Щиро вітаю Вас із днем пам'яті Вашого небесного патрона - святителя Димитрія Туптала, митрополита Ростовського, - Днем Вашого Тезоіменитства!
Споглядаючи на житіє святителя Димитрія і на Ваше архієрейське служіння Святій Церкві, розумієш, що ім'я у чернецтві Ви дійсно отримали промислом Божим. Адже, як святий митрополит Димитрій Туптало засяяв у сонмі святих великим церковним істориком і святителем, так і Ви сьогодні покликані Святійшим Патріархом та Священним Синодом закладати підвалини проукраїнського погляду на історію Української Церкви та з наукової церковно-історичної точки зору доводити самобутність і самоідентичність нашої Церкви та законність її прагнень автокефалії та помісності.
Також, як святитель Димитрій завжди підтримував спудеїв, так і Ви батьківською любов'ю й архіпастирським повчальним словом завжди пригортали до себе студентів - спочатку Київської, а тепер і Львівської духовної школи.
Можна говорити ще про багато особливих рис Вашого характеру і Вашої світоглядної позиції, але знаючи Вашу нелюбов до похвали та надмірної уваги до Вашої постаті, я хотів би просто побажати Вам, дорогий Владико, за молитвами святителя Димитрія примножувати таланти, даровані Вам Богом, у духовному сенсі зростати зі сили в силу, дякуючи, за словом Священного Писання, Боговi й Отцевi, Який покликав нас до участи у спадщинi святих у свiтлi (Кол. 1:12).
Звісно, бажаю Вам також і молитовної підтримки від Вашого небесного покровителя у нелегкому архіпастирському служінні Церкві.
Дорогий Владико! Як відомо пастир Церкви спасається зі своєю паствою. Тож, насамкінець, хочу побажати Вам, Ваше Високопреосвящентсво, боголюбивої пастви, уважної до Ваших архіпастирських повчань.
Многих Вам і благословенних літ життя, сповнених ревним служінням Святій Православній Церкві!
3 жовтня 2014 р.