Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в день свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Дорогі брати і сестри!

Я хотів би вас всіх привітати із нашим престольним святом на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Сьогодні велике свято для вашого парафіяльного храму, для вас, парафіян, які приходять до цього храму, які моляться у цьому храмі багато років; можливо, хтось із вас усе своє життя, відколи народився, приходить до цього святого храму. Тому я вас всіх щиро вітаю із престольним святом - Різдва Пресвятої Богородиці.

Напевно, кожний із нас для себе прекрасно усвідомлює, що таке є день народження у нашому житті. Кожний із нас святкує цей день, чекає його, очікує вітань від своїх близьких, від рідних, від знайомих, але на моїй пам’яті люди похилого віку дуже мало знали про день народження. Ось я пам’ятаю свою прабабцю, яка не знала, коли вона народилася. Вона прожила 96 років, але я не пам’ятаю, щоб ми відзначали в сім’ї її день народження. Люди старші не дуже надавали цьому значення, а сьогодні кожний із нас знає чітко, якого дня, якого року, і якого місяця він народився, а дехто навіть допитався в мами, о котрій годині народився. Усі знають і всі святкують. Отож, сьогодні ми святкуємо Різдво тієї, Яка всиновила весь світ, – Різдво, народження Божої Матері. І це свято для нас є великим. Я навіть не можу пригадати, скільки храмів в Україні освячено на честь Божої Матері. Але якщо уявити собі, що в Україні приблизно десять тисяч храмів типових, я маю на увазі тих, які збудовані. Так ось, приблизно 20% із тих храмів присвячено на честь Різдва Божої Матері. Нещодавно ми з вами відзначали день церковного року, і ось перше свято дванадесяте, яке зустрічається, для нас в колі цього року, є Різдво Божої Матері. А як ви думаєте, ми ж не можемо святкувати раніше Введення, чи Благовіщення, а потім Різдво Божої Матері. У церкві все так влаштовано, щоб ми зрозуміли домобудівництво про спасіння Боже. Перш, аніж народитися Христу від Пречистої Діви Марії, потрібно було народитися тій, яку Господь вибрав за палату, за дім Духа Святого, за вмістилище Духа Святого. І ось сьогодні початок нашого спасіння, каже нам так церква. Оцей день є початком нашого спасіння тому, що народилася та, яка народить для нас Сина Божого; народилася мати Христа Бога нашого – ще й так співає церква; народилася від праведних богоотців Йоакима і Анни; народилася тоді, коли вони були досить в похилому віці і всі дивувалися, як ті, які не мали дітей, праведна Анна, яка була безплідна, а народила одну отроковицю, одну - Марію, Діву. І ось через місяць - два ми будемо святкувати Введення в храм Пречистої Богородиці. Не тільки тому, що Вона в трьохрічному віці прийшла до храму, (а сказано, що батьки її були настільки похилого віку, що не могли далі її виховувати), вона предстала перед родом людським немов сирота тому, що в малому віці втратила по-земному своїх батьків. І ось тому була віддана в храм на виховання. Нам Святе Євангеліє, Священне Писання нічого не розповідає про народження Божої Матері, і лише церковне передання зберігає нам цю подію для того, щоб ми зрозуміли, що все, що було сказане про Божу Матір, про Пречисту Діву Марію в Старому Завіті, - справдилося. Ви пам’ятаєте, як патріарх Яків бачив ліствицю, сходи, від землі до неба? Ось цим праобразом цих сходинок була Божа Матір, яка фактично народженням Сина Божого з’єднала землю з небесами, нас, землеродних, з’єднала з небесами, з вічністю. Патріарх Мойсей у Старому Завіті бачив купину, яка не згоряла, і це був також праобраз Божої Матері - Пречистої Діви Марії. Дивне її народження заховане в таїні від нас, і лише трепет нашої душі відчуває радість цього свята: народилася Діва Марія, народилася та, яка народить нам сина; і разом з тим вона стала спасителькою для кожного із нас. Сьогодні ніхто не повинен печалитися, ніхто сьогодні не повинен зазнати якоїсь скорботи тому, що народилася Діва Марія, яка дивиться до нас із святих ікон, яка тримає у своїх руках Сина Божого, і каже, що ось я одна донька, яка із смиренням сприйняла всі ті слова, які сказав їй архангел Гавриїл. Ви пам’ятаєте, що він явився і говорив до неї: "Ось ти породиш Сина Божого". А вона запитувала його, бо вона не була така мовчазна, і каже: "Як це буде, коли я мужа не знаю». І він відповів їй: "Дух Святий найде на тебе". І ось це її найбільші слова. Якби вона цих слів не сказала, ніякого спасіння не відбулося б тому, що влади над цим Бог не мав, і архангел Гавриїл тим більше не мав, а вона сказала: "Я раба Господня, нехай буде за словом твоїм, я повірю в те, що ти сказав, я приймаю цю обітницю, я приймаю ці слова, як Божі слова". І ось в цих словах явилося найбільше смирення тому, що Бог не може порушити нашої волі, не міг Він порушити волі Пречистої Діви Марії. Якби вона сказала: "Я не можу повірити в те, що Ти говориш, я не можу сприйняти те, що ти мені сказав", - нічого б не відбулося. І тільки з вірою Пречиста Матір сприйняла те, що було сказано їй, і породила Сина, сказано, єдинородного Сина, Первенця.

Ось яке значення для нас має свято Різдва Пресвятої Богородиці. Серед того народу багаточисельного, який у Старому Завіті представ перед нами, як богом вибраний народ, серед патріархів і пророків, які пройшли мимо історії, як мить, прийшла і народилася та, яка стала спасителькою для всього світу.

І тому ми з вами, дорогі брати і сестри, повинні мати сильну віру, не сумніватися ні на йоту, і бути хоча б близько у своєму житті подібними до Божої Матері. Тому що вона була така сама, як ми з вами. Скільки тут матерів стоїть, які народили синів і доньок, і які знають, що таке є матір. Але пам’ятаймо, що мати в нас одна. У всіх сиріт, яких на світі є багато, і ми з вами, в яких вже немає батьків, стали сиротами. Але ми повинні прибігати під Її Пречистий Покров, під Покров Божої Матері, яка не залишила нас після свого Успіння, бо Її Успіння ми не називаємо смертю; Її відхід від цього земного життя церква не назвала смертю, а лише Успінням, сном. А ви знаєте, що Ісус Христос забрав Її на небеса, і Вона, як сказано, стоїть праворуч Сина Божого і молить за рід людський. І просить, і молить безперестанку. Вона і на небі, і на землі простягає свій пречесний омофор.

Тому припадаймо в день Її чесного свята під Її Покров і знаймо, що тільки Вона захистить нас від всіх бід і спасе від усякого зла. Недаремно ми взиваємо: "Радуйся радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним твоїм омофором". І Пресвята Богородиця прийде і покриє, явить своє чудо, так як вона являла це чудо в чесних іконах. Понад триста ікон явила Божа Матір своєю благодаттю на Українській землі. У різні часи, навіть в більш страшніші, аніж ми сьогодні з вами переживаємо, Вона явила свій Покров, явила свій захист і перемогла ворогів.

Тому будемо молитися до Божої Матері, щоб Вона не покидала нас своїм заступництвом, щоб Вона явила свою милість за молитвами свого єдинородного Сина - Господа нашого Ісуса Христа. Амінь! Слава Ісусу Христу!


(проповідь виголошена за Божественною Літургією в день свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії, під час Архіпастирських відвідини Бродівського благочиння, в Різдво-Богородичному деканальному храмі м. Броди, 21 вересня 2016 року Божого)

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал