратівливою і погано себе поводитиме. Усе це відбувається тому, що вона бачила це змалку у сім’ї!

Отже сім’я – це перша і найважливіша школа навчання й виховання. Тому кожний із нас, хто є батьком і матір’ю, дідусем і бабусею, виховання дитини повинен починати зі самого себе. Треба боротися зі собою, своїми гріхами, залишати свої шкідливі звички. Адже дитина дивиться і все повторює!

Другою інституцією виховання і навчання є школа, або в загальному випадку – навчальний заклад. У цій інституції головна увага зосереджується не лише на вихованні, але й на набутті знань. Дитина-учень чи молодик-студент навчаються, здобувають знання, опановують свою майбутню професію, щоби реалізувати себе у житті.

А ось Церква, як третя інституція навчання і виховання, вчить людину бути людиною; вчить людину правильно використовувати той багаж знань і вмінь, які вона набула. Тому що без Христа, без духовної опори людина не може правдиво називатися людиною і бути нею.

Можна здобути прекрасні знання, але ці знання використати неправильно, на шкоду! Людина, наприклад, може здобути прекрасну хімічну і фізичну освіту, але тільки внутрішній духовний стержень людині підказує, як використовувати ці знання. Вона може працювати над атомом, який приносить енергію, користь людині, а може виготовлювати атомну зброю! Людина може мати прекрасні знання з математики, гарно володіти предметом і своїми знаннями принести користь державі, суспільству. Але, у той же час, людина може неправильно скористатися цими знаннями і стати першокласним фінансовим шахраєм, будуючи грошові піраміди і обдурюючи людей. Це можна порівняти зі сокирою, яка у руках майстра чи лісоруба може бути знаряддям праці, а в руках лиходія стає знаряддям убивства.

Тому ці три інституції: Церква, сім’я та школа повинні спільно працювати над тим, щоби виховувати і навчати нове покоління людей. У сім’ї ми повинні отримати задатки добра; у школі людина повинна виховуватися патріотично і сумлінно здобувати знання, які їй знадобляться пізніше протягом життя; у Церкві людина повинна ставати людиною, єднатися з Христом, обожуватися, здобувати міцний духовний стержень. І коли ці три інституції працюють разом, тоді людина буде справді християнином, буде тим, хто справді може принести користь суспільству.

Тому ми зараз звершимо молебень з особливими молитвами за всіх, хто навчає і навчається. Адже більшою чи меншою мірою ця молитва торкається кожного з нас. Якщо ми не школярі і не студенти, не вчителі і не викладачі, то ми батьки, які маємо дітей-школярів, ми дідусі й бабусі, внуки яких ідуть до школи чи університетів. Тому закликаю всіх з особливим розчуленням помолитися за цим молебнем перед початком нового навчального року. Амінь!

(слово виголошене після Божественної Літургії і перед молебнем на початок нового навчального року у Покровському кафедральному соборі напередодні Дня Знань, 31 серпня 2014 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал