Слово Високопреосвященного митрополита Димитрія за освяченням памятника українцям - жертвам примусової депортації з їхніх етнічних земель у с. Сокільники

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дозвольте від імені духовенства привітати вас з нашим державним святом - Днем Конституції України, - і також на цьому святому місці згадати ті трагічні дні, люту годину, коли українці були вигнані з прадавніх наших земель: Надсяння, Холмщини, Лемківщини, Любачівщини. Багато хто з них знайшов собі прихисток, свою нову маленьку Батьківщину у Сокільниках.

Без вини покараним ми встановили сьогодні цей пам’ятний знак - святого ангела, який здіймає свої крила до небес, тому що ті, хто не хотів покинути своєї домівки, були безвинно закатованими. Подібні трагічні сторінки нашої історії ми не маємо права забувати. Ми стоїмо під цим мирним синім небом і так хочеться це небо занести далеко на Схід України, щоби і там утвердився мир і припинилася жахлива кровопролитна війна, бо вже вся українська земля вкрита могилами наших героїв. І я вірю, що ті люди, які любили свою Батьківщину, які не хотіли залишати українські хати, свої оселі, також зараховані до собору святих новомучеників, тому що вони стояли не тільки за свої оселі, за своє майно, вони стояли за храми, вони стояли за святині, вони стояли за правду.

Ми вдячні тим, хто долучився до спорудження цього прекрасного знаку пам’яті, і я маю честь висловити слова подяки від імені Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета ініціаторам і меценатам цього проекту.

(слово виголошене за освяченням пам’ятника українцям - жертвам примусової депортації з їхніх етнічних земель у с. Сокільники під час Архіпастирських відвідин Пустомитівського благочиння, 28 червня 2015 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал