"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

19 березня 2019  23:09
Досвід п’ятирічного функціонування мультидисциплінарного Реабілітаційного єпархіального центру Львівсько-Сокальської єпархії Православної Церкви України
Досвід п’ятирічного (2014-2019 рр.) функціонування мультидисциплінарного Реабілітаційного єпархіального центру (консультативного центрукризових станів, психосоматичнихрозладів та депресій) при Львівсько-Сокальській єпархії Православної Церкви України...
17 березня 2019  22:26
Піст, молитва, покаяння
Великий піст – чи не найважливіший період у житті християнина. Цей час спонукає до роздумів над своїм життям, змушує ще раз замислитися над своїми вчинками і хоча б раз на рік очистити свою душу...
17 березня 2019  22:17
Церковний Устав про поклони у Великий піст
У дні Святої Чотиридесятниці слід чинити такі доземні і поясні поклони. При проказуванні молитви святого Єфрема Сирина: Господи і Владико життя мого робиться 16 поклонів, з них 4 доземні (великі) і 12 поясних...
17 березня 2019  22:10
Вислови про піст від святих отців і пустельножителів
Піст – дар давній, який не старіє, але постійно оновлюється і квітне в усій красі. (свт. Василій Великий)Користь посту не обмежуй лишень одним стриманням від їжі, тому що справжній піст полягає в тому, щоб уникати злих справ. (свт. Василій Великий)Та...
17 березня 2019  21:53
Вчення святих отців про піст
Роздуми про піст святих отців та вчителів церкви. За вченням святителя Іоана Золотоустого, як нестримність у їжі буває причиною і джерелом численних бід для роду людського, так і піст зневажання плотських насолод завжди були причиною невимовних благ. Бог, створивши спочатку людину і знаючи, що ці ліки дуже потрібні їй для духовного спасіння, відразу ж і на самому початку дав першоствореному таку заповідь: “Від усякого деревав саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього”...
17 березня 2019  19:31
Увечері неділі 1-ої Великого посту очільник єпархії звершив вечірню з читанням канону з акафістом Страстям Христовим у Покровському соборі
17 березня, у неділю 1-шу Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив вечірню з читанням канону з акафістом Божественним Страстям Христовим у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
17 березня 2019  14:59
У неділю 1-шу Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію і молебень Торжества Православ'я в Покровському соборі
17 березня, в неділю 1-шу Великого посту, день свята Торжества Православ’я, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
16 березня 2019  19:30
Напередодні неділі 1-ої Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
16 березня, напередодні неділі 1-ої Великого посту, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
15 березня 2019  21:10
"Піст – це постійна праця над собою", - протоієрей Віктор Кайда під час чергової лекції на Львівських братських студіях
15 березня в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція зі Священного Писання в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова...
15 березня 2019  20:54
Увечері п'ятниці першої седмиці Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Пасію в Петро-Павлівському храмі м. Жовква
15 березня 2019 року, в п'ятницю першої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Пасію, чин якої укладений святителем Петром Могилою - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, у т. зв. Кременецькій редакції, у Петро-Павлівському храмі м. Жовква...
15 березня 2019  14:11
У п'ятницю першої седмиці Великого посту очільник єпархії звершив вечірню з Літургією Ранішосвячених Дарів і молебний канон вмч. Феодору Тирону в Покровському соборі
15 березня, в п'ятницю першої седмиці Великого посту, вранці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив вечірню з Божественною Літургією Ранішосвячених Дарів святителя Григорія Двоєслова, Папи Римського, у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
14 березня 2019  20:01
У четвер першої седмиці Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив повечір'я з читанням Великого покаянного канону у Покровському соборі
14 березня, у четвер першої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив велике повечір’я з читанням третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Поспішаймо зустрічати Різдво Господа нашого Ісуса Христа

10
січня
2018
--------
10:43
Свята літургійного року – це наче велика духовна книга, яка практично вчить нас, як маємо любити Бога, прославляти та служити Йому, щоб спасти свою безсмертну душу. Вони поділяються на рухомі і нерухомі (по-старослов’янськи: подвижні і неподвижні), серед яких найголовніше місце займає свято Христового Рождества та Христового Воскресіння або Пасхи. Бо Христове Рождество – це початок, а Пасха – завершення відкуплення людського роду.
Св. Іоан Золотоустий в одній із своїх різдвяних проповідей так звеличує тайну Христового Різдва: «Бачу незвичайне й дивне таїнство: Пастухи наповнюють звуками мій слух, голосячи не пустинну пісню, але співаючи небесний гімн. Ангели співають, архангели оспівують, херувими взивають, серафими величають, всі торжествують, бачачи Бога на землі і чоловіка на небесах високого – вдолі, по Його планах, а низького – вгорі по Божій любові до людей. Сьогодні Вифлеєм став небом, замість звізд прийняв співаючих ангелів, а місто сонця вмістив Сонце Правди. Не питай, як це сталося, бо де Бог хоче, там уступає порядок природи… Що сьогодні зродила Його Діва, це знаю, і що Бог зродив Його без часу, в те вірю, але спосіб зродження я навчився почитати мовчанкою…» (Св. І.Золотоустичй, т.6, ст.692).
Св. Василій Великий (+379), ніби продовжуючи св. І. Золотоустого, зазначає:
«Христове Різдво, властиво й перше, тобто в лоні Отця від віків, треба в мовчанці почитувати. Навіть нашому розумові не повинні дозволити, щоб досліджувати це Таїнство. Бо, коли ще не було ані часу, ані тимчасового простору, коли ще не було форми вислову ані свідка – очевидця, ані того, хто б про це оповів, то як може розум утворити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки? Отець був і Син народився! Не кажи: «Коли?», а радше залиши це питання! Не питай: «Як?» - бо на це нема відповіді! Бо «коли» - це питання часу, а «як» - веде нас до тілесного народження.
Бог на землі, Бог між людьми, не у вогні і серед голосу труб; не на горі, що димиться, або в темноті, ані в лячній і ревучій бурі, даючи закони, але в тілесній появі, лагідній і добрій, перебуває з рівними собі. Бог у тілі, не діючий здалека, як у пророків але злучений з природою, рівною людській природі, щоб у той спосіб через своє тіло, споріднене з нами, привести назад до себе все людство».
Святкування Христового Рождества традиційно починається з попереднього дня, що іменується Навечір’я Різдва Христового. Воно сягає перших віків християнства. Уже в IV ст. було церковне правило, яке зазначило, як святкувати Навечір’я, зокрема, коли воно припадає на неділю. В V ст. єп. Пталемаїди Синесій, а в VI ст. Григорій Двоєслов в Навечір’я Різдва виголошували проповіді.
Богослужіння Навечір’я Різдва – це дух прослави Божих планів щодо відкуплення людського роду; дух подиву любові й жертви виплочення Божого Сина, а також дух надземної духовної радості, що хвилина нашого спасіння вже настала.
Навечір’я празника Різдва має окрему богослужбу, яка називається Великі або Царські часи. Спочатку це богослужіння називалося Великі Часи. Згодом, коли у Візантії імператори з родинами і вельможими почали ходити на цю службу, назву змінено на Царські часи. В кінці богослужіння виголошувалося окреме многолітня в честь імператора та його родини.
Це богослужіння складається з підібраних псалмів і відповідних читань Св. Письма Старого й Нового Завіту та молитов, натхненних Святим Духом і укладених єрусалимським патріархом Сафронієм (+641 р.). Царські часи служать тричі на рік: в Навечір’я Різдва, в Навечір’я Богоявлення та у Велику П’ятницю. Вони складені так перед Христовим Рождеством, що в їхніх псалмах та читаннях пророків із Старого Завіту зібрані головні пророцтва відносно обіцяного Месії.
Наприклад, пророк Михей (+699р. до Хр.) каже: «Ти, Вифлеєме – Ефраро, чи малий ти між тисячами Іудиними? З тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних. Тому Він залишить їх до часу, доки не народить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля і ті брати їхні, які залишилися. І стане Він, і буде пасти у силі Господній, у величі імені Господа Бога Свого, і вони будуть жити безпечно, бо тоді Він буде великим до країв землі» (Мх.5, 1-4).
А найбільшим з усіх пророків Ізраїля, Ісая, син аристократа Амоса, який народився в Єрусалимі і загинув мученичою смертю у 696 р. до Хр., так описує: «Отже,  Сам Господь дасть вам знамення: ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс.7:14).
Зі св. Євангелія читаються події пов’язані з народженням Христа, а стихири оспівують воплочення Божого Сина, місце та обставини Рождества. Під час відправи Великих або Царських Часів св. Євангелія лежить на тетраподі як символ Христа, що вже прийшов і проголошує нам свою Божу науку.
День Навечір’я завершує 40-дення перед Рождеством. Цей день зобов’язує строгий піст. Наші прародичі високо цінували і ревно заховували піст цього дня аж до появи вечірньої зірки. Київський митрополит Максим (1283-1305) у своєму правилі про пости каже, що в який би день Навечір’я Різдва не припадало, навіть у суботу й неділю, треба того дня зберігати строгий піст і щойно по вечірній він дозволяє підкріпитися хлібом та вином. Такий самий піст він наказує дотримувати і в Навечір’я Богоявлення.
Крім посту, наші предки з найдавніших часів приготовлялися до свята Христового Рождества сповіддю і св. Причастям. Це прекрасна священна традиція походить ще з І-го ст. християнської України, від київського митрополита Юрія (грек, митрополит у Києві 1069-1073 рр.). Цю святу практику поручає митрополит Петро Могила (+1647 р.) у своєму Требнику.
Древній «слов’янський пролог» в поучінні на зустріч свята Рождества Христового 24 грудня (6 січня) подає таку духовну заохоту для вірних: «Знайте, брати, що цього дня піст перед празником Христового Різдва. Тому цього дня з любов’ю і чистотою зберіться в Шостий час (12-та година полудня) на молитву, подолавши гнів, очистивши тілесні провини, і всі недобрі діла відкинувши, щоб ми стали достойні чистими устами й непорочним серцем причаститися Божого Тіла, що в нього задля нас одягнувся Господь і добровільно став убогим». 
Тому у Переддень Різдва Христовго, коли по всіх усю дах рознесеться спів наших щирих колядок, приготуймо себе сприймати Його не лише як період для веселощів, забав. Нехай цей святий час стане для нас можливістю краще пізнати себе і самовдосконалитись: ступити на шлях праведності, збільшити свою віру, бути більш довірливим до Господніх слів і до Його Провидіння, яке має щодо кожного з нас свої задуми, плани. Треба лише зуміти почути той голос, який говорить нам: «Не бійся! Йди! Йди до свого Єгипту, до свого Назарету, Я буду йти поряд з Тобою, буду захищати тебе. Тільки довірся мені!».
Якщо ж бракує нам того довір’я, повторімо вслід за батьком зціленого Ісусом юнака: «Господи, «вірую, поможи моєму невірству!» (Мк.9:24).
На цій дорозі нехай не покидає нас радість, бо «З нами Бог» (Мф.1:23). З нами Бог, зрозумійте народи і покоряйтеся, бо ось з нами Бог». Радійте і веселіться всі – Бог предвічний народився! Нехай наша різдв’яна радість буде подібна до радості Св. Іоанна Золотоустого (+407р.): «І так, коли всі радуються, то і я хочу радуватися, хочу ликувати, хочу торжествувати. Та я ликую, не граючи на цитрі, ані не рухаю смичком, ані не маю сопілки в руках, ані не запалюю смолоскипа, але замість музичних інструментів приймаю Хистові пелени. Вони для мене – надія, вони для мене – життя, вони для мене спасіння, вони для мене – сопілка, вони для мене – цитра» (Св. І.Золотоустий, т.6.ст.696).
Тож у час святкування Христового Рождества будьмо між тими пастушками, які відгукнулися на заклик ангела і поспішили до вертепу привітати новонародженого Месію. Серед тих мудреців, що з далеких країв йдуть за зорею, щоби поклонитися майбутньому Цареві. Ми біля Нього, Він біля нас – і лише тоді зможемо краще пізнати та прийняти в своє серце слова заклику: «З нами Бог! Зрозумійте народи, і покоріться, бо ось з нами Бог!».
Несімо в цей чарівний різдвяний час Всемогутньому Богові золото вірності Божим законам і багатостраждальній, але нескореній нашій Матері Україні, кадило нашої побожності та святості життя і миро мужнього терпіння і боротьби за торжество Божих і національних ідей! Нехай нам у всьому буде провідною зіркою Вифлеємська зоря, котра привела тих царів до Христа.
священик церкви Покрова Пресвятої Богородиці на Левандівці 
протоієрей Володимир Якиляшек
м. Львів, 2018 року.

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 1492
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  356
Хітів сьогодні:  1898

Хостів всього:  1164363
Хітів всього:  9808086
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET