Слово Високопреосвященного митрополита Димитрія під час Урочистого акту у Львівській православній богословській академії з нагоди Актового дня

Всечесний отче-ректоре!
Шановні представники навчальних закладів нашої Церкви!
Всечесні отці-викладачі!
Шановні випусники і студенти нашої Львівської православної богословської академії!

Перш за все хотів би всіх вас привітати з днем пам’яті святителя Іоана Золотоустого – великого отця й учителя Церкви. Невипадково і знаменно, що наша Львівська православна богословська академія перебуває під покровом цього святителя і відзначає день його пам’яті Урочистим актом. Це був і залишається до нині великий учитель і наставник Церкви. Його слово звучало на весь світ, і, свого часу, його захищав навіть папа Римський, коли святителя брутально вигнали з Константинопольської кафедри.

До речі, сьогодні також і день пам’яті його матері Анфуси. І хоча в нашому календарі ви не знайдете цього імені, але Константинопольська Церква у 1998 року внесла її ім’я у святці, днем пам’яті визначивши 26 листопада.

Також сьогодні ми відзначаємо пам’ять місцевошанованого святого Волині, згідно постанови Помісного Собору нашої Церкви, страстотерпця Данила Братковського. Це наш святий, який просіяв у подвигу, боронячи православну віру. Він був четвертований у місті Луцьку, де сьогодні якраз у Хрестовоздвиженському храмі, де спочивають його чесні мощі, звершується урочиста Літургія.

Тож, бачите, наскільки багатий цей день на память славних святих – вселенських і наших українських.

Я, звісно, не можу не згадати про ті події, які відбуваються сьогодні у нашій державі. Ми повинні повсякчас молитися за Україну і молитися за наших захисників, які жертвують своїм здоров’ям і життям на Сході. Більшість із них є вашими ровесниками. Вони могли б сидіти тут, поруч і знами, але натомість у холодних бліндажах вони захищають нашу Батьківщину. Їм там надто важко, адже ми знаємо, які різні настрої панують серед тамтешнього населення, в якого, часто, вони не можуть знайти такої необхідної підтримки і розуміння. Тому ми повинні щиро, щиро за них молитися.

Учора по радіо я слухав репортаж із Запорізької області, з прикордонного із Донецькою областю району, де звичайні діти, школярі, зробили барикади і написали на них “Слава Україні!” і “Стій! Тут Українська земля!”. Коли запитали, що спонукало їх збудувати ці барикади там, де не планувалося жодних блок-постів обощо, вони розповіли, що їх надихнули наші воїни, які під час ротацій регулярно проїжджають через це селище. І так, сповнені патріотизму, вони тримають цей пост, цей школярський блок-пост.

Уважаю, що молодь сьогодні не має права бути байдужою, вона повинна бути свідомою з широким світоглядом. Студенти духовних навчальних закладів повинні мати особливий патріотизм. Бо патріотизм – це любов до Батьківщини і до свого народу, а любов – це головна заповідь. І патріотизм цей повинен, звісно, найперше виливатися у щиру молитву за свій рідний край.

Наша Львівська православна богословська академія, як будівля і як навчальний заклад, має свою власну і неабияку історію. Добре відомо, що ця будівля колись була католицьким кляштором. У міру можливостей ми підтримуємо її належний стан і вигляд. Львів – особливе місто, тут скрізь пам’ятки історії. Не так просто за цими пам’ятками доглядати і ще важче відновлювати їх. Зараз ведуться капітальні ремонтні роботи, як ззовні – даху, так і всередині – храму. Багато зроблено, але вочевидь ще більше належить зробити. Власне, ремонтні роботи лише призупинилися на час престольного свята. Тому моя особлива подяка сьогодні отцю-ректору і отцю Назарію Лозинському як благочинному храму. Хочу його по-особливому відзначити, тому що сьогодні, якщо вже є якась грамота від мене, то вона тільки одна і тільки для нього.

Отче Назаріє, ми не забудемо і про всіх Ваших доброчинців, меценатів, як так багато Вам допомогли і продовжують допомагати відроджувати, давати нове життя цьому храму. Обов’язково всіх їх ми відзначимо на високому рівні. Сподіваюся, що на лютневого Золотоустого ми побачимо ще більше завершеної праці. І нехай у цьому Вам допомагає Бог!

Що ж, шановні, про всі успіхи Академії я дуже добре знаю. Та ось, гадаю, не в тому успіх, що десь установлені нові вікна, відремонтована аудиторія, замінені двері абощо. Успіх богословської академії у тому, що її випускники стають добрими пастирями або хоча б у світі живуть як істинні християни. Ось про такі успіхи я хотів би чути. А це залежить від кожного з нас – і викладачів, і студентів.

Я радію, що продовжую свою викладацьку діяльність у Львівській академії, навчаючи студентів історії Церкви і пастирського богослів’я.

Усіх студентів і всіх викладачів я сьогодні щиро вітаю з цим святковим днем! Дякую всім присутнім представникам духовних навчальних закладів –Київської і Волинської академій, Рівненської і Дніпротетровської духовних семінарій, Богословського відділення Київської академії при Чернівецькому національному університеті й Івано-Франківського богословського інституту.

У цей час, коли Україна переживає випробовування, ми по-особливому повинні бути зосередженими на нашій праці. Тому що святитель Іоан Золотоустий, як ревний святитель і пастир, а за ним і Сам Христос як Пастиреначальник запитають нас про все – як зроблене, так і не зроблене з нашої провини. Житіє святителя Іоана Золотоустого є дуже цікавим. Я б радив усім його прочитати і час від часу перечитувати, нагадувати собі, бо воно доволі повчальне, особливо, для пастирів чи майбутніх пастирів. Житіє цього святого просякнуте справжніми фактами з історії християнської Церкви, давньої Церкви, і цим воно є дуже цінне.

Тож, я ще раз вас всіх вітаю з днем пам’яті святителя Іоана Золотоустого! Бажаю наснаги, беріться за працю дуже серйозно, тому що цей час заставляє всіх працювати відверто, чесно і ревно. Працювати треба так, щоби, коли доведеться стати перед Господом, ми могли б дати гідну відповідь за всі свої справи. Наша праця тут проходить під небесним покровом святителя Іоана Золотоустого. Уважаймо, щоби він не сказав нам: що ж, я вам покровительствував, а ви не трудилися, ледачі були! Працюймо на славу Божу і в цьому нехай допомагає нам великий святитель Іоан Золотоустий!

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

(слово виголошене під час Урочистого акту у Львівській православній богословській академії з нагоди її Актового дня 26 листопада 2014 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії


СЛОВО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО МИТРОПОЛИТА ДИМИТРІЯ >>>

Pоздрукувати матеріал