"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

17 червня 2018  16:49
У неділю 3-тю після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі
17 червня, у неділю 3-тю після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію свт. Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
16 червня 2018  18:50
Напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
16 червня, напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
11 червня 2018  09:59
Канікули з Богом - екскурсія до Львівської духовної школи
1 червня – у міжнародний день захисту дітей, з благословення ректора Львівської православної богословської академії митр. прот. Ярослава Ощудляка, вихованці недільної школи при храмі Святого Духа с. Оброшино, під керівництвом настоятеля прот. Андрія Лотоцького, відвідали Храм святого Іоана Золотоустого та навчальний корпус ЛПБА...
11 червня 2018  09:33
У неділю всіх святих землі Української, керуючий єпархією співслужив Предстоятелю за Божественною Літургією у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких могилах
10 червня, у Неділю всіх святих землі Української, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, на запрошення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, співслужив Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету за Божественною Літургією у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких могилах з нагоди 367-ї річниці битви під Берестечком...
03 червня 2018  15:49
У неділю всіх святих митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав парафію Трьох Святих м. Львова
3 червня, у неділю Всіх святих від віку на землі прославившися, першу неділю після П’ятидесятниці, митрополит Димитрій очолив святкові богослужіння з нагоди 20-ї річниці заснування громади в храмі Трьох Святих м. Львова...
02 червня 2018  18:53
Свято храмового празника відзначила православна громада села Оброшино
28 травня, другого дня Святої Трійці – Дня Святого Духа, парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату села Оброшино відзначила храмове свято. Цьогоріч парафія Храму Святого Духа також відзначає 18-ть років заснування громади...
02 червня 2018  18:28
Напередодні неділі 1-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
2 червня, напередодні неділі 1-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
31 травня 2018  17:31
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь в урочистому випускному акті бакалаврів та магістрів богослів'я у Львівській духовній школі
31 травня Львівська православна богословська академія святкувала випуск бакалаврів та магістрів богослів'я. Після Божественної Літургії Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь в урочистому акті випуску...
31 травня 2018  17:00
У день випуску бакалаврів і магістрів очільник єпархії звершив урочисту Літургію в Академічному храмі свт. Іоана Золотоустого ЛПБА
31 травня Львівська православна богословська академія святкувала випуск бакалаврів та магістрів богослів'я. З нагоди святкового дня в житті духовної школи в Академічному храмі святителя Іоана Золотоустого була звершена врочиста Божественна Літургія. Очолив відправу Літургії очільник Львівської єпархії Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій...
28 травня 2018  17:49
У День Святого Духа митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав Свято-Троїцьку парафію, що знаходиться на Рясне м. Львова
28 травня, у понеділок на Духів День митрополит Димитрій очолив святкові богослужіння з нагоди престольного свята в одному із найбільших храмів м. Львова, що на Рясне...
27 травня 2018  18:07
У день свята П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив традиційну щорічну молитву на могилах спочилих православних митрополитів на Янівському кладовищі
27 травня, в неділю 8-му після Пасхи, день свята П'ятидесятниці, день Святої Тройці, після завершення богослужіння в Покровському кафедральному соборі, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій традиційно звершив поминальні заупокійні богослужіння на могилах приснопам'ятних преосвященних православних митрополитів Миколая Юрика, Андрія Горака та Євсевія Політила, що знайшли свій останній спочинок на Янівському кладовищі м. Львова...
27 травня 2018  17:01
У день свята П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію і вечірню з читанням коліновклонних молитов в Покровському кафедральному соборі
27 травня, в неділю 8-му після Пасхи, свято П'ятидесятниці, день Святої Тройці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Пам'ять преподобного отця нашого Ісидора Пилусіотського

17
лютого
2012
--------
06:59
Преподобний Ісидор був родом з Олександрії. Він походив від благородних і благочестивих батьків і був родичем Феофілу, архієпископу Олександрійському, і святому Кирилу, наступнику Феофіла. З успіхом вивчивши світські науки і набувши навиків в божественній премудрості, Ісидор побажав присвятити себе на служіння Богу. Ще в молодих літах він залишив славу світу цього і багатство і, зневажаючи знатність свого походження і все рахуючи як би за прах, пішов в гору Пилусіотську. Там, прийнявши чернецтво, він проводив суворе подвижницьке життя. Духовна мудрість і суворе життя Ісидора зібрали до нього багато ревнителів благочестя, якими він вибраний був в сан настоятеля і пресвітера. Суворими подвигами і високою освітою преподобний Ісидор придбав собі таку пошану, що не лише єпископи і вельможі, але і сам імператор і патріархи олександрійські зверталися до нього за порадами і повчаннями, і він у всіх був у великій повазі.
Церковний історик Євагрій, згадуючи про Ісидора, так говорить: «За царювання Феодосія був у великій почесті Ісидор Пилусіотський; слава про нього як про доброчесного мужа поширилася далеко і широко, і ім’я його прославлялося всіма вустами. Працями він так виснажував плоть свою, що життя його здавалося всім життям ангельським на землі. Він служив живим зразком чернечого життя і богомудрія і багато писав дуже корисного в повчання іншим».
Історик Никифор, свідчивши про доброчесне життя Ісидора, говорить: «Божественний Ісидор від юності своєї так багато пролив поту в чернечих працях і так убивав плоть свою, зігріваючи душу таємничими і високими вченнями, що всім здавався ведучим в повній досконалості євангельський спосіб життя. Він був живим і одушевленим стовпом чернечих уставів і Божественного бачення і як би самим вищим зразком теплого наслідування і вчення духовного. Ісидор написав безліч різних корисних повчань. Після нього залишилося до десяти тисяч послань до різних осіб, сповнених божественної благодаті і мудрості людської, в яких він пояснює все Божественне Писання і виправляє характери в людях».
З цих свідоцтв ясно видно, наскільки великим угодником Божим був преподобний Ісидор. Хоч і не збереглося детально написаного його житія, але вже і коротких слів істориків достатньо для того, щоб бачити святість і мудрість його, бо він був для всіх зразком доброчесного життя і всесвіт наповнив своїми богомудрими писаннями. Він з’явився великим захисником святого Іоана Златоуста, несправедливо позбавленого єпископської кафедри, і багато писав до Феофіла, архієпископу Олександрійського, і до імператора Аркадія, перестерігаючи їх залишити свою злу справу і, хоча не досяг успіху, проте викрив їх злість і неправду. А після кончини Золотоустого письмово переконав святого Кирила Олександрійського, наступника Феофіла, вписати ім’я Іоана в церковні диптихи — як великого сповідника багато потерпілого за істину від злих людей. Писав він і до Феодосія-царя, наставляючи його піклуватися про церковний світ. І спонукав його скликати Третій Вселенський Собор в Ефесі проти злочестивих єретиків, бо сам він був великим ревнителем благочестя, будучи сильним противником єретиків, готовим страждати і померти за Православну віру, як це видно з його слів. У посланні до одного хулителя — Ферасія він говорить:
«Запитаю тебе, що знущаєшся з нас і показуєш себе нам таким дотепним і суворим суддею: якби цар поставив тебе на міських стінах, наказавши стерегти і захищати місто, і ти б побачив, що ворог руйнує стіну, щоб зручніше увійти до міста, — то ти чи не став би чинити опір за допомогою всіх знарядь і зброї, перешкоджаючи руйнувати стіну і не пускаючи ворогів? Звичайно, ти так став би робити, щоб захистити місто і себе від ворогів і щоб надати вірність і старанну покору царю. Чи не личить і нам, яких Бог поставив в Церкві Своїй вчителями, повстати проти Арія? Зазнати всяку біду за цю справу я вважаю за ніщо і нічого так не бажаю, як перенести всякі біди за істинну віру».
З цих слів святого ясно видно його ревнощі про благочестя; але з його послань можна дізнатися і про інші його чесноти.
Дівування, якого Ісидор сам був строгий хранитель, він вихваляє перед іншими чеснотами, називаючи його царицею, яку всякий почитати повинен, хоча не принижує і шлюбу чесного. У посланні своєму до Антонія-схоласта він говорить: «Зберігаючих дівування повинні уподібнювати сонцю, вдовуючих непорочно — місяцю, а тих, що живуть чесно в шлюбі — зіркам, подібно тому як і святий Апостол Павло говорить: інша слава для сонця, інша слава для місяця та інша слава для зір.
Людей, що захоплюються світською наукою, він перестерігає більш вчитися доброчесному життю, ніж красномовству. У посланні до якогось ченця Патрима він говорить: «Я чув про тебе, що ти маєш великий розум і природні дарування, так що із старанністю вивчаєш риторське мистецтво, щоб стати красномовним, але шлях духовного життя благополучно проходить лише при здійсненні добрих справ, а не за допомогою красномовства; тому, якщо ти бажаєш одержати безсмертну нагороду, то не піклуйся про красномовство, більш потурбуйсь із старанністю виконувати добрі справи».
Подібно цьому, Ісидор пише до єпископа Аполонія: «Оскільки непристойно і не слідує з примусом навертати до благочестя людей, створених з вільною волею, що не виражають своєї волі і опираються, то треба тобі турбуватися про те, щоб освічувати тих, що перебувають в пітьмі добрим повчанням, добрим життям і добрими справами».
Цей святий повчає також, що доброчесній людині не слід гордитися своїми добрими справами, але треба покірливо про себе думати: «Доброчесний в одній чесноті, — говорить він, — світлий вінець має, а той, що здійснює багато чеснот, але думає про себе, що мало добра зробив, через таку покірливу думку про себе матиме вінець світлий; при чеснотах саме подумування в собі про те, що мало створено, заслуговує не меншої похвали, ніж самі (створені) чесноти; але зі всією істиною скажу: у кого зберігається покірлива думка, у того і чесноти світліші, у кого ж немає цього подумування, то і чесноти його світлі потемняються, а великі зменшуються. Тому, хто бажає, щоб чесноти його були великі, хай не вважає їх великими, і вони виявляться насправді великими».
Повчаючи так інших, преподобний Ісидор сам перш за всіх був виконавцем того, чому повчав. У цьому він наслідував Господа, Який раніше Сам виконував, а потім вже повчав. Своїми добрими справами Ісидор не гордився; із смиренномудрієм же сполучав і цнотливість — як пару волів трудящих, таких, що тягнуть благе ярмо Христове.
Цнотливість святого Ісидора виявляється з послання до Паладія, єпископа Єленопольського. «Якщо які співбесіди, — мовиться в Писанні, — і розтлівають добрі нрави, то саме бесіди з жінками, хоч би і пристойні, тому що вони можуть розтліти таємним чином внутрішню людину за допомогою поганих помислів, і, хоча б тіло залишалося в чистоті, душа поганитиме. Тому преподобний Ісидор звертається з порадою до цього єпископа, що мав звичай в усних бесідах наставляти жінок корисному і такому, що не має в собі ніяких жадань. «Уникай, — пише він, — скільки можеш, співбесід з жінками, добрий муже! Бо хто має на собі сан священний має бути що святішим і чистішим тих, які оселилися в горах і пустелях. Перші мають піклування і про себе, і про народ, а останні — тільки про себе. Притому, перші поставлені на висоті такої честі, що всі розвідують і розбирають їх життя, а останні живуть в печерах або лікуючи свої рани, або вивчаючи свої недоліки, а інші і сплытаючи собі вінці. Якщо ж вимушений будеш побачитися з жінками, то схили очі, і тих, до кого прийшов, повчай мати цнотливі погляди. І після короткої бесіди, достатньої для утвердження і просвіти їх душ, негайно швидко йди, щоб тривале побачення не розслабило і не розладнало твоїх сил, і, оволодівши тобою, як грізним і величавим левом, не обстригло гриви, яка лева дійсно робить левом і охороняє царську його гідність. Якщо ж хочеш бути в пошані у жінок (а про це особливо повинен піклуватися духовний муж), то не май з ними співдружності, і тоді ти будеш у них в почесті. Бо тоді це найбільш стає можливим, коли менш цього шукаємо. Людині звично нехтувати тими, які йому роблять послугу, а благоговіти перед тими, які не підлещуються. Всього ж більш до цієї недуги схильна жіноча природа. Жінка, коли їй підлещуються, нестерпна; а більш благоговіє і приходить в подив перед тими, які поводяться з нею вільно і наказово. Але ти говориш, що маєш тривалі бесіди з жінками і не терпиш ніякої шкоди. Хай буде так. Але всім відомо, що вода камені проточує і краплі дощові, невпинно падаючі на них, пробивають їх. Розсуди, що м’якше за воду або водяні краплі? Проте їх безперестанна дія долає і єство. Якщо майже непереборна речовина долається, — і від такої речі, яка ніщо в порівнянні з ним, страждає і зменшується, то невже воля людська, така, що легко коливається, від тривалої дії не буде переможена і розбещена?» Наставляючи так єпископа Паладія, преподобний Ісидор повчає і нас всіх цнотливого життя, щоб ми не лише тіло своє зберігали від плотського гріхопадіння, але і душу утримували в чистоті від гріховних думок.
Преподобний Ісидор залишив в своїх писаннях багато повчань про всякі чесноти і, в усних бесідах навчивши всіх цим чеснотам, досяг глибокої старості, і благоугодивши Богу, помер в мирі.
lpba.lviv.ua
Переглядів: 1533
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  277
Хітів сьогодні:  3522

Хостів всього:  994319
Хітів всього:  8093679
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET