Слово вітання ректора ЛПБА прот. Ярослава Ощудляка випускникам-бакалаврам Академії

Ваше Високопреосвященство!
Всечесні отці!
Дорогі випускники!
На завершення нашого урочистого акту я хотів би пригадати деякі події, які, мабуть, найбільше закарбувалися у нашій пам’яті, пригадати той день, коли ви перше переступали поріг нашої Академії, коли відчули помисли у серці, що ви повинні стати на стезю духовного життя і служіння Богу і Його Святій Церкві.

Христос Спаситель говорить: «Жнива багато, а женців же мало». (Мф. 9, 37) І всі ці роки ви навчалися для того, щоби стати достойними женцями у винограднику Христовому. І сьогодні ви завершуєте перший етап свого життя в духовній академії. Після короткого періоду здобуття звання магістра, прийде визначний для вас час, архиєрей покладе на вас свої руки і омофор і закличе на вас Божественну благодать, «яка все немічне лікує і виснажене поповнює». Я хотів би побажати вам, дорогі випускники, щоби, будучи священиками, ви на все своє життя зберегли у своєму серці, у своїй душі той трепет, який буде нагадувати вам про вашу хіротонію, про зішестя на вас благодаті Святого Духа, той трепет на душі, коли ви вперше станете перед престолом Божим і будете звершувати Божественну Літургію, коли візьмете в руки Агнець і промовите «Святая святим!». Якщо збережете оцей трепет у душі, то все ваше пастирське життя буде успішним, воно буде благословенне, тому що ми знаємо з науки Церкви і зі слова Божого, що та людина, яка творить святі речі недбайливо, вона є проклятою, а та, яка робить ці речі з благоговінням, є благословенною.

Я хотів би побажати вам, дорогі випускники, щоб не тільки в пастирському своєму житті, але й у всіх сферах своєї діяльності ви ніколи не відштовхувались від того, що ви є дуже мудрими, що все знаєте. Пам’ятайте: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать». (1Пет. 5, 5) Щоб ви з легкістю і надією на Бога перенесли усі труднощі і випробування, які чекатимуть вас на життєвій стезі. За жодних обставин ніколи не можна шкодувати, що ви обрали священиче життя. Коли мене висвячував приснопам’ятний митрополит Львівський і Тернопільський Миколай Юрик, то сказав мені слова, які я бережу завжди у своєму серці: «Перший гріх для священика, це тоді, коли він пошкодує що став священиком». Я вас застерігаю, щоб ви ніколи не пошкодували, що стали православним священиком. Вчора вечері я мав телефонний дзвінок від одного нашого випускника. Це вже старший чоловік, який прийшов на навчання вже будучи одруженим і маючи двох дітей, а нині він священик Дрогобицької єпархії. І ось він мені сказав, що незважаючи на всі труднощі, які пережив він на парафії за всі роки, він зберіг у серці православну віру. Мені щиро хотілося б, щоби за багато років я і від кожного з вас почув би такі слова. Це і буде для мене найбільшою нагородою.

(слово виголошене під час урочистої частини з нагоди завершення 2012-2013 навчального року і випуску бакалаврів Львівської православної богословської академії 20 червня 2013 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії




print the material