"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева  

Останні надходження

26 січня 2020  17:53
У неділю 32-гу після П'ятидесятниці, після Богоявлення, керуючий єпархією звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі
26 січня, у неділю 32-гу після П'ятидесятниці, після Богоявлення, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
25 січня 2020  00:16
Прот. Назарій Лозинський: “Прихід до нашої оселі священника символізує прихід Ісуса Христа”
Нещодавно Східна Церква відсвяткувала третій великий празник – Богоявлення Господнього. Давньою традицією цього свята є освячення води, а також душпастирські відвідини священником своїх вірних з окропленням їхніх домівок водою, яка вважається йорданською...
23 січня 2020  20:07
Ієрей Сергій Кирилюк прочитав публічну лекцію на тему «Чому церква не завжди є помічною?»
23 січня 2020 року,на запрошення директора Медичного центру «Мед Парк» Ростислава Теодоровича Гривула, керівник Консультативного центру Кризових станів, психосоматичних розладів та депресій ієрей Сергій Кирилюк прочитав публічну лекцію «Чому церква не завжди є помічною?»...
22 січня 2020  21:32
Декан богословського факультету ЛПБА взяв участь у молебені за єдність християн
22 січня, у Гарнізонному храмі св.ап. Петра і Павла, відбулась екуменічна молитва за єдність всіх християн. У екуменічному молебні взяли участь представники християнських конфесій Львова...
19 січня 2020  17:50
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у великому водосвятті на центральній площі Львова
19 січня, в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, на Площі Ринок відбулося традиційне щорічне загальноміське екуменічне велике водосвяття, яке почергово звершується однією з християнських конфесій Львова...
19 січня 2020  15:31
У день свята Богоявлення Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію і велике водосвяття у Покровському соборі
19 січня, в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 січня 2020  20:18
Напередодні свята Богоявлення Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив велике повечір'я та ранню у Покровському кафедральному соборі
18 січня, напередодні Святого Богоявлення, свята Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив святкове всенічне бдіння - велике повечір'я та ранню, - у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 січня 2020  11:41
У Навечір'я Богоявлення очільник єпархії звершив Літургію свв. Іоана Золотоустого і велике Йорданське освячення води у Покровському кафедральному соборі
18 січня, у Навечір'я Богоявлення (Хрещенський святвечір), Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
14 січня 2020  19:58
У день пам'яті свт. Василія Великого очільник єпархії відвідав Бродівське благочиння і звершив Літургію у Різдво-Богородичному храмі м. Броди
14 січня, у день свята Обрізання Господнього, пам'яті святителів Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, і Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Русі, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій здійснив Архіпастирські відвідини Бродівського благочиння, під час яких звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого у Різдво-Богородичному храмі м. Броди...
12 січня 2020  18:00
Протоієрей Іоан Гарат відвідав безхатченків та роздав їм різдвяні обіди
9 січня, священик Львівсько-Сокальської єпархії, викладач Львівської православної блогословської академії, протоієрей Іоан Гарат здійснюючи своє соціальне служіння відвідав безхатченків та вручив їм різдвяні обіди і солодощі та поспілкувався у невимушеній атмосфері...
12 січня 2020  15:55
У неділю 30-ту після П'ятидесятниці після Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію в Покровському кафедральному соборі
12 січня, після Різдва Христового, день пам'яті Йосифа Обручника, царя Давида і Якова брата Господнього, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
11 січня 2020  19:33
Напередодні неділі після Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
11 січня, напередодні неділі 31-ша після П'ятдесятниці, після Різдва Христового, перед Богоявленням, Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Діяння Освяченого Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату ''Про канонізацію благовірного князя Оскольда, першомученика Київського, у святому хрещенні Миколая (+882 р.)''

15
липня
2013
--------
20:35

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Освячений Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату, що зібрався у Золотоверхій обителі Архістратига Божого Михаїла у м. Києві з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України, після старанного дослідження життя і мученицького подвигу першого київського князя-християнина Оскольда-Миколая знаходить нині вчасним канонізувати і приєднати до лику святих цього благовірного мужа – правителя держави Київської.

Благовірний князь Київський і наш першомученик Оскольд народився приблизно у 30-х роках ІХ ст. і був по прямій лінії нащадком роду києвичів – династії князівської, родоначальником якої був славний князь Кий, що заснував наше першопрестольне місто Київ. Про це ми довідуємося з давніх наших літописів та від польських хроністів – Яна Длугоша (ХV ст.) та Мацея Стрийковського (ХVI ст.). Вони ж, взявши до уваги давні руські літописи і джерела, які до нас не дійшли, встановили, що князь Оскольд був останнім правителем Руси із князівського роду києвичів. Походження його імені є досить давнім: від землеробського народу, що жив у Подніпров’ї і називав себе сколотами. Про них писав античний вчений Геродот.

Очоливши ще зовсім молоду і міццю нез’єднану Київську державу, князь Оскольд вирішив піднести її міжнародний авторитет, подбати про її престиж і славу. Невдовзі правитель Руси організував похід на столицю Візантії Константинополь. Причиною таких військових дій став захист наших купців, які вели торгівлю збіжжям у столиці Візантії Константинополі і були страчені на смерть за наказом імператорського двору через якийсь невеликий борг у сплаті податку. Про це нам свідчить великий патріарх Фотій, що був на той час першоієрархом Церкви Грецької у своїй проповіді про нашестя русів на Константинополь 860 року.

Отож, згідно з давніми візантійськими хроніками, місяця червня 860 року князь Оскольд здійснив військовий похід на Константинополь. Коли лодії Київського правителя дісталися берега величного града Богоматері – Царгорода, то імператора грецького Михаїла не було в ньому. Із воїнством своїм імператор пішов на війну з агарянами. Русичі ж двомастами кораблів оточили місто з усіх боків так, що коли вранці 18 червня 860 року мешканці Константинополя прокинулись, то вжахнулися від такої кількості непроханих воїнів, які вже стали штурмом брати місто.

Патріарх Фотій, що залишався у столиці Візантії, закликав усіх ревно молитися і стати на захист святого міста від поганих. Становище було дійсно надто критичним: руси на чолі з Оскольдом ледь не підняли все на списи. Вони збирали довкола усяке добро, грабували храми, чинили насилля і нікого не щадили. Сам святий Фотій дивувався згодом цьому народові, говорячи про нього: «Народ вийшов з країни північної, прямуючи ніби на другий Єрусалим, і племена піднялися від країв землі, тримаючи луки і списи: вони жорстокі і немилосердні, голос їхній шумить, як море».

Почувши про небезпеку, імператор Михаїл припинив війну з іновірними і, повернувшись до Царгорода, став на молитву з патріархом Фотієм у церкві Святої Богородиці, що у Влахернах, і всю ніч її творив. А тоді, винісши зі співами Божественну ризу Святої Богородиці, вмочили у море її полу. Була тиша, і море заспокоїлось, «а тут відразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної Русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх так, що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося», – розповідає нам преподобний Нестор Літописець. Ось як буває, коли гнівом на гнів відповідати. Але ж дивний і великий Бог християнський, у Нього ж бо Своя правда і Свої присуди. Привів невірних русичів на вірних християн, а повернув їх додому зі світлом Своєї благодаті. Благовірний Оскольд шукав помсти, а отримав дорогоцінне перло – Христа Бога.

Після цього чуда Богородиці й невдалого походу вложив Бог у серце й розум Оскольда, князя усієї Руси, просити в Царгородського патріарха Фотія хрещення для себе і для всіх своїх побратимів, для всього народу руського, племен, що проживали у його державі. Святий Фотій та імператор Михаїл ІІІ невдовзі надіслали до Русі місіонерів на чолі з єпископом, які хрестили князя Оскольда. У хрещенні правитель Руси отримав нове ім’я Миколай. З того часу в Києві постала християнська громада і засновано було єпископську кафедру.

Детальне повідомлення про хрещення Руси за князя Оскольда ми знаходимо у Констянтина Порфірородного: «І народ Русь, войовничий і безбожний, роздаючи йому золото, срібло і шовкові строї, він схилив до переговорів і, уклавши з ним мирну угоду, переконав прийняти Божественне хрещення; влаштував так, що вони прийняли архієпископа, який дістав рукопокладення від патріарха Ігнатія. Архієпископ, прибувши до країни названого народу для згаданої справи, був там прийнятий доброзичливо. Князь того народу, скликавши збори підданих і на чолі старійших з його оточення, які з причини давньої звички більше за інших були прихильні до марновірства, і міркуючи з приводу своєї віри та віри християн, закликає й питає (архієпископа), що саме той буде свідчити і чого навчатиме. Коли єпископ поклав їм книгу божественного Євангелія і свідчив їм деякі чудеса Спасителя нашого й Бога і розповів їм історію деяких чудес, здійснених Богом у Старому Завіті, руси тоді ж не забарилися сказати: «Якщо й ми не побачимо чогось подібного і особливого того, що ти говориш про трьох отроків у печі, то нічогісінько тобі не повіримо і не будемо слухати твоїх промов». Він же, будучи переконаний у непохитності сказаного: «Якщо що просите в Ім’я Моє, приймете», і ще: «Хто вірує в Мене, діла, що Я творю, сотворить і більше цих творить, коли створюване має бути не для гонору, а для спасіння душі», сказав їм: «Хоча й не вільно спокушати Бога, але, коли від серця вирішили приступити до нього, просіть, що хочете, – Бог неодмінно зробить по вірі вашій, хай я є смиренний і малий». Вони ж просили саму книгу віри християнської, тобто божественне й святе Євангеліє, кинути у розпалений вогонь, обіцяючи, коли вона лишиться неушкодженою, приступити до Бога, якого вона прославляє. Після того, як було сказано, ієрей підняв очі й руки до Бога і вигукнув: «Прослав Ім’я Твоє святе, Ісусе Христе, Боже наш, і нині перед очима народу цього всього». І кинута була в піч з вогнем книга святого Євангелія. Через тривалий час, коли піч згасла, вийнятий був священний список неушкодженим і незнищенним… так що навіть китиці на кінцях мотузки, що зв’язувала книгу, не зазнали ніякої шкоди чи зміни. Побачивши це і вражені величчю чуда, варвари без вагань почали хреститися».

Отже, як бачимо, Господь під час Оскольдового хрещення Руси явив два чуда: перше – з Ризою Пресвятої Богородиці, а друге – з незнищенним у вогні Євангелієм – для того, щоб просвітити князя Оскольда і весь народ його.

За прикладом князя Оскольда християнство прийняло чимало київської знаті і воїнів. Віра Христова почала поширюватися і серед простого люду. Так відбулося перше масове хрещення у давній Київській державі.

Початок християнізації Руси викликав спротив з боку язичницької знаті Києва, яка, вступивши у змову проти князя Оскольда, 882 року запросила з Новгорода воєводу-язичника Олега, який через обман і підступ вбив законного володаря Руси Оскольда в одному з урочищ, приблизно за три кілометри від Старокиївської гори. Фактично це вбивство князя-мученика можна назвати переворотом, у результаті якого язичники знову повернули собі владу на Русі. У країні розпочалася жорстока язичницька реакція, на християн були оголошені гоніння, і всі християнські храми у Києві зруйновані.

Немає сумніву в тому, що Оскольд загинув як мученик, будучи першим нашим просвітителем і першим князем-християнином. Кияни з християнськими почестями поховали вбитого Оскольда, і на його могилі згодом Олма збудував церкву Святого Миколая.

Сьогодні з певністю констатуємо факт, що ніхто із сучасників князя не сумнівався у його святості. Тому справедливо заявляє один із перших академічних істориків В. Татіщев, що Оскольда «можна за першого руського мученика вважати». Поступово, з відкриттям нових джерел і доказів та дослідженням нашої історії, ставало все відкритішим шанування Київського князя Оскольда як мученика. Відомо, що святий праведний Іоан Кронштадський не тільки шанував пам’ять першого києво-руського православного самодержця Оскольда-Миколая, але й вклонявся йому як християнському мученику. Взагалі у ХІХ ст. з’явилося певне зацікавлення нашою сивою давниною і першими нашими просвітителями. Митрополит Київський і Галицький Арсеній (Москвин) (1797–1876) порушував питання про спорудження пам’ятника князю-мученику.

Так, із мученицького подвигу першого київського князя-християнина Оскольда-Миколая розпочалось утвердження християнства у Київській Русі-Україні, яке отримало своє продовження за святої і блаженної княгині Ольги й остаточно запанувало через більше аніж сто років – за святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Переконаний у святому житії благовірного князя Оскольда та в його мученицькій кончині від меча убивць-язичників – задля утвердження віри Православної у державі Київській, його мужності не тільки увірувати у Христа, але й відкрито сповідувати свою віру перед тодішнім ворожим до християнства язичницьким суспільством Києва, що слугувало для прийдешніх поколінь зразком утвердження у вірі, Освячений Помісний Собор визначає:

1. Приєднати благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім’я у православний церковний календар.

2. Чесні останки благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, із причини давності літ від події мучеництва залишити на волю Божу.

3. Пам’ять благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, відзначати в неділю 2-гу після П’ятидесятниці, у день Собору всіх святих, що в землі українській просяяли, як перехідне святкування.

4. Писати благовірному князю Оскольду, святому першомученику Київському, чесну ікону для поклоніння відповідно до визначення Святого Сьомого Вселенського Собору.

5. Надрукувати житіє благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, і скласти йому богослужіння, а до цього відправляти службу за Загальною мінеєю.

6. Благословити будівництво храмів на честь благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського.

7. Від імені Освяченого Помісного Собору оголосити українській православній пастві про канонізацію благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, і сповістити про це Предстоятелів Помісних Православних Церков.

Заступництвом і молитвами благовірного князя Оскольда, святого першомученика Київського, нехай благословить Господь український народ і державу, зміцнить у душах наших любов до Бога і до ближніх, утвердить у серцях наших мужньо стояти і свідчити про віру Православну.  Амінь!

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 1366
Протоієрей Іоан Гарат взяв участь у засіданні комісії з доопрацювання модельного проекту Статут релігійної громади ПЦУ

Відбулися Єпархіальні збори Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ)

У Синодальному залі Київської Патріархії відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у засіданні Священного Синоду Православної Церкви України

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у святковому богослужінні з нагоди 90-ліття Святійшого Патріарха Філарета

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у черговому засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату

У день пам'яті святителя Димитрія Ростовського Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі

У день пам'яті священномученика Макарія очільник єпархії співслужив Предстоятелю Церкви за Божественною Літургією у Свято-Володимирському соборі м. Києва

У неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, керуючий єпархією співслужив Предстоятелю за Божественною Літургією у Володимирському соборі

Митрополиче служіння у Великий піст

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у позачерговому засіданні Архієрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату

Заява Архієрейського Собору з приводу російської окупації Криму

Пошук за тегами >>>
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  116
Хітів сьогодні:  987

Хостів всього:  1299958
Хітів всього:  11250985
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET