Паломництво до святої манявської обителі

З благословення Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія 19 листопада 2011 р. паломницький центр «Покров» організував прощу до «Українського Афону» — Свято-Хресто-Воздвиженського Манявського скита. Окрім львів’ян, серед паломників також були парафіяни храмів сіл Чишки, Чижиків і Туркотин.

Уже традиційно настоятель храму Успіня Пресвятої Богородиці с. Чишок ієрей Роман Мануляк згуртовує вірних, аби підносити спільні молитви до Бога та Його святих угодників, творячи однодумну православну спільноту.

Усього кілька годин дороги і прочани увійшли на подвір’я славної православної обителі — Свято–Хресто-Воздвиженського монастиря в с. Манявя на Івано-Франківщині. Тут паломників радо зустрів ієродиякон Вереонофій, який провів екскурс монастирем, розповів про історію його заснування та життя у різні історичні епохи. Спільно з настоятелем парафії с. Туркотин о. Романом Бабієм, о Роман відслужив акафист та молебень перед чудотворною іконою Манявської Божої Матері «Одигитрія». Прочани з вірою та молитвами припадали до ікони, просячи у Богородиці ЇЇ святого заступництва та допомоги у всякій потребі.

Також паломники піднялись до так званого «Блаженного каменю», який виточує цілющу воду.

За словами однієї з парафіянок Свято-Покровського Собору м. Львова відчуття, що сповнювали серце, навіть не можливо передати словами; захоплення перепліталось із трепетом, а око милували прекрасно виписані образи, що прикрашали центральний монастирський храм. І дійсно, ікони, вбрані у золоті шати, вбрані у білі вишиті рушники (за місцевою традицією — вишивка «білим по білому»), є надзвичайної краси, і, навіть, не віруюча людина замилувалась б побаченим та відчула присутність Божої благодаті та благословення на цьому місці.

Як пізніше з нами поділився своїми міркуваннями голова паломницького центру о. Роман Мануляк, корисність прощ саме до монастирів полягає попри все інше ще й у тому, що кожен прочанин має прекрасну нагоду порозмірковувати над своїм життям та порівняти його із життям чернечих спільнот, а відтак побачити наскільки далеко знаходиться від справжнього християнського життя у Бозі. Таке порівняння вселяє у серце благі прагнення, зокрема, до того, щоб більше часу приділяти молитві, щоб у житті було більше послуху, більше миру із ближніми, а як наслідок і душевного спокою. І навіть така одноденна проща може стати початком переосмислення та доброго перетворення.

Лука Карпюк,
Прес-служба Львівсько-Сокальскої єпархії
ФОТОАЛЬБОМ >>>

Pоздрукувати матеріал