Сьогодні м’ясопусна поминальна субота, - ми приходимо до храму, для того, щоб помолитися «за спочилих отців і братів наших», бажаючи їм блаженного упокоєння. Чому саме м’ясопусна субота? Тому що, починаючи з понеділка, припиняємо вживання м’ясних страв. Поминання покійних, молитви за них, свідчать про нашу велику турботу за спочилих родичів.
В неділю ми будемо роздумувати над євангельським уривком про Страшний Суд. Цей Суд буде незмінним і людина не в силі вплинути на нього. Святий Василій Великий так каже: "На Суді все стане проти тебе. Як тінь не відступає від тіла , так гріхи не опускають душі, немов явні свідки її діл. Тому там нема місця на заперечення. Там замовкнуть і найбільш зухвалі уста. Там свідчать самі діла кожного, хоч і вони не говорять".
Коли людина відходить у вічність, вона вже не може творити добрі справи. Ми ж покликані у цьому земному житті творити добро. Лише щирою молитвою можемо допомогти тим, кого уже з нами немає. Саме ця молитва є безцінною. Таким чином, проявляємо турботу та любов до найдорожчих спочилих: отців, братів та сестер наших. Вони вже не з нами, але подумки молімось за них. Замість того, щоб впадати у відчай, через смерть близької людини, молімось, щоб Господь заспокоїв нас, віддаймо все у руки Йому і Він перетворить печаль на радість, коли воскресить кожного із нас для життя вічного.
"Вічная пам'ять", - ми взиваємо у молитві. Кожна смерть людини для когось є трагедією, болем, розчаруванням. Проте, потрібно пам’ятати, дорогі брати і сестри, що на все є Божа воля. І цей біль, розпач, втрату може зцілити лише Господь, через нашу щиру молитву. "Молитва - це мати й дочка сліз, мур проти клопотів, майбутня радість, криниця ласк, вияв надії, ліки на смуток, пожива для душі, злагіднення гніву, здійснення успіху" (св. Іоан Ліствичник).
Сьогодні, згадуємо усіх спочилих, і одразу ж розуміємо, що колись і нас чекатиме ця мить переходу від тимчасового життя до вічності. Нас чекатиме звіт - Божий суд, на якому розкриється все - таємне і явне, і не буде дороги назад. Бо "останній день, з волі Божої, збере всіх разом з усіх кінців землі, навіть коли б хтось обернувся в попіл, або стратив члени в недузі" (св. Григорій Богослов). То ж стараймось вимолити у Всемилосердного Господа прощення гріхів тих, кого вже з нами зараз немає. А також, нехай наше земне життя буде наповнене добрими ділами та надією на Небесного Батька.
Молімось сьогодні особливо й за тих, які віддали своє життя за незалежність нашої Держави. На жаль, смертей було дуже багато, цінуймо те, що вони поклали своє життя, за мир, для того щоб ти, дорогий брате і ти, дорога сестро, жили в спокої та незалежній Україні.
В цей день, спочилі радіють тому, що ми молитовно згадуємо їх пам’ять та вимолюємо прощення усіх провин.
Дорогі брати і сестри, пам’ятаймо, що наше життя для нас є подарунком, і як ми його проживемо, залежить від нас. "Якщо ми постійно і кожного дня будемо пам’ятати про смерть, то не скоро впадемо в гріхи. Ані радість життя не буде в силі нас радувати, ані клопоти прибивати і смутити, бо кінець одних та інших незнаний. Часто той, хто ще сьогодні живе, не доживе і до вечора" (св. Іоан Золотоустий). Тож, нехай наші уста будуть переповнені щирою молитвою за тих, кого вже з нами немає. Ми ж стараймось кожну хвилину нашого життя віддати у Божі руки, нехай Творець керує усім: думками, ділами, - і лише тоді осягнемо Вічне щастя. Амінь!
