Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в неділю 23-тю після П’ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Всечесні отці! Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні ми прослухали з вами незвичайний уривок з Євангелія, який читається двічі на рік. Коли запитуються, в більшості випадків: про що сьогодні буде читатися Євангеліє, то відповідають: «про гадаринських свиней». Але насправді це Євангеліє називається: «про зцілення гадаринського біснуватого» або ще «гергесинського біснуватого». Це важливо для якоїсь певної іронії чи сарказму, де вживають такі слова, але йде мова про дуже дивну землю – так зване Десятиграддя, де знаходились міста в певній відстані: якесь ближче, а якесь дальше до Галилейського озера; і в цій місцевості проживали язичники, з якими не спілкувались юдеї, бо ті поклонялися ідолам. Ідол в прямому сенсі цього слова – є біс.

І ось сьогодні перед людиною 21-ого століття стоїть уже таке запитання: чи вірити в те, що існує невидимий світ, і в ньому існують біси, демони; чи, наприклад, начитавшись сучасної філософії, не вірити в те, що існує цей демонський світ? Ще одне питання стоїть: є так звані поняття «демонологія» і «екзорцизм», які є розмірковуванням чи навіть наукою про оцей невидимий світ бісівський – темний, злий, і, звичайно, як з цим боротися.

У цьому Євангельському уривку ми бачимо, що Ісус Христос як Бог вигнав легіон бісів із цього одержимого – із цієї одержимої людини, яка жила неподалік, яка тинялася. І навіть, коли його приковували, бо люди цієї країни приходили його відвідувати, то його в ланцюги заковували, але він рвав ці пута і тинявся по околиці, наводячи страх на людей. Ось буквально в трьох євангелистів розповідається про силу, яка була в цієї людини, одержимої бісами. І ми бачимо, що Христос вигнав цей легіон, а легіон – це приблизно 4-5 тисяч. «Наше ім’я легіон» – так сказав, коли був діалог між Ісусом Христом і цим бісом. Можливо, там був головний серед них, а, можливо, це був один голос; і Христос почув, що ім’я їх було «легіон». Можливо, їх було і менше, не будемо вдаватися в математику. Стадо свиней було дві тисячі, в яке ввійшли ці біси на своє прохання, адже Господь їм дозволив.

В мене стоїть питання перед вами: чи тільки Господь може виганяти бісів? І одразу даю вам відповідь: не тільки Він, бо таку владу Він дав і для Своїх учеників. І навіть Йосиф Флавій у своїй історії свідчить про те, що в ізраїльському суспільстві були спеціальні люди, спеціальні чоловіки, які виганяли бісів із людей. І коли Христос проповідував, вони бачили яка Його сила, що Він виганяє цього «Вельзевула» із людей, і стали навіть вживати ім’я: «іменем Господа Ісуса вийди!» тобто, для того, щоби вигнати біса потрібно вжити певну формулу, але це потрібно робити з вірою. Це також було в ізраїльському суспільстві, а потім знаходилися подвижники – від лиця яких трепетав біс – християни, які виконували функції екзорцистів. І до цього часу, не так поширено, як це було раніше, у Церкві є відповідні священнослужителі, які займаються так званою вичиткою – вигнанням бісів. Це може відбуватися, наприклад, опосередковано, тому що кожний священик, який охрещує дитину, читає чотири «заклинательні» молитви, в яких він молиться про вигнання бісів і, повертаючи хресних батьків до дверей, просить, щоби вони в прямому розумінні цих слів, зреклися демонської сили, і всього розуміння їх, і всієї гордині, і так далі, щоби вони відреклися свідомо. Хоча самі вони не є одержимі, тоді для чого це робиться? Є таке поняття, дворогі брати і сестри, якщо людина не є з Богом, то тоді вона не може бути по середині, вона обов’язково попадає під владу темної сили. І не обов’язково ця темна сила вселяється, як ми це видимо можемо бачити на одержимих людях. Вона, якби пританцьовуючи, заманює людину зовсім в інші тенета. Таких випадків як в Священному Писанні, так і в житті ми бачимо дуже багато.

Ось тепер я згадаю вам такого філософа ХХ-го століття – Ясперса, який відкидав демонський світ, казав, що його не може бути абсолютно. Він думав, що все це придумано, навіяно релігійними всілякими течіями і так далі. Але якщо ми хочемо його зараз критикувати як якогось матеріаліста, чи такого послідовника марксизму-ленінізму, то це не так, тому що він так відреагував на те, що у другій половині ХІХ століття і у ХХ, раптом у людей, які все менше стали вірити в Бога, з’явилося бажання зайти у світ потаємний, у світ зла, і там знайти собі якісь принади – викликати духів, звертатися до чаклунів, більше ходити і думати про те, що я чимось одержимий (одержима), що в мене в житті немає везучості, не влаштовується особисто життя, суспільне, праця і так далі, і ось буду звертатися до певних сил, до певних людей, які будуть мені допомагати в цьому. А цих чаклунів, екзорцистів є на кожному кроці дуже багато. І не обов’язково вони себе поєднюють із Церквою, не обов’язково вони себе єднають, ототожнюють із християнством. І ось це така була реакція цього філософа на ці дії людей у ХХ- му столітті. Інтерес, як ви бачите, є великий до цього ангельського світу. І тепер давайте повернемося до Священного Писання. Ви знаєте, що перше, ніж був створений світ, відбулася на небесах (не на небі, а на небесах) війна, і потім Христос у Євангелії Своєму засвідчив, що Він бачив ангела, який мов блискавка був скинутий з неба (Лк. 10, 18). Це був ангел Денниця – архангел Сатанаїл, який за собою потягнув велику силу ангелів, які перетворилися у бісів, демонів, і вони собі знайшли преісподню – безодню у порівнянні з небесами, для того, щоби тут діяти і жити у просторі і часі. І тому зверніть увагу як цей легіон просить у Христа Спасителя: «не кидай нас у безодню, залиш нас тут, нам тут добре. Якщо «легіон» знайшов місце для свого спочинку, для дії тут, то не потрібно нас кидати в безодню; раніше часу Ти прийшов нас мучити».

Це означає, дорогі брати і сестри, що Бога демони слухають і підкоряються Йому. Сказано, що біси трепещуть перед лицем Бога, бо колись Він їх створив добрими. І стосунки диявола з Богом дуже детально описані в притчі, у тому місці, де йде мова про праведного, багатостраждального Іова. Ми бачимо в цій історії діалог між Богом і дияволом і Бог дозволяє йому знищити всі поля, стада, дітей, всю сім’ю, але каже: «не чіпай самого Іова». А диявол каже: «ні, віддай мені і Іова». Тобто йде в цій притчі-розмові боротьба між Богом і дияволом за цього праведного, багатостраждального Іова. І Господь дозволяє, за проханням диявола, щоб у Іова увійшла хвороба. У іншому місці Старого Завіту ми знаходимо царя Саула, який раптом став одержимий, бо сказано, що його відвідав злий дух від Бога (1 Цар. 18). Він носився по палаці своєму, кричав, кидався і приходив цар Давид – псалмоспівець і грав йому на цих гуслях, після чого Саул заспокоювався. Але є два місця, що він кидав двічі спис у Давида, настільки він був одержимий бісом – злим духом від Бога.

Отже, бачимо, що біси підкоряються Богові, але їхні стосунки із Богом є дуже дивними, тому що вони весь час боряться за душу людини, вони є злі, і до певної міри вони мають цю владу. Ось Христос повелів їм увійти у стадо свиней, і вони це зробили, тобто і Бог повеліває над цими злими духами. Але ми повинні знати, що їхня сила є руйнуюча, вони не тільки викрадають душі людські, а й руйнують – руйнують наше з вами життя. Тому нам потрібно, дорогі брати і сестри, не тільки знати про те, що такий світ існує, не тільки вірити в те, що є Бог, є добрі ангели, є злі ангели, але також старатися все робити для того, щоби не підпасти під їхню владу, адже це є дуже важливо. І це Євангеліє нас багато чому навчає.

Всі святі отці, вчителі Церкви вчать про боротьбу зі злими духами за допомогою віри. Християнський філософ ІІ століття Лактацій говорить, що першим ділом не треба постійно роздумувати над цим, бути разом з ними у спілці, думати, що якщо у житті щось не так, то це означає, що діє ця зла сила. Якщо ми постійно будемо про це думати, говорити, то ми будемо підпадати під вплив сатани. Сатана спокушав Самого Бога, кажучи поклонитись йому, чого Христос не зробив, не впавши до ніг сатани. Натомість, ми бачимо як людина, одержима бісами, в якій було легіон, впала під ноги Христа, і коли біси вийшли з нею, захотіла бути з Христом. Подивіться, якою є сила цього визволення: "я піду з тобою, я не хочу більше нікуди йти. Ісусе Христе, Ти мене зцілив, і я буду знаходитися біля Твоїх ніг".

Так ось першим нашим ділом є те, що ми повинні завжди знаходитися з Богом. Бо, коли людина віруюча, духовна, тверда у своїй вірі, коли вона накладає на себе хресне знамено, то ніяка бісівська сила не здатна її здолати. Вони не мають над нами ніякої влади, про що ми читаємо у молитвах. Ми бачимо, що вони не мають влади навіть над цими свинями. Господь показав у чому дія цих демонів, і що Він має владу над ними, і що ми – як Його послідовники можемо цю злу силу перемагати. Тому будьмо духовно-пильними у своєму житті і обережними; не вступаймо у ніякий контакт з ними. Все, що є заборонене - заборонене, не тому, що так хоче Церква: всякі гадання, екстрасенси, передбачення, чаклунства, відьмарства, будь-що; не тому, що так хочу я, отець Павло, отець Михайло чи інші, коли розповідають з амвона про це, а тому що ви вступаєте в дуже небезпечні стосунки: опинитися на місці цього одержимого. У Євангелії сказано, що вигнано було біса, він тинявся і сказав собі сам: «піду, вселюся в людину», і ще з собою взяв сім. І якщо всі оці речі межують із психіатрією, то повірте, що психіатри знають, де їхня праця, в якій вони знають кого лікувати і як; хоча ми маємо у Священному Писанні багато випадків, які описує психіатрія: лунатиків, чи маніякально-депресивних людей, чи шизофреніків і так далі. І є пацієнти, які не є психіатричної клініки, а є пацієнтами священиків і Церкви, і тільки втручання Бога оздоровить, визволить і спасе від цих злих демонських сил. Тому закликаю вас до пильності, завжди бути з Богом і ніяка зла сила нас не переможе. Амінь!


(проповідь виголошена за Божественною Літургією в неділю 23-тю після П’ятидесятниці, 12 листопада 2017 року Божого)

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал