"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

17 червня 2018  16:49
У неділю 3-тю після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі
17 червня, у неділю 3-тю після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію свт. Іоана Золотоустого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
16 червня 2018  18:50
Напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
16 червня, напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
11 червня 2018  09:59
Канікули з Богом - екскурсія до Львівської духовної школи
1 червня – у міжнародний день захисту дітей, з благословення ректора Львівської православної богословської академії митр. прот. Ярослава Ощудляка, вихованці недільної школи при храмі Святого Духа с. Оброшино, під керівництвом настоятеля прот. Андрія Лотоцького, відвідали Храм святого Іоана Золотоустого та навчальний корпус ЛПБА...
11 червня 2018  09:33
У неділю всіх святих землі Української, керуючий єпархією співслужив Предстоятелю за Божественною Літургією у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких могилах
10 червня, у Неділю всіх святих землі Української, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, на запрошення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, співслужив Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету за Божественною Літургією у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких могилах з нагоди 367-ї річниці битви під Берестечком...
03 червня 2018  15:49
У неділю всіх святих митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав парафію Трьох Святих м. Львова
3 червня, у неділю Всіх святих від віку на землі прославившися, першу неділю після П’ятидесятниці, митрополит Димитрій очолив святкові богослужіння з нагоди 20-ї річниці заснування громади в храмі Трьох Святих м. Львова...
02 червня 2018  18:53
Свято храмового празника відзначила православна громада села Оброшино
28 травня, другого дня Святої Трійці – Дня Святого Духа, парафія Української Православної Церкви Київського Патріархату села Оброшино відзначила храмове свято. Цьогоріч парафія Храму Святого Духа також відзначає 18-ть років заснування громади...
02 червня 2018  18:28
Напередодні неділі 1-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
2 червня, напередодні неділі 1-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
31 травня 2018  17:31
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь в урочистому випускному акті бакалаврів та магістрів богослів'я у Львівській духовній школі
31 травня Львівська православна богословська академія святкувала випуск бакалаврів та магістрів богослів'я. Після Божественної Літургії Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь в урочистому акті випуску...
31 травня 2018  17:00
У день випуску бакалаврів і магістрів очільник єпархії звершив урочисту Літургію в Академічному храмі свт. Іоана Золотоустого ЛПБА
31 травня Львівська православна богословська академія святкувала випуск бакалаврів та магістрів богослів'я. З нагоди святкового дня в житті духовної школи в Академічному храмі святителя Іоана Золотоустого була звершена врочиста Божественна Літургія. Очолив відправу Літургії очільник Львівської єпархії Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій...
28 травня 2018  17:49
У День Святого Духа митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав Свято-Троїцьку парафію, що знаходиться на Рясне м. Львова
28 травня, у понеділок на Духів День митрополит Димитрій очолив святкові богослужіння з нагоди престольного свята в одному із найбільших храмів м. Львова, що на Рясне...
27 травня 2018  18:07
У день свята П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив традиційну щорічну молитву на могилах спочилих православних митрополитів на Янівському кладовищі
27 травня, в неділю 8-му після Пасхи, день свята П'ятидесятниці, день Святої Тройці, після завершення богослужіння в Покровському кафедральному соборі, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій традиційно звершив поминальні заупокійні богослужіння на могилах приснопам'ятних преосвященних православних митрополитів Миколая Юрика, Андрія Горака та Євсевія Політила, що знайшли свій останній спочинок на Янівському кладовищі м. Львова...
27 травня 2018  17:01
У день свята П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію і вечірню з читанням коліновклонних молитов в Покровському кафедральному соборі
27 травня, в неділю 8-му після Пасхи, свято П'ятидесятниці, день Святої Тройці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Доповідь ієрея Артемія Бабленюка на науково-практичній конференції ''Актуальні питання літургійного календаря'' в УКУ: ''Євхаристійне життя християнина, як свідчення Воскресіння Христового''

01
травня
2014
--------
11:32
Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри!
Христос Воскрес!
Найперше дуже вдячний, за те, що маю честь бути присутнім тут, у цих стінах, на науковій конференції. Передаю всім присутнім вітання від керуючого Львівсько-Сокальською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату митрополита Димитрія, а також від усього професорсько-викладацького складу Львівської православної богословської академії.
У ці світлі дні від щирого серця всіх вітаю зі Світлим Христовим Воскресінням. Бажаю всім великої віри і впевненості у Воскресінні Ісуса Христа. Нехай світло Його Воскресіння завжди дарує нам радість і відвертає від нас відчай.
Цьогорічне святкування Пасхи Христової для всього світу є особливе, бо Його святкують всі християни, і Сходу, і Заходу, разом, що й значно нас об’єднує.
На сьогоднішній день є деяка проблема в світі, а саме те, що багато православних Церков святкують свята в році за різними календарями. І стоїть перед Православною Церквою України питання, чи можна було б перейти на ідентичний календар святкування всім православним.
По-перше, ніякої догматичної підстави не має, щодо встановлення числа святкування, тому такий перехід можливий. Але тут виникає проблема: суспільство не готове сприйняти таке рішення і для багатьох людей, які дуже часто є зовнішніми християнами, це є, я би так сказав, певна катастрофа, цілком несприйнятна. Адже ж колись уже намагалися перейти на святкування свята Різдва Христового 25 грудня, але тоді виникла проблема, що люди до храму не прийшли цього числа, а прийшли 7 січня.
І наступне, що хотілося б сказати, це те, що ніякий календар не спасає людину, а лишень її зусилля щодо зміни внутрішнього життя приближує її до Бога.
Також у Церкві, як організмі живому, як Тілі Христовому, як Царстві Небесному вже тут на землі, поняття часу є відносне і великої уваги цьому не слід приділяти.
І тому, для сьогоднішньої доповіді, я намагався розкрити ту тему, яка в сучасному суспільстві потребує більшої уваги і є основною в житті кожного християнина. І якщо би суспільство сприйняло її, як основу життя, то відповідно і такі практичні моменти в житті Церкви воно також сприйняло б і було згідне на зміни. Тема моєї сьогоднішньої доповіді наступна: “Євхаристійне життя християнина, як свідчення Воскресіння Христового”.
Дуже часто ми у своєму житті промовляємо такі слова «Воскресіння Христове бачивши, поклонімося Святому Господу Ісусу…”, а також наступні слова “Бог Господь і з’явився нам”. Але чи дійсно це є так? Чи бачимо ми Бога і Його Воскресіння? На що преподобний Симеон Новий Богослов говорив, що ці слова мають стати істиною в душі і через очищення серця від гріхів повинні побачити Бога, оскільки “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”. І ще доповнює, говорячи, що саме священнослужителі, які часто живуть євхаристійним життям мають більше можливості наблизитися до Бога. 
Друге із двох важливих Таїнств, посередництвом якого людина з’єднується із Тілом Христа і здобуває початок нетління і божественного життя, – це Євхаристія. Цьому Таїнству передує Хрещення, яке дається людині для нового народження і підготовки до Причастя Тіла і Крові Христа. Через Хрещення очищається “образ” в людини і починається слідування Христу, Євхаристія же наближає її до “подоби” і повному з’єднанні із Христом. Здійснюване через це Таїнство з’єднання людини із Христом – вища форма проявлення божественної любові до нас [10, c. 45 – 46].
У справі Спасіння людини, найпершим та ефективним засобом являється Євхаристія. Вона, тобто Євхаристія – це “Таїнство із таїнств” в Православній Церкві. Це Таїнство являється серцевиною і основою усіх богослужінь Церкви. Без неї неможливе існування Церкви, а також і всього Нового Завіту. Саме, коли встановилося Таїнство (у четвер на Тайній вечері) Христом, тоді все звершилось. А саме те, що людина прийняла в дар найкращий засіб для обоження.
Таїнство Євхаристії – це Таїнство в якому віруючий християнин причащається оновленої, воскреслої природи Господа нашого Ісуса Христа. Під виглядом хліба і вина – причащаємося істинного Тіла та істинної Крові Ісуса Христа.
Поняття “Євхаристія” походить від грецького слова (εύχαριστία) і означає “благодаріння” [9, c. 193]. Вона була встановлена на Тайній Вечері Господом нашим Ісусом Христом у Сіонській Горниці. Про цю подію згадують усі чотири євангелисти: (Мф. 26: 17 – 35); (Мк. 14: 12 – 31); (Лк. 22: 7 – 38); (Ін. 13: 1 – 17, 26).
Саме тиждень назад, згадувалася пам’ять Цервою про встановлення Євхаристії. У Євангелії від Матфея пишеться: “І коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав, і роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте; це є Тіло Моє. І взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається  на відпущення гріхів” (Мф. 26: 26 – 28). Ці слова є основоположними у Церкві, щоб слідувати за настановою Христа, який сказав “Це творіть на спомин про Мене” (1 Кор. 11: 24 – 25). На відмінно від протестантів Православна Церква роблячи «спомин» не робить символічно, а вірує і сповідує, що в Євхаристії причащаємося істинного Тіла і Крові Спасителя. І, говорячи про те, що Євхаристія немислима без Церкви архімандрит Кипріан (Керн), пише: “Поза Церквою можна лише уявляти Сіонську Вечерю, робити символ її, але ніскільки не звершувати Євхаристійне Жертвоприношення. Поза Церквою вона безблагодатна. Євхаристія, як і взагалі життя в Таїнствах, не можливе існувати без освячувальної дії Святого Духа” [8, c. 7].
Після встановленої Євхаристії Господом нашим Ісусом Христом показано як християнин має жити. Після Причастя має бути страждання (боріння в Гефсиманії) і Хрест (розп’яття). Моління Ісуса Христа в Гефсиманському саду і його боріння є для усіх нас прикладом того, як потрібно жити справжньому християнину. Має бути воля Господня, тобто підкорити свою волю Божественній. І говорив Христос у Гефсиманії: “Авва Отче! Все можливо Тобі: пронеси мимо Мене чашу цю; та не чого Я хочу, а чого Ти” (Мк. 14: 36). Тут Христос показує нам, як потрібно побороти природній детермінізм. Інший для нас має бути джерелом життя. Християнство – це розп’ястися за іншого. Тому в Гефсиманії починається справжнє життя християнина. Після правильного Причастя повинна йти Гефсиманія та Голгофа. 
Після встановлення Вічної Трапези Христос бере трьох апостолів Петра, Якова та Іоана (Мк. 14: 33) та йде у Гефсиманський сад на молитву. Чому ж бере цих трьох апостолів? Напевно тому, що саме в них він бачить міцну віру і вони вже були з Ним, на горі Фавор, коли Він Преобразився, що таким чином й доказувало їхню стійкість. Але ученики були змучені і заснули, так що тричі Христос їх будив і говорив, щоб вони пильнували і молилися (Мк. 14: 38). І це також є доказом того, що хоч ми прийняли у Себе Самого Бога, та все одно диявол спокушає людину і їй постійно треба бути готовою і не забувати Бога.
Після моління Христа в Гефсиманії відбувається ув’язнення Спасителя, хресні страждання, гріб, воскресіння, вознесіння і через десять днів Сходження Святого Духа на апостолів. Із цього й починається життя Церкви. Тому, й установлена Христом на Тайній Вечері, Церква актуалізувалася в день П’ятидесятниці, коли учениками була звершена перша Євхаристія. Із дня П’ятидесятниці почалась творча дія Духа. Дух уже в дії, а тому царство не тільки настане, але вже настало, тобто Дух – залог цього Царства [3, c. 7].
Із перших віків християнства це Таїнство здійснювалося дещо відмінно від сучасної практики звершення Літургії, хоча саме головне – її сутність, – залишилася незмінною. Церква не може бути зведена одними тільки канонічно-адміністративними рамками. Бути у списку приходських приходах і брати участь в приходських зібраннях, не означає ще саме по собі жити у Церкві. Не можна тільки відноситися до Церкви, чи рахуватися у ній, потрібно у Ній (тобто Нею) жити [13, c. 8].
За твердженням протопресвітера Миколая Афанасьєва “Участь у “таїнстві зібрання” є виявлення життя Церкви і життя у Церкві. Євхаристія є центр до якого все іде і в якому все сходиться. “Це є Тіло Моє”, але тіло відбувається в Євхаристії. Де тіло, там і Христос. І навпаки: де Христос, там і Його тіло. У Святому Дусі відбувається пришестя Христа на Євхаристії, яка є не тільки зібрання, але і Трапеза Господня” [3, c. 7 – 8].
Тому, й дійсно доречним є критика апостола Павла і відносно сучасного стану Церковного життя, або життя віруючих у Церкві. Апостол Павло писав у свій час до християн Коринфу в яких були розділення і зібрання не мали єдину мету – Причастя, Євхаристії. У посланні до Коринф’ян пишеться: “То по-перше чую, коли ви сходитесь до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю. Бо повинна бути і між вами і розбіжність думок, щоб виявились серед вас досвідченні. Далі ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої: бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається” (1 Кор. 11: 18 – 21). Апостол Павло тут показує стан древньої Церкви, як такий. Він показує, що перші християни (а вони в більшості були із язичників (1 Кор. 12: 2)) не розуміли мети свого зібрання і через це між віруючими була розбіжність.
Дана розбіжність полягала в тому, що вони ділилися на групи, або сім’ї, чи знайомих, забуваючи при цьому бідних, чим зруйнувалась сама мета встановлених “вечерь любові”. І тому апостол, направляючи віруючих, до благоговійної участі у вечерях любові в наступних рядках цієї глави говорить про встановлення Таїнства Євхаристії Христом. І закінчує словами: “Хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крові Господньої” (1 Кор. 11: 27). Ці слова дуже важливі з догматичної точки зору: хліб є істинне Тіло Христове, а вино – істинна Кров Христа, а не тільки символи, як нечестиво вчать крайні протестанти і сектанти [2, c. 596].
Ці же слова святого апостола звучать і до всіх віруючих сучасності. Ми через цього первоверховного апостола повинні зрозуміти, що метою приходу у храм на Літургію, має бути наше бажання з’єднатися із Христом. Це реальне лише тільки через Євхаристію. Як говорять: “людина яка була присутня на Літургії і не причащалася Христа, то це те саме, що прийшла в ресторан і нічого не заказала”.
Святитель Григорій Богослов у викривальному своєму слові до Юліана Відступника, говорив: “…через Безкровну Жертву ми стаємо учасниками із Христом в Його стражданнях і Божестві” [5, c. 81]. Тим самим, досягаючи єднання із Господом, причащаючись Його прославлених Плоті й Крові, тієї людської природи Сина Божого, яку прийняв на Себе при Втілені і зцілив у Собі Спаситель, ми дійсно зцілюємося і обожуємося. Живучий і діючий віднині у християнах – по дару Євхаристійного Причастя – Христос, як би “актуалізує” в нас і робить зміст нашого буття зрозумілий і плоди здійсненого Ним Викуплення. Для непричасної до Євхаристії людини таке входження в подвиг і торжество Викуплення яким-небудь іншим чином, окрім Літургічного причастя – неможливо і недоступно… Саме тому, завдяки Святим Дарам християни і отримують той святий образ буття, до якого нині покликані всі люди, які перебувають у спасенному світі – життя у Христі і Життя Христа [9, c. 194 – 195].
Євхаристія – це є Трапеза Господня, на яку Господь кличе усіх і яка звершується для всіх зібраних разом. Бути учасником Євхаристії означає бути учасником Трапези Господньої. Але, щоб бути учасником Трапези, то це потрібно «споживати» від неї. Іншої участі у Євхаристії не може бути й починаючи із першої Євхаристії, здійсненої апостолами після П’ятидесятниці іншої участі не було. Це було “передання”, якого суворо дотримувалася рання Церква. Так відбувалося і на трапезах Господа в час Його земного життя, і так було на іудейських трапезах, починаючи із повсякденних і закінчуючи самими святковими. Тільки той, спожив їжу на трапезах являвся учасником її, а хто не їв від трапези, той не тільки не був на трапезі учасником, але й не міг на ній бути присутній [3, c. 113 – 114].
За своїм містичним змістом Євхаристія сягає ще Старого Завіту. Багато святих Отців протипоставляли Євхаристію тому плоду, який був у раю і давав першим людям життя. Також і це сказав Сам Христос: “Я є Хліб Життя” (Ін. 6: 35).
Також у Старому Завіті прообразом була манна, як їжа із неба, на що також Ісус Христос відповідав: “Батьки наші їли манну в пустинні й померли; хліб, який сходить з небес, є такий, що хто його їсть, той не помре” (Ін. 6: 49 – 50). Ці Слова були сказані Спасителем після чудесного насичення п’ять тисяч народу п’ятьма хлібами у пустелі і народ  поплинув за Ісусом, через те, що хотіли їсти, бо Він казав: “Ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому що їли хліб і наситились” (Ін. 6: 26).
І це ж саме буває в сучасному світі, коли йдемо до храму Божого не через Ісуса (не через те, щоб жити із Богом), а ради “хліба і вкуса” (приходимо в храм і просимо благополучного земного життя та багато іншого).
Великий Вчитель Церкви Микола Кавасила пише: “Обітниця трапези вселяє нас у Христа, а Христа у нас. Святе Писання каже: “Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому” (Ін. 6: 56). А коли Христос перебуває, живе в нас, то в чому ще відчуваємо потребу, яке із благ втратимо? Перебуваючи у Христі, чого іншого будемо прагнути? Він і мешканець наш і житло, отож блаженні ми в оселі, блаженні, що самі стали оселею для Нього” [7, c. 64 – 65].
І далі продовжує: “О велич таїнств. Бо як же можна розум Христа змішати з нашим розумом, волю Його з нашою волею і злучити тіло з тілом, і кров із кров’ю?.. А що саме це трапляється засвідчує апостол Павло: “А ми маємо розум Христовий” (1 Кор. 2: 16); “Шукаєте доказу, що у мені говорить Христос” (2 Кор. 13: 3)[7, c. 65].
Саме слова апостола Павла й показують сутність Євхаристії і Християнства в цілому. Вже не має бути моєї волі, а має бути Христова воля. Все своє життя потрібно підкорити Христу. А це вдасться лише через прийняття у себе Христа.
Христос – Світло. Причащаючись Тіла і Крові Христа, ми тим самим освітлюємо свою душу, яка опанована багатьма гріхами (пристрастями) і через це Світло Істинне бачимо свою гріховність, що таким чином дає нам можливість очиститися і зцілитися. Причастя – це є головні ліки даровані Господом нашим Ісусом Христом і завдяки їм ми актуалізовуємо своє реальне Спасіння через Христа. 
Також, недаремно критикує архімандрит Кипріан (Керн) сучасний стан християнства у своїй праці “Євхаристія”, говорячи: “Літургія і Євхаристійне життя не є і не може бути обмежене подачею записок “за здоров’я” і “за упокій”. Євхаристійне життя не є просте стояння у церкві і присутність при звершенні у храмі чинопослідування. Євхаристійне життя не є слухання церковних пісень. Мирянин, не присутній, а активно, молитовно переживає здійснюючу літургічну і голгофську драму, і причащається” [8, c. 9].
Як навчає Православна Церква, єдиним істинним звершувачем Євхаристії є Сам Христос: Він невидимо присутній у храмі і діє через священика [6, c. 174]. Тому, й оскільки звершувачем Літургії є Христос, то Вона не залежить від достойності чи недостойності звершувача Таїнства. Але якщо священик, чи єпископ буде недостойний у звершені Євхаристії, то це Таїнство послугує йому в суд і осуд. Так само і для недостойних причасників [9, c. 212 – 213].
Християни перших віків щоденно були присутні на Божественній Літургії і причащалися Святих Животворящих і Христових Таїн. Тоді, на стільки святе і непорочне було життя у християн, настільки завжди вони жили у Бозі, що їхнє життя являлось постійним приготуванням себе до прийняття Святих Тайн і не потрібно було особливої підготовки. Якщо же приходилось християнину відлучитися чи подорожувати, то не було різниці хто, – раб чи господар, чоловік чи жінка, – брали із собою в невеликий сосуд Святі Дари і причащалися самі. У кожного християнина був звичай носити із собою три дорогоцінні речі: хрест, святе Євангеліє і сосуд із Святими Тайнами» [12, c. 112 – 113].
Відтак, це Таїнство є досконале, вище за всілякі Таїнства, бо в Ньому ми поєднуємося із самим Богом, і Бог поєднується з нами найдосконалішим єднанням. А яке ще може бути найдосконаліше єднання, як не стати одним духом з Богом? [7, c. 66].
Сучасний грецький богослов Архімандрит Микита (Вутірас) дуже вдало використовує творчість святих отців, для того, щоб обгрунтувати значення і смисл Євхаристії для всіх людей: “Доки людина не звернеться до Боголюдини Христа, вона ніяк не зможе зцілити свою особистість від хвороби гріха. Міцне здоров’я дарується в таїнстві боголюдства Христа. Боголюдство діє на літургії і перебуває в Церкві. Ліки для нашої душі і саме повітря нашого буття – Сам Христос. Як велично говорить святий Миколай Кавасила: “Гріх розтліває людину. А Христос відновлює і знову створює людину, подаючи їй Своє Тіло”. Тому, православне духовне життя полягає в тому, щоб “Носити Христа на своїх грудях” як говорив священномученик Ігнатій Богоносець” [11, c. 28].
Тому в ці світлі дні потрібно нам усім по-особливому дякувати Господу за Його Воскресіння із мертвих і за те, що всім нам дароване велике багатство – це Євхаристія.
Дякую всім за увагу!
Воістину Христос Воскрес!
священик Покровського кафедрального собору,
викладач ЛПБА,
ієрей Артемій Бабленюк
Використана література:
1. Біблія – книга Священного Писання Старого та Нового Завіту в українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Переклад патріарха Філарета (Денисенка). – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2009. – 1416 с.
2. Аверкий (Таушев), архиеп. Четвероевангелие. Апостол: Руководство к изучению Священного Писанния Нового Завета. – М.: Правосл. Свято-Тихонивський гуманитарный университет, 2003. – 848 с.
3. Афанасьев Николай, протопресв. Трапеза Господня. – К.: Храм прп. Агапита Печерского, 2003. – 176 с.
4. Виссарион (Нечаев), еп. Толкование на Божественную Литургию по чину св. Иоанна Златоустого и св. Василия Великого. – К.: Общество любителей православной литературы. Издательство им. Свт. Льва, папы Римскаго, 2002. – 288 с.
5. Григорій Богослов, свт. Творіння. Т1. Кн.1. – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2010. – 720 с.
6. Іларіон (Алфєєв), архієп. Таїнство Віри. Вступ в Православне Догматичне Богослів’я. – 1-е видання – Київ: АДЕФ-Україна, 2009. – 336 с.
7. Кавасила Микола. Життя в Христі / Пер. з давнього. Дз. Коваль. – Львів: Свічадо, 2005. – 168 с.
8. Киприан (Керн), архим. Евхаристия. – М.: Издательство храма  свв. бесср. Космы и Дамиана на Маросейке, 2006. – 336 с. 
9. Малков П. Ю. Введение в Литургическое Предание: Таинства Православной Церкви. – М.: Издательство Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета, 2008. – 320 с.
10. Мандзаридис Георгий. Обожение человека. По учению святителя Григория Паламы. / Перевел с английского В. Петухов. – М: Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 2010. – 128 с.
11. Никита (Вутирас), архим. Жизнь во Христе согласно опыту святых отцов / Пер. с новогреч. А. Маркова. – М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2008. – 192 с.
12. Серафим (Звездинский), священномученик. Хлеб Небесный: проповеди о Божественной Литургии / сщмч. Серафим (Звездинский); сост. И. Г. Менькова. – М.: Издательство Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета, 2010. – 120 с.
13. Шмеман Олександр, протопресв. Євхаристія. Таїнство Царства / З рос. пер. Т. Різун. – Львів: Свічадо, 2007. – 272 с.
(доповідь зачитана на науково-практичній конференції “Актуальні питання літургійного календаря” в Українському католицькому університеті 24 квітня 2014 року Божого)
Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 1127
У рамках постійнодіючого семінару протоієрей Василій Ховзун виступив з доповіддю перед викладачами ЛПБА

''Сімейний конфлікт та депресія у дитини: психіатричний та психотерапевтичний аспекти''. Доповідь ієрея Сергія Кирилюка на науковій конференції ''Сімейні цінності в християнських традиціях''

Доповідь прот. Петра Політила ''Ідея самобутності Української Церкви та держави у духовній спадщині митрополита Василя Липківського''

У неділю 3-тю після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі

Напередодні неділі 3-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі

Напередодні свята Вознесіння Господнього Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі

АНОНС: У Львівській православній богословській академії пройдуть V християнські постові читання

У Львівській духовній школі відбулась студентська науково-практична конференція присвячена 295-літтю з дня народження Григорія Савича Сковороди

У Львівській православній богословській академії відбулась ювілейна Х Міжнародна конференція

У неділю всіх святих землі Української, керуючий єпархією співслужив Предстоятелю за Божественною Літургією у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких могилах

У неділю всіх святих митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з архипастирським візитом відвідав парафію Трьох Святих м. Львова

У Хресто-Воздвиженському храмі с. Муроване загальним чином було звершене Таїнство Соборування

Таїнство вінчання військовослужбовців у зоні АТО

Напередодні престольного свята в Академічному храмі ЛПБА відбулося святкове всенічне бдіння

Пошук за тегами >>>
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  275
Хітів сьогодні:  3480

Хостів всього:  994316
Хітів всього:  8093636
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET