Проповідь Святійшого Патріарха Філарета у день пам’яті рівноапостольної жінки-мироносиці Марії Магдалини

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри! Вітаю вас із днем пам’яті святої рівноапостольної Марії Магдалини!

У Євангелії згадується декілька Марій. Марія Магдалина – одна з тих жінок, які носили це ім’я і які служили Господу нашому Ісусу Христу. Служили вони по-різному, але переважно – своїм майном. Бо Христос, живучи на землі, не мав не тільки жодного багатства, але й не мав навіть де голови прихилить. Але знаходилися люди, які служили Господу Ісусу Христу своїм майном. До цих людей належла і Марія Магдалина.

Чому вона називається Магдалиною? Тому що походила з галілейського міста Магдала, що розташовувалося на берегу Генісаретського чи Тиверіадського озера. Від назви рідного міста вона й отримала прізвисько Магдалина.

Також з Євангелія відомо, що ця Марія мала сімох бісів, тобто була біснуватою. У багатьох, можливо, виникає запитання: чому Бог допустив, щоб ця Марія мала не одного біса, а одразу сімох бісів? Чому? Тому ж, чому Господь допустив сатані і благочестивого праведного Іова спокушать; з тієї ж причини, чому допустив народитися чоловікові сліпим. І коли юдеї запитали Ісуса Христа: хто згрішив: чи цей сліпий, чи батьки його, що він народився сліпим? – Господь відповів: ні батьки не згрішили, ні, тим більше, він не згрішив, а народився сліпим, щоби явилася слава Божа. І показав Господь славу, чи ні? Показав! Одним словом сліпонародженому повернув зір.

Так само і Марія Магдалина мала сімох бісів, але не тому, що вона заслужила цього, а для того, щоби слава Божа явилася на ній. І цю славу Господь показав в тому, що вигнав цих сімох бісів. І тому Марія Магдалина з вдячності до Господа Ісуса Христа за визволення її від бісів вірно служила Йому. Не так вчинила, як ті десять прокажених, яких Господь зцілив, і тільки один із них повернувся, щоби подякувати Господу. Марія Магдалина не була такою невдячною. Вона, визволившись від цих бісів, постійно ревно служила Господу Ісусу Христу.

Вона любила Христа, любила духовною любов’ю, не плотською, як пишуть деякі теперішні борзописці. Вона любила Господа Ісуса Христа духовною любов’ю, святою любов’ю, такою любов’ю, до якої закликає нас Сам Господь Ісус Христос, коли каже: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм (Лк. 10:27). Ось такою любов’ю була сповнена Марія Магдалина.

І в чому ж виявилась сила любові цієї жінки? А в тому, що коли апостоли розбіглись через страх перед юдеями і залишили Господа Ісуса Христа одного, Божа Матір, Іоан Богослов, Марія Магдалина і ще деякі жінки не злякались юдеїв, а були з Господом Ісусом Христом на Голгофі під час Його страждання. І тому, ніби в нагороду за цю любов, Ісус Христос першій явився Марії Магдалині.

Пам’ятаєте з Євангелія, коли жінки-мироносиці після суботи вирішили помазать мертве тіло Господа Ісуса Христа? Вони вранці прийшли до гробу, але першою до цього місця прийшла Марія Магдалина. Чого вони прийшли? Побачить Воскреслого Господа? Ні! Вони не вірили у це, навіть не думали, що таке можливо, а прийшли тільки помазать Його мертве тіло, але помазать з любов’ю до свого Вчителя, до свого Господа. І що ж? Замість мертвого Марія Магдалина побачила Воскреслого Господа Ісуса Христа, але, як ви знаєте з Євангелія, спочатку не впізнала Його і навіть думала, що це садівник, і тому сказала: якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його (Ін. 20:15). А Господь промовив до неї: Маріє! Через це слово Марія впізнала свого Вчителя і Господа Ісуса Христа і Вона першою сповістила, згідно свідчення Євангелія, апостолів про Воскресіння Ісуса Христа. Але апостоли не повірили, і тому, як ви знаєте, Петро й Іоан побігли до гробу подивиться, але побачили тільки порожній гріб, а Самого Ісуса не бачили.

Марія Магдалина була також однією з тих, хто проповідував в Єрусалимі Воскресіння Господа Ісуса Христа, і тому Вона називається рівноапостольною, бо проповідувала Воскресіння Господа Ісуса Христа, проповідувала Євангелія на рівні з апостолами. Тому й шануємо ми її як рівноапостольну.

Нам небагато відомо про наступне життя святої Марії Магдалини, але з Передання відомо, що вона подарувала римському імператору Тиверію яйце червоного кольору на знак Воскресіння Господа Ісуса Христа. І з того часу Церква у Пасхальні дні закликає віруючих дарувати один одному крашанки, пасхальні яйця. Але започаткувала цей звичай саме Марія Магдалина.

Марія Магдалина з Риму повернулася в Ефес, де служила ще Божій Матері. Померла вона мирно, тобто не постраждала, як постраждали апостоли. Церква ж шанує її як святу. Мощі її були перенесені в Рим, пізніше – у Константинополь, а де вони зараз знаходяться точно не відомо.

У святій рівноапостольній Марії Магдалині Церква найперше шанує її любов до Господа Ісуса Христа. Своєю любов’ю вона показує, як треба любить Господа. Ось, як любила вона, так треба всім нам любить Бога, а для того, щоби любить так Бога, треба спочатку полюбить ближнього, бо, як навчає нас Священне Писання, якщо ми не любимо того, кого бачимо, то не можемо полюбить того, кого не бачимо, тобто Бога. Якщо ви не любите своїх батьків, то як ви можете полюбить ближніх, коли батька і матір не любите?! Якщо ви не любите свою Батьківщину і не захищаєте її, то як ви можете любить інші народи?! Не можете любить! Тому що не маєте в серці любові.

Любов народжується в сім’ї. Якщо дитина бачить, як батьки люблять один одного, як вони люблять своїх дітей, то ця любов переходить і до самих дітей, а якщо в дітях буде любов, то вони будуть і християнами добрими, і добрими громадянами, і наслідують Царство Небесне. Усе це буде породжено любов’ю, бо любов має велику силу.

Любов перемагає зло і страх перед цим злом. І ви, дорогі браття і сестри, могли побачити це на своєму власному досвіді. Люди стояли на Майдані, їх били, гнали, багатьох убили, але решта залишилася стояти. Чому так? А тому що страх смерті вони у собі перемогли любов’ю до свого народу і Батьківщини. Чому зараз на Донбасі воїни отримують рани, одужують і знову йдуть захищать свою землю? Чому? А тому що вони подолали страх, а подолали цей страх любов’ю до свого народу, до своєї сім’ї, до своїх батьків, до своїх друзів, до України.

Наш земний шлях – це шлях до вічного Царства Небесного. Цей шлях ми не здолаємо без любові в серці, і Марія Магдалина дає нам приклад, як треба любить ближніх, як треба любить Господа нашого Ісуса Христа. Тому помолимось сьогодні, щоби Марія Магдалина ублагала Господа, якого Вона любила, щоб і ми так само любили і Бога, і свій народ, і свою сім’ю, і всіх наших ближніх.

Нехай Господь за молитвами святої Марії Магдалини зміцнить у нас віру і любов і дарує нам життя вічне у майбутньому Його Царстві. Йому ж слава на віки віків. Амінь!

Pоздрукувати матеріал