"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

19 березня 2019  23:09
Досвід п’ятирічного функціонування мультидисциплінарного Реабілітаційного єпархіального центру Львівсько-Сокальської єпархії Православної Церкви України
Досвід п’ятирічного (2014-2019 рр.) функціонування мультидисциплінарного Реабілітаційного єпархіального центру (консультативного центрукризових станів, психосоматичнихрозладів та депресій) при Львівсько-Сокальській єпархії Православної Церкви України...
17 березня 2019  22:26
Піст, молитва, покаяння
Великий піст – чи не найважливіший період у житті християнина. Цей час спонукає до роздумів над своїм життям, змушує ще раз замислитися над своїми вчинками і хоча б раз на рік очистити свою душу...
17 березня 2019  22:17
Церковний Устав про поклони у Великий піст
У дні Святої Чотиридесятниці слід чинити такі доземні і поясні поклони. При проказуванні молитви святого Єфрема Сирина: Господи і Владико життя мого робиться 16 поклонів, з них 4 доземні (великі) і 12 поясних...
17 березня 2019  22:10
Вислови про піст від святих отців і пустельножителів
Піст – дар давній, який не старіє, але постійно оновлюється і квітне в усій красі. (свт. Василій Великий)Користь посту не обмежуй лишень одним стриманням від їжі, тому що справжній піст полягає в тому, щоб уникати злих справ. (свт. Василій Великий)Та...
17 березня 2019  21:53
Вчення святих отців про піст
Роздуми про піст святих отців та вчителів церкви. За вченням святителя Іоана Золотоустого, як нестримність у їжі буває причиною і джерелом численних бід для роду людського, так і піст зневажання плотських насолод завжди були причиною невимовних благ. Бог, створивши спочатку людину і знаючи, що ці ліки дуже потрібні їй для духовного спасіння, відразу ж і на самому початку дав першоствореному таку заповідь: “Від усякого деревав саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього”...
17 березня 2019  19:31
Увечері неділі 1-ої Великого посту очільник єпархії звершив вечірню з читанням канону з акафістом Страстям Христовим у Покровському соборі
17 березня, у неділю 1-шу Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив вечірню з читанням канону з акафістом Божественним Страстям Христовим у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
17 березня 2019  14:59
У неділю 1-шу Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію і молебень Торжества Православ'я в Покровському соборі
17 березня, в неділю 1-шу Великого посту, день свята Торжества Православ’я, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
16 березня 2019  19:30
Напередодні неділі 1-ої Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
16 березня, напередодні неділі 1-ої Великого посту, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
15 березня 2019  21:10
"Піст – це постійна праця над собою", - протоієрей Віктор Кайда під час чергової лекції на Львівських братських студіях
15 березня в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція зі Священного Писання в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова...
15 березня 2019  20:54
Увечері п'ятниці першої седмиці Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Пасію в Петро-Павлівському храмі м. Жовква
15 березня 2019 року, в п'ятницю першої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Пасію, чин якої укладений святителем Петром Могилою - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, у т. зв. Кременецькій редакції, у Петро-Павлівському храмі м. Жовква...
15 березня 2019  14:11
У п'ятницю першої седмиці Великого посту очільник єпархії звершив вечірню з Літургією Ранішосвячених Дарів і молебний канон вмч. Феодору Тирону в Покровському соборі
15 березня, в п'ятницю першої седмиці Великого посту, вранці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив вечірню з Божественною Літургією Ранішосвячених Дарів святителя Григорія Двоєслова, Папи Римського, у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
14 березня 2019  20:01
У четвер першої седмиці Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив повечір'я з читанням Великого покаянного канону у Покровському соборі
14 березня, у четвер першої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив велике повечір’я з читанням третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Наближається визначне свято - 1030-ліття Хрещення Руси-України

17
липня
2018
--------
11:42
Відзначаючи велику в славну дату 1030 річчя хрещення Київської Русі, слід згадати і звернутися до давніх витоків християнства, серед яких чільне місце займає місійна діяльність просвітителів і Апостолів слов’ян святих Братів Кирила і Мефодія.
В ІХ ст. християнство поширилось поміж багатьма слов’янськими народами. Найбільшу заслугу в тому мала невсипуща праця слов’янських Апостолів Кирила і Мефодія. Поширилося воно напевно і в нас. Для цього були всі підстави. Наші предки поволі організовують державу, розвивають торговельні зв’язки, а пізніше також появляється і Святе Письмо на зрозумілій мові, йде християнізація сусідніх слов’янських країн. Все це створювало сприятливий ґрунт для поширення християнства і в нас.
Не можна писати історії української Церкви, не згадавши тих великих подвижників у поширенні Христової Євангелії – святих Братів Кирила і Мефодія. Жоден із місійних діячів Східної чи Західної Церкви не причинився стільки до поширення християнства не мав такого великого впливу на грядущий хід подій у християнстві, особливо слов’янському світі, як мали ці святі Брати.
Рідні брати Константин (Кирило) і Мефодій походили з аристократичної сім’ї, з міста Солуня, де їх батько був високим державним урядовцем. Тут були поширені грецька та південнослов’янська мови, що дало змогу Кирилу та Мефодію знати обидві. Попри те, що Константин взяв церковне ім’я Кирило лише перед смертю, в історію він увійшов саме під ім’ям Кирило. Брати Кирило і Мефодій дістали добру освіту в Константинополі при цісарському дворі і перед ними відкривалася блискуча кар’єра. Мефодій був навіть деякий час на державній службі, але скоро її покинув і постригся у ченці. Його молодший брат  Кирило також пішов змолоду у монастир. Але тому, що відзначався особливими здібностями, його майже насилу перевели до Константинополя, висвятили на священика та поставили бібліотекарем при Св. Софії. Людина глибокого розуму незвичайної пам’яті і при цьому зразкової простоти – він був справжнім мужем апостольського життя. Згідно з історичними джерелами, Кирило знав крім грецької, слов’янську, латинську, єврейську, арабську та хозарську мови.
І коли у 858 р. прийшла до Константинополя делегація від хозар, що мали свою державу над Каспійським морем, просити імператора, щоб прислав до них християнських проповідників, бо й вони хочуть навчитися християнської віри, то на цю місію доручено піти Кирилові та Мефодію. Брати прийняли це доручення з радістю. Життєписець Кирила пише, що Кирило сказав: «З радістю піду пішки та босим, піду без усього, чого не велів Господь ученикам своїм носити. З радістю піду за віру християнську, бо хіба є що солодше мені на цім світі, як жити і померти за Святу Тройцю?» Їхня місія в хозар тривала майже три роки.
Повернувшись до Константинополя Брати тут довго не спочивали. В 868 р. Великоморавський князь Ростислав прислав посольство до цісаря Михайла і просив місіонерів-проповідників слова Божого. Саме до цих братів і звернувся візантійський імператор, аби виконати прохання моравського князя Ростислава надіслати вчителя, який може викласти християнську віру слов’янською мовою.
«Філософе, – звертається до Кирила цар, – личить тобі йти до справи, що ніхто зробити не може як ти.» Відповів філософ: «… піду з радістю, якщо у них (у Моравії) є літери для їх мови… Вчити без абетки та без книг – все одно що писати бесіду по воді» (Із. житія Константина Кирила). І послали у 863 р. імператор Михайло ІІІ і константинопольський патріарх Фотій Кирила і Мефодія у Моравію для ведення церковної служби слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
За свідченням джерел  Кирило, з допомогою брата Мефодія та учнів, перед відбуттям до Моравії розробив слов’янську азбуку. … І тоді склав Кирило письмена і почав писати слова Євангелія. «На початку було Слово, і Слово було у Бога і Слово було Бог…».
Кирило і Мефодій створювали літери довго. Використовуючи грецькі та єврейські літери, вони намагались підібрати букву до кожного звука слов’янської мови, насамперед під шиплячі, яких немає у грецькій і латині. Літописці зазначають, що брати спочатку писали довгими палицями на піску різні букви, витирали їх і придумували нові.
В Моравії Кирило і Мефодій продовжували перекладати церковні книги з грецької слов’янською мовою, навчали слов’ян читанню, письму та ведення богослужіння. Кирило з допомогою Мефодія переклав з грецької на слов’янську мову книги Євангеліє, Апостол, Літургія, Служебник, фрагменти Псалтиря і Требника. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учні вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського. Український вчений, митрополит Іван Огієнко в книзі «Історія української літературної мови» пише: «Кирило і Мефодій реально знали кілька слов’янських народів, а тому у своїх перекладах пильнували перекладати так, щоб вони були зрозумілі для всього слов’янського світу. Слов’яни, а в тому числі й ми, були в близьких стосунках між собою, а це робило слов’янську мову загальнознаною, літературною, всеслов’янською… бо в ІХ віці слов’янські народи легко розуміли один одного, хоч невеликі мовні різниці між ними були.»
Обидва брати жили, в основному, духовним життям. Складно було їм проповідувати Слово Боже слов’янською, адже в ці часи поширювати Святе Письмо дозволялось тільки єврейською, латиною та грецькою мовами. Боже Слово, голошене зрозумілою мовою попадало в добрий ґрунт, народ до них горнувся і скоро почали поставати християнські громади у цій величезній державі, що на Півночі сягала поза Краків, а на Сході простягалася поза Карпати, аж по ріку Стрий.
В середині 884 р. Мефодій закінчує в Моравії переклад слов’янською мовою всіх книг Біблії. Завершивши свою високу місію, апостол уже лише зрідка встає з ліжка. Відчуваючи наближення смерті, Мефодій призначає своїм спадкоємцем учня Горазда. 
Після смерті Мефодія (885 р.) учні Кирила і Мефодія були вигнані з Моравії і продовжували проповідницьку просвітницьку діяльність у південнослов’янських країнах, передусім у Болгарії, де їх підтримав спочатку князь Борис-Михаїл, а згодом цар Симеон, звідки слов’янська грамота прийшла до Київської Русі.
В Київській Русі християнство утверджувалось не з якогось єдиного центру. Тут продовжувалася започаткована в Моравії та на Балканах солунськими просвітителями Кирилом і Мефодієм традиція розбудови слов’янського варіанта християнства. На час християнізації Київської Русі було створено оригінальну слов’янську абетку, перекладено з грецької та латини богослужбові та церковно-канонічні тексти.
Кирило та Мефодій заклали підвалини церковної організації в слов’янських землях, відкрили училище для підготовки кадрів слов’янського духовенства. Зовсім не випадково Русь-Україна перейняла до церковного вжитку саме слов’янську, а не грецьку мову богослужіння та слов’янські переклади релігійної літератури.
Завдяки зусиллям солунських братів, слов’янські народи зуміли зробити свій внесок на користь усієї історії людства. Брати Кирило і Мефодій, візантійці за культурою, зуміли стати апостолами слов’ян у повному значенні цього слова. Вони виступають і як просвітителі Русі, оскільки витворена ними писемність сприяла утвердженню в давньоруській культурі авторитету книги і ученого книжника як посередника між Богом і людиною. Розуміння книжного слова як Божої Премудрості наближало людину до Бога, сприяло її усвідомленню як особистості, а також формуванню народу як етнічної спільноти.
А в той незабутній і пам’ятний липневий день хрещення киян біля впадіння Почайни в Дніпро 988 р. в Київ прибуло багато духовенства з Візантії. І княгиня Анна сказала князю Володимиру, що серед духовенства, яке прибуло разом з нею, найбільше болгар. «Вони розуміють слов’янську мову, якою будуть провадити відправи і навчати русів розуміти Слово Боже». Князь Володимир був глибоко вражений словами Анни і подумав: «Якою має бути сила Христа, якщо заради його вчення святі мужі зреклися всього і стали на шлях звитяги? Це справді святі подвижники Кирило і Мефодій». 
Незабаром і руси відчують на собі плоди діяння солунських Братів. До Києва переміститься центр слов’янської писемності і культури, і це вогнище випромінюватиме тепло і світло землі східного слов’янства.
Парафіяни храму Святого Духа с. Оброшино разом з отцями і парафіянами Пустомитівського благочиння цьогоріч вкотре відвідують Київ. І разом з Патріархом Філаретом після Божественної літургії хресним ходом йдуть до пам’ятника Св. Володимира і моляться за мир і єдину Помісну Православну церкву.
Марія Мадей, вчителька історії 
Оброшинської ЗОШ І-ІІІ ст., 
парафіянка храму Святого Духа УПЦ КП
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 518
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  372
Хітів сьогодні:  1997

Хостів всього:  1164379
Хітів всього:  9808184
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET