Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у неділю 3-тю після Пасхи, пам’ять праведних Йосифа і Никодима і святих жон-мироносиць

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Христос Воскрес!

Дорогі брати і сестри! Я хочу щиро подякувати всім вам за те, що сьогодні маю можливість разом із вам молитися за Божественною Літургією у цьому стародавньому Воскресенському храмі.

Сьогодні третя неділя після Пасхи, і Церква звершує пам’ять святих праведних Йосифа Аримафейського, Никодима і святих жінок-мироносиць. Звісно ж, що перше моє слово буде до жінок, які у великій кількості присутні зараз у храмі. Так, власне, завжди було і є у церквах: більше на богослужіннях бачимо жінок, парафіянок, аніж чоловіків.

Ми чули Святе Євангеліє, в якому розповідається про двох благочестивих чоловіків Йосифа Аримафейського і Никодима. Вони мали велику сміливість після того, що сталося на Голгофі, прийти до Пилата, управителя, і просити тіла Ісусового. Здавалося в той час вже все світле і добре переможене, зло перемогло добро, Ісус Христос, очікуваний Месія і Спаситель, висить мертвий на хресті, стихли крики, всі збентежені повертались додому, все закінчилось, слова проповіді Ісуса Христа на землі стихли. І ось серед такого стану справ знаходяться мужі, які займали високе становище у суспільстві і яким було що втрачати у цьому сенсі, приходять і просять тіла Ісусового. Поруч із цим у Святому Євангелії ми ще бачимо безвідплатне служіння жінок. Безвідплатне і безстрашне. Вони не жахаються того, що сталося, вони не перебувають у відчаї. Рано-вранці вони поспішають до гробу, в якому поклали Ісуса, щоби намастити Його тіло, щоби востаннє послужити Йому. Вони йдуть до цього гробу з посудиною мира і ця посудина мира стала великим символом служіння жінки Святій Церкві Христовій. Служіння це сповнене великої вірності, відданості і любові. Перш за все служила Спасителю Пресвята Діва Марія, яка народила Бога Слово. Вона як мати не відходить від Христа, стоїть під хрестом разом із улюбленим учеником Ісусовим. Присутні на Голгофі й інші жінки, які слідували за Христом. Вони, як сказано в Писанні, стоять віддалік, але все ж не покидають Ісуса в останню хвилину. І ось вони знову з’являються перед нами біля гробу Ісусового, і за свою відданість і любов отримують велику винагороду, стаючи одними з перших свідків Воскресіння Господнього: їм являється ангел Господній і промовляє слова: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес». (Лк. 24, 5-6) Після цієї звістки протягом усього життя жінки-мироносиці залишалися з цією образною посудиною мира, несучи далі у світ проповідь про Воскреслого Христа. Тому Церква і називає цих жінок рівноапостольними. Згадати хоча б Марію Магдалину, яка мала сміливість показати римському імператору яйце, як знак Воскресіння і життя.

Недаремно і не просто так, дорогі брати і сестри, у церковному календарі ми так багато поруч із благочестивими і преподобними мужами бачимо святих жінок: мучениць, рівноапостольних, преподобномучениць і преподобних, які подвизалися не менше в подвигу, ніж самі чоловіки. Наприклад, до святої великомучениці Варвари ми звертаємось такими словами: «Радуйся, невісто Христова прекрасна». Це дуже яскраве свідчення і вказівка на те, яке життя вели ці жінки: вони полишили все з думкою: «Мій Жених і мій скарб на небесах». Всі вони без винятку були вродливими, їх чекала земна слава і благополуччя, але у їхніх серцях перемагав Христос і керувала їхніми вчинками любов до Бога, тому і від усього земного благополуччя вони відверталися.

Коли ви будете у Святій Софії Київській, найбільш величному і значущому храмі нашої Руси-України, Кафедрі Київських митрополитів, зверніть увагу як зображена в Мазепинській капелі свята рівноапостольна княгиня Ольга. Ось тут у вашому храмі вона зображена з Христом; інколи свята Ольга зображається із храмом у руках; а в цій капелі у давньому образі вона зображена з посудиною мира і підписана як мироносиця Русі. Архонтиса Русі, яка принесла і миро, і мир християнським благовістям на Русь.

Дуже важливо усвідомлювати роль жінки у Православній Церкві, у християнському храмі! Ось ви тут стоїте і ви також є жінками-мироносицями, тому що несете в собі любов і мир. Жінка не менше служить у храмі, аніж сам священнослужитель. Жінки співають, жінки відвідують храм щоденно, вони моляться більше, аніж чоловіки в храмі, і навіть у ті, не зовсім далекі часи, хто відстояв і вимолив церкву, чоловіки? Ні, жінки! Хто, наприклад ,в роки Другої Світової війни був присутній у храмі на молитві? Сини, чоловіки сиділи у землянках, боролися за життя і незалежність України, а жінки мирно і тихо йшли до храму, схиляли свої покриті голови і просили миру на нашу святу землю. Тому, дорогі брати, звертаюсь найперше до вас, шануйте своїх жінок. Це їхній сьогодні день. Вітайте не з «восьмим марта», а сьогодні у третю неділю після Пасхи, коли церква торжествує і радіє у Воскреслому Христі Спасителі. Радійте ви і даруйте радість своїм жінкам. Вітайте своїх жінок, берегинь роду і сім’ї і шануйте їх, тому що так заповідає Христос, так вчить нас Свята Церква. Вона хоче, щоби ми цього дня особливо пошанували жінок. І я вітаю усіх вас із цим святом жінки-християнки, вітаю всіх без винятку і навіть тих, кого немає у цьому храмі, і тих, хто ще не зрозумів роль церкви у нашому житті і суспільстві, коли здається всі наші традиції стираються, коли пропагується всяке беззаконня і розпуста. Нам сьогодні потрібно по-особливому показувати, що ми є християнами, що ми свідчимо про Христа, і в цей день заявляємо, що саме сьогодні день жінки-християнки.

Нехай, дорогі сестри і брати, буде благословення Господнє над вами усіма, і нехай воскреслий Христос Спаситель несе у ваші душі тільки радість. Многих і благословенних Вам літ! Христос Воскрес!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у Воскресенському храмі м. Золочева у неділю 3-тю після Пасхи 19 травня 2013 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




Pоздрукувати матеріал