Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в день пам’яті перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри!
Шановні студенти!

Я хотів би всіх вас щиро привітати із нашим престольним святом – днем пам’яті перенесення мощей святителя і отця нашого Іоана Золотоустого. Свята Церква так влаштувала свій календар, що ми протягом місяця ми відзначили пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського, і сьогодні відзначаємо пам’ять святителя Іоана Золотоустого, також Константинопольського архієпископа. А через декілька днів ми святкуватимемо соборну пам’ять цих трьох святителів.

Покровителем цього храму, нашої Львівської православної богословської академії і монастиря, не так давно тут заснованого, є святитель Іоан Золотоустий, пернесення чесних мощей якого з Понту до Константинополя Церква згадує сьогодні. Це сталося у 438 році, за імператора Феодосія II і Константинопольського патріарха Прокла, який зійшов на кафедру після того, як з неї було вигнано святителя Іоана Золотоустого, який у вигнанні так і помер – у важких стражданнях.

Дуже швидко Господь розум гонителів святителя перевернув на те, щоби побожно вшановувати його святу пам’ять. І ось, коли патріарх Прокл звершував богослужіння в день пам’яті святителя Іоана Золотоустого, то після його прекрасної проповіді народ у храмі в один голос забажав, щоби цей святитель був принесений своїми чесними останками до Константинополя. Треба було лишень бачити цю картину! Море було вкрите кораблями, прикрашеними різним прапорами і вогнями, і з великою пошаною переправлялися ним мощі святителя, а імператор Феодосій зустрічав їх у каятті за своїх батьків Аркадія і Євдоксію, схиливши голову перед чесними останками святителя Іоана Золотоустого. Після ж прибуття до Константинополя мощі святителя були покладені у храмі святих апостолів – найвеличнішому на той час, оскільки Свята Софія ще не була збудована. Таким чином у храмі, в якому погребали всіх Константинопольських архієпископів, врешті знайшли спочинок і мощі святителя Іоана Золотоустого.

Як відомо, доля цих мощей була непростою: у дні хрестових походів їх перенесли до Риму, і зовсім нещодавно папа Римський виявив бажання повернути мощі до сучасного Стамбула, де вони були вручені Вселенському Патріарху Варфоломію.

Коли у 2002 році я був у Константинополі, Господь сподобив мене вклонитися мощам святителя Іоана Золотоустого. Як нещодавно повернуті, вони стояли відкритими, у скляному гробівці, доступні для загального огляду.

Це без сумніву величний святитель Церкви. По собі він залишив чималу писемницьку, богословську, проповідницьку гомілетичну спадщину. Твори його налічують аж дванадцять томів і повністю перкладені українською мовою священиком зі Снятина Івано-Франківської області доктором богословських наук протоієреєм Михаїлом Марусяком і відредаговані Предстоятелем нашої Церкви Святійшим Патріархом Філаретом. Так ось, шановні студенти, та й до отців я звертаюся також, кожний із вас повинен мати ці твори, видані у двадцяти чотирьох книгах, у своїй приватній домашній книгозбірні. Водночас не можна забувати про твори й інших, вже згадуваних мною сьогодні святителів – Василія Великого і Григорія Богослова.

Коли Святійший Патріарх представляв український переклад святоотцівської літератури він завжди наголошував і закликав: “Читайте твори святих отців!” Адже в них міститься глибока богословська істина і правдиве богопізнання.

Життя святителів тієї ранньої Церкви всіх до одного було непростим і це легко можна побачити, читаючи, особливо, листи Іоана Золотоустого, з яких видно, у наскільки непростий час, який, можливо, мало чим відрізнявся від того часу скрутного і тяжкого, в який ми живемо, звершував він святительський подвиг. Він пережив великі труднощі, несприйняття, був переслідуваний і гнаний, посоромлювався співбратами єпископами і зрештою засуджений і вигнаний помирати далеко від Константинополя. А все лишен тому, що боровся за правду, говорив правду, жив по правді і виступив проти брехні і гріха, як у суспільстві, так і у владних і церковних колах. Святитель Іоан Золотоустий є зразком істинного доброго пастиря для нас, отці, священнослужителів, та й для вас, шановні студенти, більшість з яких, вочевидь, у ближчому чи більш далекому майбутньому також стануть на шлях служіння Церкви Христовій.

Ми бачимо, як явлей цей великий святитель своє покровительство над цим храмом і над нами всіма. Ми бачимо, що молитва наша почута святителем Іоаном Золотоустим, тому що з’являються добрі люди, які допомагають преображати наш Академічний храм. Так славно прикрасився і оновився вівтар. Протягом останнього року, фактично навіть протягом кількох місяців, нам вдалося провести ремонт даху, зробити внутрішній ремонт. Я по-особливому хочу висловити подяку отцю-ректору і благочинному храму отцю Назарію, який узявся за цю клопітку і важку працю.

Окремо я хотів би скласти подяку отцю Славоміру, який представляє на нашому святі Римсько-Католицьку Церкву, за розділення нашої радості і також, звісно, переказати слова подяки Їх Ексцеленції митрополиту Львівському архієпископу Мечиславу Мокшицькому.

Нехай благодать Божа і молитовний покров святителя Іоана Золотоустого перебуває над усіма нами! Амінь!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією в Академічному Свято-Іоано-Золотоустівському храмі Львівської православної богословської академії в день пам’яті перенесення мощей святителя Іоана Золотоустого, 9 лютого 2015 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії


ПРОПОВІДЬ МИТРОПОЛИТА ДИМИТРІЯ >>>

Pоздрукувати матеріал