"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

18 листопада 2017  21:09
Напередодні неділі 24-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
18 листопада напередодні неділі 24-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
18 листопада 2017  12:34
Журнал "Церковні дзвони" відзначив 15-річчя з часу виходу першого номеру
У жовтні 2002 року був виданий перший номер журналу «Церковні дзвони». Журнал видається з благословення Високопреосвященного Димитрія, Митрополита Львівського і Сокальського. У 2017 році журналу виповнилось п'ятнадцять років. З цієї нагоди, Головний редактор журналу протоієрей Володимир Бачинський, звернувся до читачів з вітальним словом...
17 листопада 2017  21:50
Проповідь на неділю 24-ту після Святої П’ятидесятниці
Сьогоднішнє євангельське читання нам описує історію, коли з Ісусом зустрілось одночасно багато потребуючих людей. Особливо, звернімо увагу, на начальника синагоги, у якого була вмираюча дванадцятирічна дочка, а також на жінку, яка прожила дванадцять років у боротьбі з важкою хворобою. «Мені дуже потрібно», - кожний із них казав тому, що кожен вважав, що його потреба є найважливішою...
17 листопада 2017  20:29
"Святий хрест - вічно живий символ безкінечної Божої любові до нас" - ієрей Артемій Бабленюк під час лекції із богослів'я на Львівських братських студіях
17 листопада в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція із богослів'я в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова...
15 листопада 2017  12:29
Студенти ЛПБА взяли участь в екуменічній конференції
11 листопада в стінах Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, відбулась екуменічна конференція, присвячена 500-літтю Реформації, яку організувало Товариство “Еффата...
14 листопада 2017  20:31
Парафія безсрібників Косми та Даміана с. Гійче Жовківського благочиння відзначила престольне свято парафіяльного храму
14 листопада Свята Православна Церква вшановує пам'ять безсрібників i чудотворцiв Косми та Дамiана Асiйських i матерi їхньої преподобної Феодотiї...
13 листопада 2017  16:19
Проповідь ієрея Володимира Ведміцького на день пам’яті святих безcрібників і чудотворців Косми та Даміана Асійських і матері їхньої преподобної Феодотії (ІІІ)
«Світильником тіла є око; отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде нечистим, то і тіло твоє буде темним»(Лк.11:34). Людина складається із тіла та душі, основною ж є душа. Господь каже, що тіло – це храм для душі. «Якщо око твоє світле, то і тіло твоє чисте», - чим наповнена душа, тим наповнене і наше тіло. Якщо ми живемо переживаннями, заздрістю, ненавистю,- затемнюємо все і не даємо, щоб світло проходило крізь нас, живемо в темряві...
11 листопада 2017  21:40
У неділю 23-ту після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію в Покровському кафедральному соборі
12 листопада в неділю 23-ту після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
11 листопада 2017  21:14
Напередодні неділі 23-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
11 листопада напередодні неділі 23-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
11 листопада 2017  11:34
Проповідь ієрея Володимира Ведміцького на неділю 23-тю після Святої П’ятидесятниці
Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про зцілення чоловіка одержимого легіоном бісів. Коли Ісус вступив на Гадаринську землю, зустрів його біснуватий чоловік і почав сильно кричати: «що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Благаю Тебе, не муч мене!»...
10 листопада 2017  23:49
У день пам'яті великомучениці Параскеви-П'ятниці очільник єпархії звершив Літургію у П'ятницькому храмі на Підзамче
10 листопада у день пам'яті великомучениці Параскеви-П'ятниці, з нагоди престольного свята, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, відвідав і звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у П'ятницькому храмі на Підзамче...
10 листопада 2017  23:37
Проректор ЛПБА взяв участь у святкуванні актового дня Дніпровської духовної семінарії
9 листопада в день пам'яті преподобного Нестора Літописця, Києво-Печерського, Дніпровська духовна семінарія відзначає свій актовий день...

Святитель Григорій Богослов про Пресвяту Тройцю

17
січня
2012
--------
22:00
Про Отця
Знаю, що на ненадійному човні пускаюся в далеке плавання або на малих крилах несуся до зоряного неба - я, в якому народилася думка відкрити Божество, або визначення великого Бога, і ключ до всього; тоді як і небесним умам не вистачає сил благоговіти перед Богом, скільки треба. Втім, Божеству часто буває приємний дар не стільки повної, скільки угодної Йому, хоча й убогої, руки, то сміливо промовлю слово.
Але хто злочестивий, тікай геть! Моє слово лунає або для очищених, або для тих, що працюють над очищенням себе. Осквернені ж? Як звірі, що торкалися гори, коли з її вершини возсіяв Христос і писав на скрижалях Мойсеєві закон (Вих. 19, 13), тут же були побиті відпалим камінням, так буде й з ними. Нехай слово від нашого собору проганяє злих, які мають богоборне серце. 
А я покладу на сторінки передмовою ніби те ж, що древні богомудрі мужі - Мойсей та Ісая (кажу це знаючим), коли один давав новописаний закон, а інший нагадував про закон порушений, щоб привести в трепет жорстокосердний народ, - представили у свідчення слова. "Слухай, небо, я буду говорити; і слухай, земле, слова вуст моїх" (Втор. 32, 1; Іс. 1, 2)! Душе Божий! Ти збуди в мені розум і язик, зроби їх гучною трубою істини, щоб насолодились усі, які приліпилися серцем до досконалого Божества!
Єдиний є Бог безначальний, безпричинний, необмежений нічим, або бувши раніше, або той, хто має бути після, і в минулому, і в майбутньому обіймаючий вічність, безмежний, благого, великого, Єдинородного Сина великий Отець, Який у народженні Сина не потерпів нічого властивого тілу, тому що Він - Розум.
Єдиний є Бог інший, але не інший за Божеством - це Слово цього Бога, жива печатка Отча, єдиний Син Безначального та Єдиний Єдиного, в усьому рівний Отцеві (крім того, що один цілком є Отцем, а інший - Сином), Світозасновник і Правитель, сила й думка Отця.
Єдиний Дух - Бог від благого Бога. Нехай загине всякий, кого не запечатав так Дух, щоб виявляв Його Божество, у кого або в глибині серця є зло, або язик нечистий, - ці люди напівсвітлі, заздрі, ці самовчені мудреці - це джерело закрите (Притч. 25, 27), світильник, прихований у темній пазусі (Лк. 11,33)!

Про Сина
Насамперед прославимо Сина, шануючи кров - очищення наших немочей. Бо через повсталого на Бога, зломудреного, самовбивчого язика потрібно, щоб і смертний допоміг небесним.
Нічого не було раніше за великого Отця, бо Він усе має в Собі. І Його знає невідступний від Отця - Отцем народжений, безлітний Син, великого Бога Слово, Образ Першообразу, Єство, рівне Отцеві. Тому що слава Отця - великий Син. А як явився Він від Отця, знає тільки Отець, і Той, Хто явився від Отця, тому що ніхто не був біля Божества.
А втім, це безсумнівно відомо і кожній людині, і мені, що Божеству не можна приписувати мого народження, тобто те¬чії, безславного січення. Якщо я народжуюся від батька не без страждання, тому що складений із частин, то із цього не випливає, що підлягав стражданню Той, Хто зовсім нескладений і безтілесний. Бо що дивного, якщо в тих, які далекі між собою за єством, і народження різне? Хоча час і старший за мене, але він все-таки не раніше за Слово, у Якого Отець безлітний.
Як Отець нічого не залишає для умоспоглядання вище від безначального Божества, так і Син Отчий має началом без¬дітного Отця, подібно до того як начало світла є велике й найпрекрасніше коло сонячне. Однак будь-яка подоба нижче від великого Бога, і небезпечно, щоб, поставивши щось між присносущним Отцем і присносущним Сином, не відділити вам Господа-Сина від Царя-Отця. Оскільки припускати, що час або бажання раніше за Бога, на мою думку, значить розсікати Божество. Отець великий як Бог, як Отець. Але якщо для Отця вище за все не мати ніякої причини славного Божества, то і достопоклоняємому Народженню великого Отця не менш високо мати таке начало. Не відсікай Бога від Бога, тому що не знаєш такого сина, який би далеко був від Отця.
А слова "ненароджений" і "народження від Отця" не рівно¬значні слову "Божество". Інакше хто зробив ці два роди Божества? Щодо Бога вони обидва не входять у поняття сутності; єство ж, на мою думку, не розсікається. Якщо Слову належить народження, то Отець, будучи безтілесним, не приймає нічого властивого плоті (людський розум ніколи не дійде до такого нечестя, щоб помислити це); і ти маєш Сина-Бога, достойну славу Отця.
Якщо ж ти, суємудрий, бажаючи звеличити Божество великого Отця і марно вселяючи в серце порожній страх, відкинув народження і Христа зводиш у розряд творіння, то ти образив Божество Обох. Отець позбавлений у тебе Сина і Христос не Бог, якщо тільки Він створений. Бо все, чого коли-небудь не було, належить до творіння; а Народжене через важ¬ливі причини є і завжди буде рівним Богові. Яка ж причина, що ти, найкращий, через Христові страждання згодом, коли переселишся звідси, станеш богом, а Христос - подібним до тебе рабом, замість Божественної честі Йому припишеться тільки перевага між рабами?
Якщо, як коваль, намірюючись зробити колісницю, гото¬вить молот, так і великий Бог згодом створив корисне знаряд¬дя, щоб первородною рукою придбати мене, - то творіння в багатьох аспектах перевершуватиме небесного Христа, якщо тільки Слово для творіння, а не творіння для Христа. Але хто ж став би стверджувати це? Якщо ж Він прийняв плоть, щоб допомогти твоїм немочам, а ти за це ставиш в міру преславне Божество, то згрішив Той, Хто був милосердним до тебе. А для мене тим більше Він дивний, що й Божества не принизив, і мене спас, як лікар, припавши на мої смердючі струпи.
Він був смертним, але Бог; рід Давидів, але Адамів Творець; плотоносець, але безтілесний; по Матері-Діві описаний, але невимірний. Ясла вмістили Його, але зірка вела до Нього волхвів, і ті, що принесли дари, прийшли і схилили перед Ним коліна. Як людина, Він був у борінні, але, як нескоримий, у трикратній боротьбі переміг спокусника. Він споживав їжу, але наситив тисячі і воду перетворив на вино. Хрестився, але очистив гріхи; та Дух гучномовно проголосив Його Сином Безначального. Як смертний, Він потребував сну і, як Бог, приборкував море. Він стомлювався в дорозі, але у знеможених зміцнював сили й коліна. Молився, але Хто почув розчулені благання тих, що гинули? Він був Жертва, але й Архієрей; Жрець, але й Бог; приніс у дар Богові кров, але очистив увесь світ; піднесений на хрест, але до хреста прицвяхував гріх. Для чого ж перераховувати все докладно? Він до мерців приєднав¬ся, але з мертвих повстав, а раніше Сам воскрешав мерців. Якщо одне показувало вбогість смертного, то інше - багатство Безтілесного. Принаймні ти, бачачи в Ньому властиве смертним, не безчесть Божества. Воно зробило славним і плотський образ, який з любові до тебе утворив нетлінний Син.

Про Святого Духа
Чого баришся, душе моя? Оспівай і славу Духа; не відокрем¬люй у слові Того, Хто не виключений за єством. Із трепетом шануємо великого Духа: Він мій Бог, Ним пізнав я Бога, Він Сам є Бог і мене в тому житті творить богом. Він всемогутній; Він роздавач дарів, предмет пісень чистого лику небесних і земних; Він Життєподатель, сидить на звеличеному престолі, походить від Отця. Він Божа сила, Самоволодар. Він не Син (тому що єдиний є благий Син єдиного Всеблагого), але Він і не поза невидимим Божеством, а рівночесний.
Хто ж хоче Божество небесного Духа знайти на сторінках богонатхненного закону, той побачить багато чистих і разом змичних стежок, якщо тільки побажає побачити, якщо хоч трохи серцем залучив чистого Духа й розум у нього гострозорий. А якщо хто зажадає відкритих слів найласкавішого Бо¬жества, то нехай знає, що нерозсудлива його вимога. Бо доки більшій частині смертних не було явлене Божество Христове, не належало накладати неймовірного тягаря на серця, які до крайності немічні. Не для початківців благовчасне досконаліше слово. Хто показуватиме слабким очам повний блиск вогню або насичуватиме їх непомірним світлом? Краще поступово привчати їх до яскравого блиску, щоб не пошкодити й самих джерел солодкого світла. Так і слово, відкривши раніше повне Божество Господа-Отця, почало опромінювати світлом велику славу Христову, що являється небагатьом розумним із людей, а потім, ясніше відкривши Божество Сина, осяяло нам і Божество світлосяйного Духа. І для тих воно проливало мале світло, більшу ж частину надало нам, яким потім рясно і у вогненних язиках був розділений Дух, Який показав явні озна¬ки Свого Божества, коли Спаситель вознісся від землі. Знаю ж, що Бог є вогонь для злих і світло для добрих.
Так довів я тобі Божество Духа. Якщо ж ти дивуєшся, частково чуючи про Сина і не Сина єдиного Божества, а частково переконаний протилежними легкоспотворюваними місця¬ми Писання, то й тут Сам Бог спуститься і подасть мені слово.
Від одного первозданного (тобто Адама) походить дружина і Сиф, і половина і народження подружнє за законами шлюбу, і ненароджена й народжений, хоча той і та рівною мірою були людь¬ми. Пам'ятаючи це, і ти не принижуй Божества, не віддавай перевагу Одному, принижуючи Іншого. Одне є єство невимірне, нестворене, безлітне, благе, свобідне і рівночесне. Єдиний є Бог у трьох Осяяннях, керуючий світом. Ними і я надихаюся до нового життя, коли, погребаючи смерть у купелі, повер¬таюся до світла. Бо Троїчне Божество дарувало мені силу засяяти світлоносним. Ні, не обману тебе, любителю очищення. Якби я, обмитий Божеством, почав розсікати світле Божество, то краще б... але боюся докінчити недобре слово. Я входив у купіль з надією сподобитися Божого дару. Якщо всього мене очистив Бог, то весь Він для мене достошанований. Але нерів¬ний Божий дар нехай одержить той злочестивий смертний, який сам розсікає своє Божество!
Якщо в Божому слові і від богоносних мужів чуєш або про Сина, або про благого Духа, нібито Вони мають друге місце після Бога Отця, то раджу тобі тут, у словах глибокої мудрості, знаходити той сенс, що вона не Божество розсікає, але сходить до єдиного безначального кореня, щоб ти бачив єдність держави, а не різницю достошанованості.
З Одиниці Тройця, і із Тройці знову Одиниця. Тут не те ж, що джерельна жила, джерело і велика ріка, і водночас єдиний потік, що у трьох видах тече по землі; не те ж, яке свічка з палаючого багаття, що знову в нього вкладається; не те ж, що слово, яке виходить із розуму і в ньому перебуває; не те ж, що відблиск хвилюючих і освітлених сонцем вод, що миготить на стіні, що ні на мить не зупиняється, але раніше наближення віддаляється і раніше віддалення наближається; не те ж - бо єство Боже не є що-небудь непостійне, або текуче, або таким, що знову зливається; навпаки, Богові властива незмінність.
А ти, мудруючи так, принось у серці чисту жертву. У трьох Світлах одне єство нерухливе. Одиниця не незліченна, тому що спочиває в трьох Добротах. Тройця не в різній мірі шанована, оскільки єство не розсікається. У Божестві Одини¬ця, але тричисленні Ті, Яким належить Божество. Кожний є єдиний Бог, якщо називаєш одного. І знову, єдиний Бог безначальний, з Якого багатство Божества, коли слово згадує про Трьох. У першому випадку проповідується смертним шану¬вання Трьох Світил, у другому славимо пресвітлу єдинодержавність і не захоплюємося багатоначальним собором бо¬гів. Бо, на мою думку, багатоначальність є те ж, що й повне безвладдя, яке є у взаємній боротьбі. А боротьба припускає розбрат, а розбрат швидко веде до руйнування. Тож багатона¬чальність нехай буде в мене якнайдалі від Божества!
Трьома богами можна було б назвати тих, яких розділяли б між собою час, або думка, або держава, або волевиявлення, - так що кожний ніколи б не був тотожний з іншими, але завжди перебував з ними в боротьбі. Але в моїй Тройці одна сила, одна думка, одна слава, одна держава; а через це не порушується й одиничність, якій велика слава в єдиній гармонії Божества.
Це тільки світло, яке в мені, відкрило Троїчне сяйво через краї завіси всередині Божого храму, за якими приховано царствене єство Боже. А якщо щось більше відкрито ангельським ликам, то ще набагато більше відоме Самій Тройці.

Подано за «Святитель Григорій Богослов, архієпископ Константинопольський. Творіння. Том ІІ. Книга 1. Вірші богословські, Вірші історичні, Епітафії. Надписання. Переклад українською мовою Патріарха Філарета (Денисенка). Видавничий відділ української Православної Церкви Київського Патріархату. Київ 2011. С. 5-11».
Підготував Артем Лебединський, "Град Лева"

Переглядів: 1737
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації









Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  519
Хітів сьогодні:  2223

Хостів всього:  807578
Хітів всього:  6630267
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET