"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

24 вересня 2018  00:36
У неділю 17-ту після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Львівське благочиння та звершив Божественну Літургію у Різдво-Богородичному храмі Львів-Рясне
23 вересня, в неділю 17-ту після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архіпастирським візитом відвідав Львівське благочиння, де звершив Літургію святителя Іоана Золотоустого у Різдво-Богородичному храмі м. Львів-Рясне...
22 вересня 2018  20:49
Напередодні неділі 17-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
22 вересня, напередодні неділі 17-ої після П'ятидесятниці, після Воздвиження, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
21 вересня 2018  19:43
У день свята Різдва Пресвятої Богородиці очільник єпархії відвідав Кам'янка-Бузьке благочиння і з нагоди престольного свята звершив Літургію в Різдво-Богородичному храмі м. Кам'янка-Бузька
21 вересня, в день свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, а також вшанування ікони Божої Матері ...
20 вересня 2018  23:19
Напередодні свята Різдва Пресвятої Богородиці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
20 вересня, напередодні свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив святкове всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
17 вересня 2018  16:31
Проректор ЛПБА взяв участь у Львівському обласному форумі сім’ї
13 вересня у Львівському національному університеті імені Івана Франка стартував перший Львівський обласний форум “Українська сім’я: виклики і завдання”...
16 вересня 2018  23:45
У неділю 16-ту після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Львівське благочиння та звершив чин великого освячення Свято-Духівського храму Львів-Рясне
16 вересня, в неділю 16-ту після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архіпастирським візитом відвідав Львівське благочиння, під час якого звершив чин великого освячення Свято-Духівського храму м. Львів-Рясне...
15 вересня 2018  20:17
Напередодні неділі 16-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
15 вересня, напередодні неділі 16-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
13 вересня 2018  20:23
Високопреосвященний митрополит Димитрій очолив відправу Літургії на цілющому джерелі присілка Заглина в рамках щорічної Всеукраїнської прощі
13 вересня, в день свята Покладення чесного пояса Пресвятої Богородицi, Високопреосвященний митрополит Димитрій, відвідав Жовківське благочиння і звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого на цілющому джерелі присілка Заглина (с. Монастирок) - місці чудесного явлення Божої Матері...
09 вересня 2018  14:44
У неділю 15-ту після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Ліутргію у Покровському кафедральному соборі
8 вересня, у неділю 15-ту після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
08 вересня 2018  22:12
АНОНС: 13 вересня відбудеться святкове богослужіння на цілющому джерелі присілка Заглина в рамках щорічної Всеукраїнської прощі до місця чудесного явлення Пресвятої Богородиці
У четвер, 13 вересня, Свята Православна Церква, вшановує пам'ять Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці....
08 вересня 2018  21:33
Напередодні неділі 15-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
8 вересня, напередодні неділі 15-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
07 вересня 2018  20:00
"Преображення Христове являє сутність, призначення і мету Церкви" - ієрей Артемій Бабленюк під час лекції із богослів'я на Львівських братських студіях
7 вересня в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція із богослів'я в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова...

Роздуми ієрея Олексія Саківа про християнський погляд на молитву

08
листопада
2017
--------
10:03
В сумних, нещасних випадках нашого життя відчуваємо потребу знайти когось, перед ким би могли вилити свою душу, кому б могли пожалітися і таким чином полегшити тягар, який тисне нашу душу і серце. І ми люди, дуже часто приходимо до інших людей, просимо їх, радимось з ними і при цьому всьому забуваємо про найкращого, найсильнішого нашого утішителя, забуваємо нашого люблячого отця, який так багато разів запрошує нас шукати поради у Нього: «Що попросите в Отця Мого в ім’я Моє, дасть вам» (Ін. 16:23)
Свою розраду, мир і спокій у душі ми можемо знайти тільки, коли прийдемо за допомогою до Господа. Але чи всі ті прохання людей вислухані Господом?  Чому після слів Ісуса Христа до своїх учнів: «Що попросите в Отця Мого в ім’я Моє, дасть вам», після цієї обіцянки, тільки на такій малій частині людей ці слова сповнилися? Як багато є таких, що просять, а як мало буває вислуханих. Як багато стукає до воріт Царства Божого, а вони можливо і ніколи їм і не відчиняться. Як багато шукає дороги вічного щастя, а знаходить бездну вічної погибелі.
Чи причина цього в нас самих чи у Богові? Якщо Бог є причиною, то виходить, що Він не може, або не хоче нас вислухати. Але хіба Той, який створив світ не може нас вислухати? Чи Той який словом своїм всемогутнім створив пекло для проклятих, не мав би сили створити нам ворота раю? Чи Той який є дорогою життя і світлом, не в силі освітити дорогу нашого життя? 
А може Бог не хоче нас вислухати? О, ні, і ще раз ні! Кому така страшна гадка спаде, нехай подивиться на Хрест святий, нехай гляне на розп’ятого Спасителя, і побачить там безмежну любов, яка промовляє до всіх краще за будь-які слова. 
Бог хоче нас вислухати, хоче нашої молитви. Отже яка причина того, що наші молитви бувають не почуті? А причина – в нас самих, ми самі винні в тому, що відходимо не вислухані.
Правда полягає в тому, що люди моляться, але як моляться? Чи молитву нашу можна назвати молитвою? А якщо нас хтось би так просив, як ми просимо нашого Господа, чи вислухали б ми його? Не до таких молитов заохочує нас Христос, бо на наших молитвах сповнюються слова святого апостола Якова: «просити будете, а не вислухаю вас» і пророка Єзикиїля: «а як простягнете руки свої до мене, відверну очі свої». Тож поки маємо час  ми повинні навчитися молитви так, щоб нас міг і хотів вислухати Всевишній. Коли ми відкриємо сторінки Святого Євангелія то побачимо слова апостола Матвія: «коли молитесь не будьте як ті лицеміри, що люблять у божницях і на рогах вулиць стоячи молитися, щоб показатися людям. Істинно говорю вам, вони дістануть свою нагороду» (Мт. 6:5). Ось і перша головна умова для молитви, яку зазвичай порушують люди. Не для людей повинна бути наша молитва, а для Бога. Не людської похвали ми повинні очікувати від молитви, а Божої. Бо яка користь з такої молитви тоді? Люди не можуть зазирнути в серце іншої людини та хвалять таку молитву, але чи Бог похвалить, чи вислухає її? Чи людська похвала може нас спасти, чи може прихилити до нас Господнє милосердя? 
Читаймо далі Святе Писання і знайдемо у притчі про митаря і фарисея такі слова: «кажу вам той митар відійшов у свій дім більше виправданий, від того фарисея, бо всякий, хто підноситься принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 18:14). То друга умова правдивої молитви. Багато з нас молиться так, немов би не вони Бога просять, але Богові ласку роблять, що моляться. Не визнають у молитві своїх незліченних гріхів, а радше пишаються своїми добрими вчинками. Тіло смиренно стоїть - а душа горда, коліна схилені - а злі звички і пристрасті не подолано, побожно складені руки - а думки готові на страшні вчинки.
Скільки б разів ми не приходили до храму ми повинні мати перед очима образ розкаяного митаря. Нам необхідно схилитися думкою перед Спасителем нашим та заховати в своєму серці Його назавжди. Перед ним ми зобов’язані визнавати нашу нужду і потреби, наші проступки та гріхи. Всі інші думки відкидаймо від себе. А що ж робиться насправді в наших думках? Про що ми думаємо коли зносимо моління до Господа? Одні думають про забави, другі про вбрання, треті про родину, а четверті про роботу і дуже є мало тих, які справді думають про те, що необхідно при молитві.
Багато скаже: що я не раз хочу зібрати усі свої думки вкупі, зосередитись, відкинути лихі наміри, всі клопоти, всі думки житейські, але мені не завжди це вдається. Це нехай нас не лякає. Намагаймося викликати у нашій душі правдивий жаль, і такий жаль за словами блаженного Августина, буде нам за найкращу, найпалкішу молитву.
Але чи достатньо нам, щоб наша молитва була полум’яною, смиренною і щирою? Крім цього вона повинна виливатися з віри і бути отриманою від живої віри. Христос говорить про таку молитву: «все чого в молитві попросите, вірте, що отримаєте і станеться вам» (Мк.11:24). Коли прокажений кликав до Спасителя: «Господи, коли хочеш, можеш мене очистити», - і відповів йому Ісус: «Хочу, очистися. І зараз очистилась його проказа» (Мт. 8:2-3). 
Цим і багатьма іншими прикладами і словами показав нам Спаситель, скільки то сила віри може зробити. Якщо хочемо, щоб і до нас Христос такими словами промовив, ми повинні вірити, і тоді отримаємо плоди нашої віри. Бо так само як віра без діл мертва, так само і молитва без живої віри ні на що не годиться. Нехай хтось ціле життя своє провів в молитвах, нехай дотримувався усіх постів, нехай роздав весь свій статок ближнім, а сам став рабом іншим - коли не має живої віри, його подвиги ніщо. Бо віра отримана молитвою - то найдорогоцінніша перлина, коли ми її маємо - то зовсім не бідні,  хоч і бідно в нас у домі, бо в грудях наших живе неоціненний скарб, який не придбати за всі статки на землі. Якщо віру маємо нічого нам не зроблять нещастя цього світу, бо ми в серці своєму носимо золотий ключ до Царства Небесного, бо ми криємо те чарівне слово, яке лиш варто мовити, і всі небесні сили вийдуть нам на зустріч і проведуть нас на престіл вічної слави.
Щира і правдива молитва – це плід такої віри. Як по плодах пізнаємо дерева, так і по молитві можемо судити про віру людини і чи вона дійсно може називатися християнином. Нехай ніхто не думає, що однієї щирої молитва вистачить. Ні, не один раз, а щоденно отримуємо з щедрої руки Божої незчисленні ласки, щоденно потребуємо їх без них ми порох, то ж і щоденно ми повинні їх просити. Щоденно, щохвилини ображаємо ми Бога, тож і щохвилини повинні просити прощення. Щоб наша молитва в житті була вислухана, не повинна вона закінчуватися на молитві ранній та вечірній, але завжди на роботі чи в дорозі повинні бути душею з Богом, в молитовному настрої. Ми повинні намагатися наші справи, наші вчинки змінити на молитву: «чи отже їсте, чи п’єте, чи що інше робите, робіть все на славу Божу» (1 Кор. 10: 31), - каже апостол Павло. Нехай кожна наша справа нічого іншого немає на меті, як прославлення Бога. Кожна хвилина нашого життя нехай буде гімном в честь Бога.
Наслідком молитви є те, що ми перебуваємо з Богом: а хто з Богом той далекий від супротивника. Молитва є охоронною вартою цнотливості, добрий напрямок дратівливості, приборкання чванливості, очищаючий засіб від злопам’ятства, винищення заздрості, знищення неправди, виправлення нечестя. «Молитва є фортецею тіла, - говорить святий Григорій Ниський, - достаток у домі, благоустрій у місті, могутність царств, переможний пам’ятник на полі битви, безпека під час миру, зібрання роз’єднаних, постійна сукупність тих, що з’єдналися.  Молитва є печаттю дівства, вірністю шлюбу, зброєю мандрівникам, охоронцем тим що сплять, родючість землеробам та спасіння тим які плавають. Молитва – захисниця підсудним, визволення в’язнів, заспокоєння струджених,  підбадьорення скорботних, задоволення тим які радіють, утіха тим що плачуть, вінець тим які вступають в шлюб, урочистість в день народження, похоронна пелена в день смерті. Молитва – співбесіда з Богом, споглядання невидимого, беззаперечна впевненість у бажаному, рівність у честі з ангелами, успіх у добрі, скинення зла, виправлення тих які грішать, втіха сьогоденням, здійснення майбутнього. Молитва для пророка Йони зробила кита житлом, Єзекиїля з врат смерті повернула до життя, трьом юнакам «полум’я обернула в дух росяний» (Дан. 3,50), а ізраїльтянам спорудила пам’ятник перемоги над амаликитянами. Молитва міцний інструмент у боротьбі із злом і пристрастями, молитва прямий вихід на Бога». 
Можливо є такі люди, які всі вимоги правдивої та щирої молитви виконує, та проте їх молитви не вислухані. Це найщасливіші з щасливих. Нехай вони Всевишньому палку подяку складають. Часто Бог вислуховує прохання злих та безбожних людей, але на їхню власну погибель. Скільки людей безперестанно просить слави, маєтків, почестей, і справді як багато з них це отримує, але отримує ці всі блага лише тут на землі, використовує їх не за призначенням, а лише для свого власного блага, при цьому забуваючи про того хто їй це дав, а після смерті чекає на таких кара вічна. І водночас скільки людей чесних, побожних молиться про різні добродійства, а Бог їх наче не чує, замість розкошів, багатства, слави вкладає на їхні плечі важкий хрест. Але ще раз повторюсь, що такі найщасливіші з людей.
Ми просимо, щоб Всевишній зменшив нашу убогість, але забуваємо, що може з достатком ми б зубожіли в душі, забуваємо що чим більше ми б мали статків, тим менше в нас би залишалось чеснот. Просимо слави та достоїнств – а тоді може б гордість підняла свою голову і наша покора б згинула. Просимо здоров’я, але власне може бути коли ми отримаємо те довгоочікуване здоров’я тіла, ми можемо втратити здоров’я нашої душі.  Може статися таке, що ті дні здоров’я яких ми просимо в Господа, стануть нам днями нашої погибелі. Ми повинні зрозуміти, що Господь краще знає, що потрібно людині, хоч і наш розум відмовляється розуміти це, але все одно згодом ми побачимо, що все що з нами трапляється в цьому житті для нашої користі.
Тому ми повинні молитися в дусі святої Євангелії. Ми повинні молитися полум’яно з глибини нашої душі, молитися з вірою, молитися в першу чергу про спасіння нашої душі, за перебування в добрі аж до смерті, словом молитися за справи вічні. Щоб бути вислуханими Богом передусім стараймося в наших молитвах мати непохитну довіру до Бога, що Він дасть нам більше, ніж ми просимо, ніж наш слабкий розум це може осягнути. Така молитва буде вислухана і на нас сповняться слова Спасителя: що попросите в Моє ім’я в Отця мого небесного – те дасть вам. 
Священик Олексій Саків,
7 листопада 2017 року.
Переглядів: 991
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  136
Хітів сьогодні:  555

Хостів всього:  1080212
Хітів всього:  8832382
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET