"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева  

Останні надходження

20 січня 2018  21:29
Напередодні неділі 33-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
20 січня напередодні неділі 33-ої після П'ятидесятниці, про Закхея, після Богоявлення, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
20 січня 2018  14:05
Проповідь на неділю 33-тю після П’ятидесятниці, про Закхея, після Богоявлення
Неділя про Закхея розпочинає наше приготування до Великого посту, який завершиться найбільшою радістю – перемогою над гріхом і смертю, Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа...
19 січня 2018  15:49
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у великому водосвятті на центральній площі Львова
19 січня в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, на Площі Ринок відбулося традиційне щорічне загальноміське екуменічне велике водосвяття, яке почергово звершується однією з християнських конфесій Львова...
19 січня 2018  15:17
У день свята Богоявлення Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію і велике водосвяття у Покровському соборі
19 січня, в день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 січня 2018  21:23
Напередодні свята Богоявлення Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив велике повечір'я та ранню у Покровському кафедральному соборі
18 січня напередодні Святого Богоявлення, свята Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив святкове всенічне бдіння - велике повечір'я та ранню, - у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 січня 2018  14:36
Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у день свята Обрізання по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, день пам'яті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської
Проповідь виголошена за Божественною Літургією у день свята Обрізання по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, день пам'яті святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, 14 січня 2018 року Божого...
18 січня 2018  14:22
Проповідь у день свята Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Сьогодні Православна церква святкує велике свято – Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Про подію Богоявлення описують усі чотири євангелисти: Матфій, Марко, Лука і Іоан. Недавно, ми святкували Різдво Христове, де новонароджений Ісус став людиною, одним із нас, прийнявши людське тіло...
18 січня 2018  13:23
У Навечір'я Богоявлення очільник єпархії звершив Літургію свт. Василія Великого і велике Йорданське освячення води у Покровському кафедральному соборі
18 січня у Навечір'я Богоявлення (Хрещенський святвечір), Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
17 січня 2018  21:58
Роздуми у Надвечір’я Богоявлення
Із святом Господнього Богоявлення тісно пов’язане Велике або йорданське водосвяття, традиція якого сягає перших віків християнства. Взагалі Східна Церква має Мале і Велике освячення води. Мале освячення буває 1 (14) серпня, на свято Переполовення, на храмовий празник та інші. В Греції є давній звичай Малого освячення води щомісяця. Велике або Йорданське водосвяття буває тільки два рази на рік: в навечір’я і на свято Богоявленння Господнього...
15 січня 2018  20:39
Церковно-обрядові та народні звичаї Свят-Вечора та Різдва
Різдво Христове - це найкращий церковний празник всіх християн, зокрема українців у цілому світі. Хоч святкування починаються 24 грудня (6 січня), а закінчуються 6 січня (19 січня), найбільшу пошану мають обряди і звичаї Свят-Вечора в Навечір’я самого Різдва, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів. Церемонійні звичаї, що виконуються на Свят-Вечір, приготовляють всю родину до гідного святкування таїнства Воплочення Божого Сина, яке завершується Службою Божою опівночі...
15 січня 2018  17:13
У день пам'яті свт. Василія Великого очільник єпархії відвідав Бродівське благочиння і звершив Літургію у Різдво-Богородичному храмі м. Броди
14 січня, у день свята Обрізання Господнього, пам'яті святителів Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, і Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Русі, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій здійснив Архіпастирські відвідини Бродівського благочиння та звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого у Різдво-Богородичному храмі м. Броди...
13 січня 2018  21:50
Напередодні неділі після Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
13 січня, напередодні неділі 32-ої після П'ятдесятниці, після Різдва Христового, перед Богоявленням, Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Ієрей Олексій Саків: "Роздуми про безсмертя душі"

25
жовтня
2017
--------
13:59
Творець світу одним словом створив світ видимий і невидимий і після цього приступив до творіння людини, яка мала бути володарем світу видимого. І коли сонце, місяць, зірки, землю і все живе на землі з’явились на слово: "нехай буде", намір створити людину Бог висловив такими словами: "створімо людину на образ і подобу нашу", після чого із пороху створив тіло людини і вдихнув в це тіло душу. От таким чином з’явилась людина на землі. Так Бог зробив людину вище всіх інших створінь, на свій образ і подобу, з душею безсмертною, наділену розумом і свобідною волею і обдарованою ласкою Божою. Усі створіння на землі одразу з’явились живими, лише у людини спочатку Бог створив тіло, а потім подарував їй безсмертну душу. Як довго ця душа оживляє тіло людини, так довго і живе людина, відхід душі від тіла призводить до смерті людської.  Тоді  віддаємо тіло землі з якої воно взяте, а душа постає перед судом Божим, і живе вічно.
Що душа людини є безсмертною, бачимо з слів Самого Бога, які Він говорив Мойсею: "Я є Бог Авраама, Ісаака і Якова" (Вих. 3:6). Патріархи ці вже давно були мертвими, однак душі їхні продовжували своє життя. 
В Новому Завіті про безсмертя душі знаходимо безліч свідчень. Ісус Христос говорить: "Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а душі не може убити, але бійтесь більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні" (Мт. 10:28), і в іншому місці: "Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той збереже її" (Мт. 16:25). Крім цього дуже часто згадує Спаситель про Царство Небесне, про життя вічне та про Страшний суд, а до розбійника, який висів поруч на хресті сказав: "Сьогодні будеш зі мною в раю" (Лк. 23:43). Цей розбійник був вже за крок від смерті, проте якщо Ісус обіцяє йому, що він вже сьогодні буде на небесах разом із Ним, то робимо висновок, що із смертю фізичною, його душа не припинила свого існування, а відійшла в інший світ для життя вічного. Усі ми повинні з’явитися на суді Христовому, - говорив апостол народів Павло. А яким чином ми можемо постати на цьому суді, якщо із смертю нашою померало б не тільки наше тіло, але і наша душа.  Докази безсмертя душі знаходимо практично на кожній сторінці святого Писання Нового Завіту, нам лише залишилось довіритися Богу і повірити  у це. Те що вчить нас Писання, пізнає сам і  розум наш. Душа людська є настільки могутньою, що приймає участь у властивостях самого Бога, Якого є образом і подобою.
Погляньмо на справи людського духу: скільки різних досліджень, відкриттів і винаходів бачимо на кожному кроці. Увесь світ людина підкорила собі і володіє ним. Вона видобуває із землі різноманітні багатства, з швидкістю стріли перелітає тисячі миль, за допомогою своїх винаходів спостерігає за сонцем, місяцем та зірками. Душа людини, хоч ще і зв’язна тілом в одну мить переноситься в найвіддаленіші куточки, силою однієї тільки думки підноситься до свого Творця в небеса. Бог в своєї безкінечній доброті і любові вже у цьому житті земному дарує людині свою благодать, завдяки якій вона творить чуда. Що не робили святі за допомогою Бога? Вони зціляли хворих, воскрешали мертвих, та багато інших дивних справ робили на землі. Душа є найціннішим даром Божим, вона є рівною ангелам, заради неї Бог послав у цей грішний світ Свого Сина Єдинородного. Небо і земля і все що їх наповнює вартувало Богу лише одного Його слова, а душа людська вартувала життя і крові Ісуса Христа. То ж чи можна собі, навіть на мить припустити, що таке створіння, яким є людина разом із своєю душею, прийшла у світ і створена всього лиш на деякий дуже короткий час?
Окрім цього душа людини має вроджене бажання жити безкінечно. Адже людина хотіла би ще тут на землі жити і бути безсмертною. Художник хоче своїм пензлем на віки залишитись в пам’яті людей; архітектор будує палаци неймовірної краси, щоб майбутні покоління споглядали цю красу; вожді і полководці женуться за славою і подвигами, щоб увіковічнити себе в історії людства; вчені намагаються вписати своє ім’я в світову науку своїми дослідженнями і винаходами; зрештою, навіть селянин насаджує дерева, щоб його діти та онуки споживаючи солодкі плоди цього дерева згадували про нього. Одним словом усі люди без винятку хочуть жити в пам’яті своїх нащадків. І звідки це у людини? Звідки це бажання хоч якимось чином себе вписати в історію людства, якщо не від внутрішнього переконання безсмертя своєї душі. Якщо і з смертю фізичною закінчиться моє існування, то що мені із того, що мій образ буде прикрашений лавровим вінком, ім’я моя буде золотими літерами вписано в історію,  і пам'ять про мене будуть величати в піснях мої нащадки? 
Це доводить, що кожен має вроджене відчуття безсмертності своєї душі. Поряд з цим, є і друге відчуття та бажання, яке вложив Творець в природу людську – це бажання щастя. Кожна людина женеться за щастям, якого в повній мірі осягнути не може. Якою б я була щасливою, - говорить людина, - якби всі мої справи велися добре, на роботі все складалося, добро моє збільшувалося і в домі панував би мир і спокій. І ось Бог таку людину поблагословив і дав їй те, що вона просить, і що ж вона відчуває себе по-справжньому щасливою? Ні! Тепер би ця людина хотіла ще усього того, що має, мати ще трохи більше, а попри це здоров’я її погіршується, смерть люта забрала її чоловіка чи дружину, або її дітей, і вона враз починає голосити: я найнещасливіша людина у цьому світі! Перейдіть весь світ, подивіться на усіх людей, котрі нас оточують, спробуйте заглянути в їх серця, які здаються нам щасливими і безтурботними, і ми переконаємося, що на цьому світі кожен йде до щастя, і ніхто його не осягає сповна. Якщо б людину не чекало неймовірне щастя поза смертю, на яке вона надіється і та надія осолоджує її гірке дочасне життя, втішає її засмучене серце, то вона б була найнещаснішим із створінь на цій землі. Бог вклав  в серце людини сильне і безперестанне бажання щастя, для того, щоб вона бачачи усі багатства і радості цього життя, не могла ними сповна насолодитися і прагнула до щастя потойбічного, яке знайде тільки у Богові. "Ти створив нас Боже, - говорить блаженний Августин, - і неспокійним є наше серце, аж допоки не упокоїться в Тобі".
Святість і справедливість Господа Бога вимагає, щоб за чесноти люди отримували винагороду, а за беззаконня справедливу кару. Водночас дуже часто бачимо, що у цьому дочасному житті люди побожні і праведні дуже багато терплять, в той час як грішники процвітають. Тож чи міг би найсправедливіший Суддя не зважати на наші чесноти, а беззаконня винагороджувати? О, ні! Саме після смерті справедливість візьме своє і Бог заплатить кожному за ділами його. Саме тому, так терпеливо і смиренно праведний Йов зносив усі скорботи у своєму житті, втішаючись тією гадкою, що справедливий Суддя винагородить його після смерті і за дочасні терпіння він буде вічно споглядати славу Божу.
З усього цього можна зробити висновок, що думка про вічність не з’явилась із часом у людей, вона закладена усім людям самим Творцем. І тому віру в загробне життя і вічність душі можна знайти у людей всіх часів. Варто прочитати історію всіх народів, які жили на землі від початку світу, запитати тих, хто повернувся з далеких країв, зазирнути в руїни древніх міст, які лежать тисячі років під землею і ми довідаємося, що в безсмертя душі вірили всі народи, що віра ця стара як світ. Всі люди уявляють собі край в якому будуть мешкати їх душі, всі очікують майбутнього, вічного життя, життя безкінечно щасливого. Виникає питання: а як же ж це, що люди різних країв, народів, віросповідань кольору шкіри вірять у безсмертя душі?  Їхні звички, норов, виховання є різним, проте віра у вічність душі у всіх однакова. Може це обман? Але хіба можливо увесь світ обдурити? Це є безперечним свідченням того, що душа людська безсмертна. Смерть є лише тією вогненної колісницею, яка перевозить людей до Бога,  канатом, завдяки якому пліт може без перешкод дійти до пристані. Душа не вмирає, але живе вічно – це говорить людині її внутрішнє переконання, а підтвердженням того є Боже Одкровення.
Віра в безсмертність душі – освітлює нашу земну дорогу, вона осолоджує гіркі хвилини нашого життя, зціляє найболючіші рани нашого серця, надихає і зміцнює наші слабкі сили в боротьбі з гріхом. Щастя і нещастя, радість і смуток цього світу скоро минає, але не так буде після смерті – там щастя нашого, якщо ми його заслужимо, ніхто не відбере від нас, жоден смуток не оволодіє нашим серцем, і чим більші терпіння переносимо на землі тим більше щастя нас очікує після смерті. Ми усі повинні пам’ятати завжди, кожного дня і кожної години, що душа наша безсмертна. Ми повинні оберігати нашу душу – той образ Божий від усілякого гріха, стерегти її, як найкоштовнішу перлину, пам’ятаючи слова Спасителя: "Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить" (Мт. 16:26). Як будемо себе поводити в цьому житті, таку і винагороду отримаємо і в іншому, після смерті. Якщо нашу душу одягнемо в чесноти і добрі справи, тоді коли прийде година смерті, коли тіло наше бездиханне будуть класти в домовину, душа наша засіяє в славі небесній в якій буде жити вічно. 
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 434
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації









Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  229
Хітів сьогодні:  602

Хостів всього:  857253
Хітів всього:  6927736
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET