Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у день Святого Богоявлення, свята Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі у Христі брати і сестри! Перш за все хочу всіх вас привітати зі Святим Богоявленням, святом Хрещення Господнього і днем Просвічення! Усі три назви сьогоднішнього дня, великого Дванадесятого свята, мають глибокий смисел, євангельський і богословський підтекст, бо відкривають нам милість Божу, показуючи, що Христос прийшов і об’явився на річці Йордан, охрестився, щоби просвітити світлом богопізнання кожну людину.

Хрещення Господнє наочно показує нам зміст нашого Хрещення і наставляє нас до життя із Богом, яке можливе лише через охрещення Духом Святим і зодягнення душі у Христа.

Перед Хрещенням Спасителя на ріці Йордан, у пустелі біля цієї річки проповідував Іоан Хреститель. На Йордані Христос та Іоан зустрілися не вперше, бо ми пам’ятаємо їхню зустріч ще в утробах матерів, коли Діва Марія прийшла провідати родичку Єлисавету. Іоана Хрестителя Господь Сам назвав найбільш з-поміж пророків. Ми ж називаємо його крайнім пророком, бо він завершував собою епоху очікування пришестя у світ Сина Божого і фактично уособлював її.

Він дивував усіх і своїм подвигом у пустелі, і своїм постійним закликом до покаяння. Саме покаяння він ставив в основу особистої зміни кожної людини і проповідував його, як головну умову входження в Царство Месії. Нам це легко зрозуміти, особливо, якщо подивитися на сторінки Старого Завіту, де знайдемо і явлення ангелів, і проповіді пророків богомобраному народові, де кожне звернення містило заклику до покаяння й очищення.

Чому Бог устами пророків постійно говорив людям про покаяння? Не думаймо, що Бог потребував цього покаяння. Аж ніяк! Цього потребувала і потребує сама людина. Адже і рай нами був втрачений через відсутність покаяння за гріх. Читаючи перші сторінки Священного Писання, бачимо, як Бог давав можливість людині покаятися і залишитися в раю. Господь запитується Адама: Адаме, де ти? Чому заховався від Мене? Чи не їв ти з дерева, з якого Я заборонив тобі їсти? (пор. Бут. 3: 8-11) Але перші люди не відповіли покаяльними словами. Адам звинувачував у всьому жінку, Єва ж усю вину покладала на змія, і таким чином ніхто з них не покаявся за вчинене.

Минала доба Старого Завіту, світло ангелів і слова пророків, які посилалися Богом до народу, здавалося, вже не доходили, через жорстокосердя людей, про яке часто говорив Спаситель. І ось у цей час приходить Сам Бог, щоби подобою подібне призвати і всіх нас привести до покаяння.

Христос приходить, ховаючи Своє Божество під завісами людської природи, плоті, і глибокого смирення. Погляньмо, навіть в Іоані Хрестителеві його учні вбачали Месію, а натомість ніхто ще не впізнавав Спасителя світу в Ісусі, Який прийшов і хрестився від Іоана в Йордані (Мк. 1:9).

Однак обмежена людська плоть не могла приховати безмежне Божество, що виливалося у безліч чудес, які здійснив Ісус Христос. Взагалі якщо подивимося найбільші події Нового Завіту, то всі вони супроводжувалися чудесними знаменнями і явленнями духовного світу. Ангели оспівували народження Спасителя, і слугували у пустелі, і були з Господом в Гефсиманії, і славили славне Воскресіння Христове і перемогу Бога над пеклом. Так і сьогодні на Йордані ми бачимо чудесні знамення, але не ангельські, а сам Отець свідчить про Сина і Дух Святий у вигляді голуба сходить на Нього.

Кожний із нас увійшов у свій Йордан, у купелі Святого Хрещення ми отримали благодать прилучення до Христа. У цій купелі душі наші омиваються і тому новоохрещенну дитину ми рівняємо до ангела. Дитя просвічується благодаттю Духа Святого і в ті миті дивиться на світ духовними очима. Гріх же відводить нас від цього стану святості і ми віддаляємося від Бога. Але ми маємо й іншу велику милість від Бога – Таїнство Покаяння, через яке ми знову можемо привести свою душу до стану душі новоохрещенної дитини. До цього Таїнства закликав нас великий пророк Іоан Хреститель. До цього Таїнства закликає нас Сам Бог, тому що це Він говорив устами Іоана Хрестителя.

І тому всі ми, дорогі брати і сестри, почерпаючи сьогодні святу воду, дивімося на її чистоту і прозорість і дбаймо, щоби душі наші були подібними до неї – чистими перед Богом, як ця вода в наших очах. Нам же належить завжди прославляти Тройцю Святу і Єдиносущну, Яка явилася нам сьогодні на Йордані. Амінь!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у Покровському кафедральному соборі у день Святого Богоявлення, свята Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, 19 січня 2015 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії


ПРОПОВІДЬ >>>

Pоздрукувати матеріал