"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

29 липня 2021  20:06
Священники Львівсько-Сокальської єпархії взяли участь у святкуванні Дня Львівського Прикордонного загону в/ч 2144
29 липня, військові капелани протоієрей Олег Грициняк і протоієрей Йосип Голубко, з благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, взяли участь у святкування Дня Львівського Прикордонного загону...
29 липня 2021  14:58
Послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з нагоди 1033-ліття Хрещення Руси-України
Послання Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім українським православним вірним з нагоди 1033-ліття Хрещення Руси-України...
29 липня 2021  14:50
Митрополит Епіфаній у співслужінні єпископату звершив молебень біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру
З нагоди відзначення 1033-ї річниці Хрещення Руси-України та дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Предстоятель Православної Церкви України 28 липня 2021 року звершив молебень біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру...
29 липня 2021  10:38
У день пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира Митрополит Димитрій співслужив Блаженнішому Митрополиту за Літургією у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі
Відзначаючи 1033-ю річницю Хрещення Руси-України та день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого, 28 липня 2021 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію у Свято-Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі...
25 липня 2021  13:52
У неділю 5-ту після Пятидесятниці митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав Свято-Володимирівську парафію, що знаходиться в с. Зубра що на Пустомитівщині
25 липня, у неділю 5-ту після Пятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архіпастирським візитом відвідав Пустомитівське благочиння, під час якого звершив Божественну літургію у Свято-Володимирівському храмі села Зубра...
24 липня 2021  19:30
Напередодні неділі 5-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
24 липня 2021 року, напередодні неділі 5-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова....
22 липня 2021  18:24
Митрополит Димитрій зустрівся з учасниками літнього табору Свято-Михайлівського храму м. Комарно
У четвер, 22 липня, митрополит Дьвівський і Сокальський Димитрій зустрівся з дітьми, учасниками літнього духовно-розважального відпочинкового табору Свято-Михайлівської парафії м. Комарно...
18 липня 2021  16:27
Митрополит Димитрій співслужив Предстоятелю Православної Церкви України за чином освячення розписів кафедрального собору Коломийської єпархії
18 липня, на зпрошення єпископа Коломийського і Косівського Юліана, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій співслужив Предстоятелю Православної Церкви України, Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України Епіфанію за чином освячення розписів кафедрального собору Коломийської єпархії та Божественну літургію в кафедральному соборі Преображення Господнього міста Коломиї...
13 липня 2021  11:03
У день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла Митрополит Димитрій співслужив у храмі Всіх Святих землі Української м. Хмельницький
12 липня, у день пам’яті святих і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокалський Димитрій, на запрошення єпископа Хмельницького і Камянець-Подільського Павла співслужив за Божественною літургією у храмі Всіх Святих землі Української м. Хмельницьк...
11 липня 2021  13:20
У неділю 3-тю після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі
11 липня, у неділю 3-тю після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
10 липня 2021  19:27
Напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
10 липня, напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
09 липня 2021  16:28
В департаменті з питань культури, національностей та релігій у ЛОДА відбулась зустріч щодо напрацювання проєкту Положення Львівської Ради Церков та релігійних організацій
9 липня, в департаменті з питань культури, національностей та релігій у ЛОДА Декан Богословського факультету ЛПБА, благочинний Академічного храму ЛПБА, ієромонах Кипріан (Лозинський) взяв участь у першій робочій зустрічі щодо напрацювання проєкту Положення Львівської Ради Церков та релігійних організацій...

Львівська ікона Пресвятої Богородиці

09
травня
2015
--------
10:58
Ікона Львівської Богородиці є однією з найцікавіших та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Символічно, що даруючи свою Милість та Материнську опіку місту, Пресвята Богородиця “Одигітрія” впродовж усієї історії благословляла Своєю благодатною присутністю всі традиційні громади Львова – Православну, оскільки була написаною в традиції та зусиллями саме православного іконописця, Католицьку, адже саме з часу освячення у Латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату, Вірменську Апостольську, оскільки впродовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали святиню. Символічним є й те, що і сьогодні до святого образу молитовно звертаються православні та греко-католики, і Пресвята Богородиця навіть з музейної каплиці Львівської галереї мистецтв дарує милосердя зцілення всім, хто до неї приходить.
Уперше предметом зацікавлення громадськості та наукових досліджень ікона стала у контексті формування виставки вірменських пам’яток у Львові 1932 р. Польський дослідник Мечислав Ґембарович характеризував образ як ікону “візантинізуючої Мадонни”, перемальовану і створену бл. 1534 р. Датування пам’ятки опиралося на найдавніший запис на звороті ікони, який засвідчує її освячення Львівським латинським архієпископом Бернардом Вільчеком саме цього року. Інші зазначені на іконі дати – 1586 та 1671 рр., вказували на час “відновлень” – перемалювань зображення. На поєднання східних і західних елементів у пам’ятці саме 1534 р. вказував також і відомий польський мистецтвознавець Тадеуш Маньковський (1936 р.).
Після Другої світової війни ікона на певний період зникла з поля зору і знову привернула увагу громадськості у 1984 р., коли була закуплена від приватної особи до фондів Львівської картинної галереї. За свідченням директора картинної галереї, відомого українського мистецтвознавця Бориса Возницького, приніс ікону в червні 1984 р. інженер Андрій Отко. З його слів, ікону в 40-х роках переховувала вчителька школи вірменок-бенедиктинок пані Станкевич. Після смерті вчительки ікона опинилася у її вихованки – Софії Блонської, матері А. Отка.
У відділі реставрації картинної галереї було розкрито первісний авторський живопис, який зберігся без суттєвих втрат, усунуто пізніші записи XVI і XVII ст. Відрізані зверху і знизу краї дошки вирішено не реконструювати, не поновлювалися втрати ґрунту, не робилося тонування. Для експонування ікони було виготовлено спеціальне обрамлення з мікрокліматом, що перешкоджав деформуванню основи. Головні реставраційні роботи виконав відомий фахівець Володимир Мокрій. Ікона Львівської Богородиці 1987 р. була показана на виставці та увійшла до каталогу новореставрованих творів мистецтва з датуванням, запропонованим Б. Возницьким – XIV ст.
У грудні 1990 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція “Богородиця в духовній культурі українського народу”, під час якої були оприлюднені дослідження про ікону Львівської Богородиці відомих вчених – директора картинної галереї Бориса Возницького, доктора мистецтвознавства Володимира Овсійчука та історика мистецтва Володимира Александровича. В. Овсійчук вважав ікону зразком українського іконописання початку XIV ст. і перенесення її згодом до католицького кафедрального собору гіпотетично пов’язував з імовірною традицією вшанування образу у православній церкві, на місці якої був споруджений костел.
Згідно з концепцією Б. Возницького, ікона була перенесена з котроїсь із львівських церков до латинської кафедри у зв’язку із тим, що під час пожежі у місті 1527 р. було знищено оздобу інтер’єру храму. У другій половині XVI ст., коли Католицька Церква активно впроваджувала у життя рішення Тридентського собору, ікону, як створену іновірцем, було переписано 1586 р., можливо, вірменським малярем Павлом Богушем. Коли ж львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський ініціював “очищення костелів від чужих ікон”, образ був переданий вірменам. Таким чином, Львівська Богородиця зберігалася у вірменському соборі до ХХ ст. Головним аргументом на користь раннього датування ікони – XIV ст. (1360-ті рр.), Б. Возницький вважає стилістичну близькість образу із “Мадонною з Вевержі”, що зберігається у Національній галереї у Празі.
В. Александрович у своєму дослідженні критично проаналізував запропоновані версії, не погоджуючись із гіпотетичними конструкціями авторів, що пов’язують перенесення ікони до латинського кафедрального собору із пожежею 1527 р. Історик вбачає суперечності у припущеннях про знищення оздоби храму, про що не згадують тогочасні джерела, а також у свідченні про поновне освячення ікони у 1534 р., що зафіксовано у написі на зворотньому боці дошки, якщо б ішлося про пам’ятку, вшановувану з давніх часів. Важко ствердити однозначно і причини перемалювання образу у другій половині XVI ст. – саме тоді було виконано грецьку монограму Богородиці, що суперечить тезі про латинізацію іконографії. В. Александрович обґрунтував також тезу про те, що архієпископ Ян Димітр Соліковський допускав збереження і вшанування у костелах образів, написаних раніше і у відмінних традиціях.
У процесі дослідження історії унікальної пам’ятки було встановлено, що перед 1869 р. ікона знаходилася у каплиці палацу вірменських архієпископів, і, очевидно, саме звідти потрапила на згадану виставку 1932 р.
Дискусійним виявилося і розчитання напису із датою освячення ікони. Так, М. Ґембарович подав дату, як “день святої Параскеви”. В. Александрович звернув увагу на відсутність глибшого зв’язку між календарним літургійним днем та чином освячення, здійсненого “вранішньої години”. Пропозицію розчитки денної дати як “die Parascere”, тобто “у Великодню П’ятницю”, український вчений обґрунтовує і появою рідкісного темного фону образу Богородиці, що мав би бути освячений у цей день. Водночас дослідник пов’язує виникнення образу із діяльністю львівського мистецького середовища та розвитком львівської іконографічної традиції. Стилістичні “візантинізуючі” риси автор простежив у зображеннях мініатюр антифонаря XVI ст. з Львівського латинського кафедрального собору, що зберігається у фондах відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Важливим є і виявлення спільної іконографічної традиції Львівської Богородиці з образом Богородиці Одигітрії з церкви св. Симеона Богоприїмця у с. Звертів під Львовом (кін. XV – поч. XVI ст.), іконою з церкви св. Параскеви у Красові, іконами з Белза та Буська (Богородиця зображена на голубому фоні). Багатство пам’яток вказує на атмосферу тісної мистецької та міжконфесійної взаємодії у формуванні іконографії Богородиці Одигітрії у Львівській єпархії, та, зокрема у самому кафедральному місті.
Таким чином, історія виникнення унікальної пам’ятки може бути пов’язана як із пізньовізантійською традицією ісихастського іконописання (йдеться про образ на темному тлі), що була характерною для православної церковної культури XIV-XV ст., так і з формуванням ранньомодерної львівської іконописної традиції, православна основа якої давала широкі можливості для відображення духовного пошуку у фарбах, утім і з запозиченнями із Заходу. Темне тло образу Пресвятої Богородиці Одигітрії Львівської відтінило глибину істини пізнання Божественного шляху спасіння, вказаного вірним Жертвою Бого-Чоловіка Христа та Її Святим Материнством. Як позбавлення всякого помислу та образу мало бути запорукою ісихії у в Ісусовій Молитві ченців, що присвячували життя духовному подвигу, так пізнання Світла Істини мало бути відкритим для вірних на тлі темного “світла”, як називали у давнину фон ікони.
Упродовж багатьох століть це Світло Істини та Божественної Любові променіло зі святих Ликів Пресвятої Богородиці з Дитям, перед якими схилялися у молитві львів’яни, обтяжені турботами та скорботою, засмучені духовною чи тілесною слабкістю. І упродовж століть Пресвята Богородиця-Мати вислуховує прохання та молитви, милістю Божественного Сина даруючи людям зцілення від земних скорбот. Відомі численні випадки, коли за молитвою перед Львівською іконою Пресвятої Богородиці видужували онкологічно хворі, а найбільше перед Святим Образом було зцілено жінок, що страждали від безпліддя.
Тож нехай молитовний Покров Пресвятої Богородиці, явлений львів’янам у Чудотворному Її образі, завжди захищає нас від усіх лих та спокус, і дарує вірне слідування тим єдиним шляхом, на який і вказує Одигітрія.
кандидат історичних наук,
доцент Василій Кметь

Джерела:
  • Александрович В. Львівська ікона Богородиці 1534 року // Релігії в Україні. Дослідження і матеріали. – Львів, 1994. – ІІ. – С. 10-25.
  • Возницький Б. Львівська Богоматір // Дзвін. – Львів, 1992. – № 1-2. – С. 150-153.
  • Історія українського мистецтва в шести томах. – Т. 2. Мистецтво XIV – першої половини XVII ст. – Київ, 1967.
  • Овсійчук В. А. Українське малярство X-XVIII століть. Проблеми кольору. – Львів, 1996. – 480 с.
  • Профессия – реставратор. Каталог выставки работ отдела реставрации Львовской картинной галереи. – Львов, 1987. – С. 29-32.
  • Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV-XVI віків. – Львів, 1928.
  • Gębarowicz M. Obrazy i rzeźby (Wystawa zabytków ormiańskich we Lwowie) // Posłaniec św. Grzegorza. – 1932. – № 9-11. – S. 147-148.
  • Mańkowski T. Lwowski cech malarzy w XVI I XVIII wieku. – Lwów, 1936.
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 5122
У День Святого Духа митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав Свято-Троїцьку парафію, що знаходиться на Рясне м. Львова

У день вшанування Львівської ікони Пресвятої Богородиці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію в Покровському кафедральному соборі

Напередодні неділі 5-ої після Пасхи Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі

У день вшанування Львівської ікони Пресвятої Богородиці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію в Покровському кафедральному соборі

Напередодні свята Похвали Пресвятої Богородиці очільник єпархії звершив ранню з читанням акафісту до Божої Матері в Покровському соборі

У неділю 20-ту після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Радехівське благочиння і звершив Літургію у Свято-Димитрівському деканальному храмі с. Немилів

Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в неділю 1-шу Великого посту, Торжество Православ’я

Високопреосвященний митрополит Димитрій провів чергову нараду робочої групи з розробки проекту Української Православної Енциклопедії

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у відзначенні 400-ліття Київської православної богословської академії

Пошук за тегами >>>
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  197
Хітів сьогодні:  701

Хостів всього:  1540722
Хітів всього:  13211917
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET