"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

22 листопада 2017  12:31
Роздуми про передсмертну тривогу
Чи задумувались ми коли-небудь, що таке смерть? Які її властивості та які процеси її супроводжують? Відповідь насправді дуже проста – смерть це лише сон. Що значить спати? Спати означає відпочивати від трудів промайнулого дня, набиратися свіжих сил на день наступний. А що ж означає померти? Те саме, що і сон...
22 листопада 2017  12:18
АНОНС: 26 листопада відбудеться святкове богослужіння з нагоди престольного свята Академічного храму Львівської православної богословської академії
У неділю, Свята Православна Церква, вшановує пам'ять святителя Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського...
22 листопада 2017  00:46
У день свята Собору Архистратига Михаїла керуючий єпархією співслужив Предстоятелю за Божественною Літургією у Михайлівському Золотоверхому соборі м. Києва
Протягом 20-21 листопада на запрошення намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва Преосвященного єпископа Вишгородського Агапіта керуючий Львівсько-Сокальською єпархією Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь в урочистих богослужіннях у монастирі з нагоди престольного свята його головного собору...
21 листопада 2017  23:54
«Молитовний Майдан» за Україну та її захисників
21 листопада, о 16:00 год., перед пам’ятником Тарасу Шевченку (просп. Свободи) м. Львова, відбулася екуменічна молитва за Україну та її захисників...
21 листопада 2017  23:29
Священики Львівської єпархії взяли участь у відзначенні Дня Гідності та Свободи
21 листопада, о 15:00 год., відбулося екуменічне поминальне заупокійне богослужіння, на полі почесних поховань №67 Личаківського кладовища м. Львова, де поховані львів'яни-герої Небесної Сотні та військові, що загинули під час виконання службових обов'язків в зоні антитерористичної операції на Сході України...
21 листопада 2017  23:01
Ієрей Сергій Кирилюк взяв участь у круглому столі "Біоетика як осмислення цінності та недоторканості людського життя від моменту запліднення до природної смерті у творчості Наталі Назар"
Отець Сергій Кирилюк - керівник Консультативного центру "Кризових станів, психосоматичних розладів та депресій" при Львівсько-Сокальській єпархії УПЦ КП ієрейським благословенням розпочав роботу круглого стола...
21 листопада 2017  22:32
Престольне свято відзначила Свято-Михайлівська парафія с. Воля Жовтанецька Кам'янко-Бузького благочиння
21 листопада, у день свята Собору Архистратига Божого Михаїла та iнших Небесних Сил безплотних у с. Воля Жовтанецька Кам'янко-Бузького благочиння відсвяткували свій престольний празник...
21 листопада 2017  14:28
Відбулось організоване центром ''Покров'' паломництво святинями Європи: Праги - Дрездену - Ченстохови
З 16 по 19 листопада з благословення Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, паломники Львівської єпархії звершили подорож святинями Європи: Праги - Дрездену - Ченстохови...
20 листопада 2017  12:54
Проповідь на день пам’яті Собору архистратига Михаїла та інших небесних сил безплотних
Сьогодні, 21 листопада, Свята Церква святкує пам'ять Архістратига Михаїла і всіх сил безплотних: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Ієгудиїла, Варахиїла та Ієремиїла. Про ангелів преподобний Іоан Дамаскін говорить так: ...
18 листопада 2017  21:09
Напередодні неділі 24-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
18 листопада напередодні неділі 24-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 листопада 2017  12:34
Журнал "Церковні дзвони" відзначив 15-річчя з часу виходу першого номеру
У жовтні 2002 року був виданий перший номер журналу «Церковні дзвони». Журнал видається з благословення Високопреосвященного Димитрія, Митрополита Львівського і Сокальського. У 2017 році журналу виповнилось п'ятнадцять років. З цієї нагоди, Головний редактор журналу протоієрей Володимир Бачинський, звернувся до читачів з вітальним словом...
17 листопада 2017  21:50
Проповідь на неділю 24-ту після Святої П’ятидесятниці
Сьогоднішнє євангельське читання нам описує історію, коли з Ісусом зустрілось одночасно багато потребуючих людей. Особливо, звернімо увагу, на начальника синагоги, у якого була вмираюча дванадцятирічна дочка, а також на жінку, яка прожила дванадцять років у боротьбі з важкою хворобою. «Мені дуже потрібно», - кожний із них казав тому, що кожен вважав, що його потреба є найважливішою...

Про кілька уроків із євангельської оповіді про митаря Закхея (Частина І)

08
лютого
2012
--------
07:22
Ми стоїмо на порозі дуже важливих і значимих для кожного християнина днів — днів Святої і Великої Чотиридесятниці, — часу особливого розмірковування над своїм земним життям та майбутньою долею у вічності. До будь якої непересічної події ми завжди готуємось з великою старанністю. Подібно і Свята Церква готує нас до вступлення у дні Великого посту певними змінами у Богослужіннях, особливими піснеспівами, тематичними євангельськими читаннями, присвячуючи кожній з підготовчих передуючих Святій Чотиридесятниці неділь певне євангельське читання. Першим із таких «тематичних» воскресних днів є Неділя про Закхея.
Як і будь-яка євангельська подія, будь-яка проповідь Христова чи чудо Ним вчинене має безліч повчальних моментів, так і чудесне навернення та каяття митаря Закхея сповнене символізму та повчань. Поговорімо про ті кілька уроків, що їх ми отримуємо від Господа у цій розповіді.
Цей начальник митарів, Закхей, сказано у Євангелії, був тілесно низького росту, а душею — сповнений гріха сріблолюбства: «Один муж на ім’я Закхей…бажав бачити Ісуса, хто Він; та не міг за народом, бо був малий на зріст», «І всі почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка». (Лк. 19, 3; 19, 7) Чи можемо ми сказати, що відтак і душею він був низькорослим? Однозначно можемо! І навіть більше того, не лише про нього, але й про себе можемо ми це сказати, бо й у народі про недобру, грішну людину кажуть «Дріб'язкової душі ця людина», а про людину добру «Оцей високий духом, високодуховний», або ж «Оцей великої душі, або великодушний». І Спаситель повчає: «Всякий, хто підноситься, принижений буде» (Лк. 18, 14), і тут розумій і матеріальне, і духовне приниження. Матеріальне — те, яке може у житті за допуском Божим статись із неправедною людиною, а духовне — те, яке стається із душею грішника саме по собі, як неодмінний наслідок гріха; гріх є духовним падінням, а отже приниженням, пониженням духовності душі. Але скажете, хіба не одна тільки гординя є проявом піднесення. Не одна. Тобто і вона теж, але й через неї всякий гріх, бо гординя є коренем зла і початком всіх гріхів. Чому ми грішимо? Чи не тому, що багато вчинків та речей, що містять у собі гріх, зараз асоціюються із модою, чи не тому, що сам гріх у моді? Пияцтво, куріння, наркоманія, блуд, нецензурна лексика, прагнення «трьох без»: безтурботності, безвідповідальності та безмежної псевдосвободи — свавілля, як атрибутів ідеального за сучасними мірками життя, грошолюбство та жага до збагачення, антиінтелектуалізм і як його наслідок антицінності — все це шириться душами молодих людей, що стоять на порозі початку дорослого життя, на старті того часу, підсумки якого будуть записані у всенародній книзі, у розумінні сліду кожного на землі, як невиліковний вірус, як справжня чума XXI століття, і водночас як виключно модні риси, як єдиний спосіб бути модним та поміченим і як єдиний шлях до місця серед модної і такої привабливої еліти суспільства.
Але що стається, коли ми каємось, як змінюємось, «приносячи плоди, достойні покаяння»? (Мф. 3, 8) Ми зазнаємо неймовірного перетворення: будучи огидною плазуючою гусінню, преображаємось у прекрасного метелика, будучи дрібними і непомітними як зерно гірчичне, стаємо потрібними ряснолистими деревами, наш духовний ріст здіймається увись. Погляньмо на Закхея: він обіцяє усе сповна компенсувати тим, кого він скривдив «Якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо» (Лк. 19, 8), тобто як раз і творить плоди, достойні покаяння. І вже він не низький зростом грішний митар, а Христос називає його сином Авраама, праотця Авраама — мірила найбільшої величі та духовності серед ізраїльського народу: «Бо і він син Авраамів» (Лк. 19, 9). І вже не Закхей низький духом, упалий і принижений, хоча й сповідує, відкрито сповідує і кається у своїх гріхах і за нашим людським міркуваннями таким чином виставляє себе на привселюдний сором, а принижені і посоромлені ті безумні та засліплені мешканці Єрихона, які осуджували Закхея та оманливо спокушались Христом, викриваючи за спілкування із грішниками. Духовний же зріст Закхея-митаря здіймається увись, сягає небесних мірок, за судом Господнім сягає мірок синівства Авраама, і настільки значним є це духовне піднесення і душевна переміна, що, якби уявити собі певні духовні датчики, то вони б зашкалювали у цей момент каяття.
Ось таким є перший урок, який ми отримуємо з цієї розповіді. Урок «не судити, щоб і нас не судили» (Мф. 7, 1), урок «не судити з вигляду, а судити судом справедливим» (Ін. 7, 24), і, що «Всякий, хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк. 18, 14).
Господь показує велич і славність справи покаяння і переосмислення свого життя, своєї життєвої позиції, а разом із цим показує, що не пізно, ніколи не пізно каятись. Смертоносними для душі є думки, що, мовляв, ми настільки грішні, що Господь не простить, що, коли вже все життя прожив у гріху, то і змісту нема у покаянні, — оманливими і бісівськими є такі думки. Розбійник на хресті покаявся у смертний час і першим увійшов у рай, жінка, що половину життя провела у блуді, припала до ніг Христових і сподобилась від Христа увіковічення її вчинку на сторінках Євангелія і Закхей, який у грошах одних лише і у їх примноженні бачив сенс життя, фактично відмовляється, у серці своєму скреслює вагу своїх матеріальних статків, кається і здобуває статки духовні, стає сином Авраама.
Але приклад якого покаяння показує нам Закхей? Приклад покаяння діяльного, він слідує настанові Іоанна Предтечі і одразу ж «творить плоди, достойні покаяння». (Мф. 3, 8) Закхей, можна сказати, навіть не встигає до кінця покаятись, але вже промовляє «поверну вчетверо». (Лк. 19, 8) Мало сказати каюсь, але титанічних зусиль душі потрібно докласти аби переломити у собі гріховний стержень, відкинути життя у гріху і розпочати нове у Бозі, пам’ятаючи слова апостольські, що «віра без діл мертва». (Як. 2, 26) Важко це, але «Царство Небесне силою здобувається, і, хто докладає зусилля, здобуває його». (Мф. 11, 12) А інакше і не зможемо назватись синами Авраамовими, синами Божими! Ось такий перший урок можемо винести для себе із цієї євангельської оповіді. Далі буде...

Лука КАРПЮК
Переглядів: 1488
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації









Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  668
Хітів сьогодні:  3540

Хостів всього:  809772
Хітів всього:  6643153
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET