Слово Високопреосвященного митрополита Димитрія увечері світлого дня Пасхи Христової

Ваше Високопреподобіє! Всечесний отче Павле!
Отче ректоре!
Отці настоятелі! Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри!
Христос Воскрес!

Перш за все, я дякую отцю Павлу, а в його особі і всім вам, тут присутнім, за це великоднє привітання.

Мені б хотілося поділитись власним коротеньким враженням і міркуванням про завершену нами путь Святої Чотиридесятниці. Якщо комусь було дуже важко йти нею, творити цей подвиг, то сьогодні ви відчуваєте, як ця важкість, тяжке це ярмо перетворилося для кожного із нас на велику радість. Ви, напевно, пригадуєте слова Христа Спасителя, які ми з Вами чули ще зовсім нещодавно під час Страсного тижня, коли прочитували дванадцять Євангелій Страстей, де Господь говорив: «Ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде…Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас». (Ін. 16, 20-22) Ось вам, дорогі брати і сестри, сповнення слів Христа Спасителя, ось ця радість, яку ми сьогодні з вами переживаємо, цей перший пасхальний день, цей перший день Воскресіння Христового. Цю радість ми переживаємо сьогодні, ми будемо переживати її протягом усього цього Світлого тижня, протягом усіх сорока днів після святої Пасхи до Вознесіння Господнього, цю радість ми переживаємо з дня у день, з місяця в місяць, з року в рік і ніхто від нас уже не відбере її, бо Христос Воскрес!

Це так важливо сьогодні, в наш час, радіти, радіти Воскреслому Христу Спасителю. Це так важливо ділитися цією пасхальною радістю з усіма. Поширювати її не тільки тут між нами присутніми у цьому храмі, але йти ділитися нею з тими, хто ще цієї пасхальної радості, радості Великодня не відчуває до кінця, з тими, хто в якійсь мірі ще не зрозумів, що таке є Пасха для кожного із нас. А що означає вона? А те, що райські двері для нас відкриті. Як важливо цією пасхальною радістю поділитися також і з померлими, тому ми і поспішаємо на гроби наших близьких, і там сказати «Христос Воскрес!». І хоча ми не чуємо відповіді «Воістину Воскрес!», але ми впевнені, що ті, хто відійшов з цього світу в надії на вічне життя і воскресіння з Церквою Небесною, торжествуючою, і Церквою земною також оспівують Воскресіння Христове.

Я, дорогі брати і сестри, щиро вам дякую за те, що всю цю Святу Чотиридесятницю ми так ревно молилися, так ревно відстоювали такі довгі великопісні богослужіння, акафісти, пасії, літургії, молебні, різні чини, творили заупокійні молитви за тих, хто відійшов від нас. Ми все це пережили разом і ви подивіться як наш труд увінчаний, він увінчаний Воскреслим Христом, Який вийшов до нас із гробу і провістив: «Смерті більше немає, жала смертельного немає, є надія на воскресіння і вічне життя».

Я дякую вам усім, дорогі брати і сестри, за те, що ми також і сьогодні соборно, разом молилися. Цього дня і наступні всі дні життя нашого будемо прославляти Воскреслого Христа Спасителя. Дай Бог, аби ми ще не один рік відчували і переживали радість у Христі Воскреслому, щоб ще ми не один рік тут, на землі, зустріли світле Христове Воскресіння. Многих і благословенних вам літ!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
(слово виголошене за великою Пасхальною вечірнею у Покровському кафедральному соборі у світлий день Воскресіння Христового 5 травня 2013 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал