"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева  

Останні надходження

17 січня 2018  21:58
Роздуми у Надвечір’я Богоявлення
Із святом Господнього Богоявлення тісно пов’язане Велике або йорданське водосвяття, традиція якого сягає перших віків християнства. Взагалі Східна Церква має Мале і Велике освячення води. Мале освячення буває 1 (14) серпня, на свято Переполовення, на храмовий празник та інші. В Греції є давній звичай Малого освячення води щомісяця. Велике або Йорданське водосвяття буває тільки два рази на рік: в навечір’я і на свято Богоявленння Господнього...
15 січня 2018  20:39
Церковно-обрядові та народні звичаї Свят-Вечора та Різдва
Різдво Христове - це найкращий церковний празник всіх християн, зокрема українців у цілому світі. Хоч святкування починаються 24 грудня (6 січня), а закінчуються 6 січня (19 січня), найбільшу пошану мають обряди і звичаї Свят-Вечора в Навечір’я самого Різдва, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів. Церемонійні звичаї, що виконуються на Свят-Вечір, приготовляють всю родину до гідного святкування таїнства Воплочення Божого Сина, яке завершується Службою Божою опівночі...
15 січня 2018  17:13
У день пам'яті свт. Василія Великого очільник єпархії відвідав Бродівське благочиння і звершив Літургію у Різдво-Богородичному храмі м. Броди
14 січня, у день свята Обрізання Господнього, пам'яті святителів Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, і Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Русі, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій здійснив Архіпастирські відвідини Бродівського благочиння та звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого у Різдво-Богородичному храмі м. Броди...
13 січня 2018  21:50
Напередодні неділі після Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
13 січня, напередодні неділі 32-ої після П'ятдесятниці, після Різдва Христового, перед Богоявленням, Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
10 січня 2018  10:43
Поспішаймо зустрічати Різдво Господа нашого Ісуса Христа
Свята літургійного року – це наче велика духовна книга, яка практично вчить нас, як маємо любити Бога, прославляти та служити Йому, щоб спасти свою безсмертну душу. Вони поділяються на рухомі і нерухомі (по-старослов’янськи: подвижні і неподвижні), серед яких найголовніше місце займає свято Христового Рождества та Христового Воскресіння або Пасхи. Бо Христове Рождество – це початок, а Пасха – завершення відкуплення людського роду...
09 січня 2018  14:20
Престольне свято відзначила парафія Собору Пресвятої Богородиці с. Великополе
8 січня, в день пам'яті Собору Пресвятої Богородиці, другий день Різдвяних свят, своє храмове свято відзначає парафія с. Великополе (Яворівського району) Львівсько-Сокальської єпархії...
08 січня 2018  23:38
У другий день свята Різдва Христового очільник єпархії очолив відправу Літургії у кафедральному соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський
8 січня, в день пам’яті Собору Пресвятої Богородиці, у другий День Різдва Христового, кафедральний собор Різдва Христового м.Володимир-Волинський, відзначив свій престольний празник...
08 січня 2018  16:55
Священики Львівської єпархії привітали пацієнтів військово-медичного госпіталю зі святом Різдва Христового
6 січня, напередодні свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, військовий священик і клірик Академічного храму ЛПБА протоієрей Іоан Гарат та військовий капелан і настоятель церкви Святого Іоана Хрестителя Василь Іванків відвідали військовослужбовців, що проходять лікування та реабілітацію у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону...
07 січня 2018  21:38
Увечері дня свята Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив велику вечірню у Покровському кафедральному соборі
7 січня, в день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив велику вечірню у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
07 січня 2018  14:31
У день свята Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію у Покровському кафедральному соборі
7 січня, в день свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію св. Василія Великого у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
06 січня 2018  22:21
Напередодні свята Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив велике повечір'я та ранню в Покровському кафедральному соборі
6 січня, напередодні свята Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив святкове всенічне бдіння - велике повечір'я та ранню, - в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
06 січня 2018  13:42
У навечір’я Різдва Христового митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію св. Іоана Золотоустого, а опісля вечірню з прославою у Покровському кафедральному соборі м. Львова
6 січня, в Навечір'я Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Різдвяний святвечір, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого, а потім вечірню з прославою Різдва Хриситового в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Митрополит Димитрій: ''Дослухатись до маніфесту гетьмана Івана Мазепи...''

19
лютого
2014
--------
15:15
Знову відновились протистояння у Києві між владою і опозицією. Сумно! Сумно від того, що ми не знаємо, що буде завтра. Ми та і не навчилися ще дослухатися до мудрих порад. Не навчилися вести переговорів, які стали б запорукою примирення, спокою і саме головне - встановлення справжнього демократичного суспільства, в якому не буде злодіїв, корупціонерів і хабарників. Нажаль, маніпуляції ззовні і всередині, нерішучість дій Європейського Союзу і підступні утаємничині дії Москви, нечіткість і нереальність вимог опозиції, породжують зневіру і хаос в державі. Україна стоїть на межі розпаду і це мало хто хоче зрозуміти. Христос Спаситель сказав: "Всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде" (Лк. XI, 17). Отже, ми повинні зараз чітко зрозуміти, що вся відповідальність за ситуацію, яка склалася в нашій державі, лежить на нас самих, на тих кому Господь доручив, або ж попустив, керувати цією країною, і на тих, хто стоїть на барикадах, або ж духом підтримує Євромайдан. Впливи ззовні вони є, це реальність, але давайте спочатку почнемо миритися, щоб не дати приводу нашим сусідам зараз потирати руки і зазіхати на ласий шматочок української землі. 
Не треба думати, що така ситуація складається вперше в Україні, що в нашій історії такого не було. Було! І набагато гірша була ситуація. Здолавши страшну Руїну другої половини ХVII ст. Гетьманська держава знаходилась у дуже непростому становищі і стала заручницею російських петровських війн і реформ. Тоді гетьман України Іван Мазепи чітко заманіфестував свою позицію у зверненні до співвітчизників:

"Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка або ціль всього нещастя. Обидва вони через свавільство своє і привласнення необмеженої влади подобляться найстрашнішим деспотам, яких вся Азія і Африка навряд чи коли породжували. І тому подоланий з них і повалений зруйнує собою і державу свою, і оберне її внівець. Жереб держав тих визначила наперед доля рішиться в нашій отчизні і на наших очах, і нам, бачивши загрозу тую, що зібралася над головами нашими, як не помислити й не подумати про себе самих?
Мій розсуд, чужий усім пристрастям і шкідливим для душі замірам, є такий: коли король шведський, завше переможний, якого вся Європа поважає і боїться, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче причислені будемо до Польщі й віддані в рабство полякам і на волю його наставника та улюбленця, короля Лещинського, і вже тут нема й не буде місця договорам про наші права та привілеї, та й попередні на теє договори і трактати самі собою скасуються, бо ми, натурально, пораховані будемо, яко завойовані, або зброєю підкорені, отже, будемо раби неключимі, і доля наша остатня буде гірша за першу, якої предки наші від поляків зазнали з таким горем, що сама згадка про неї жах наганяє.
А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од самого царя того; бо ви бачите, що хоч він походить од коліна, вибраного народом з дворянства свого, але, прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода та добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській. Бачили ви і наслідки деспотизму того, яким він винищив численні родини найбільш варварськими карами за провини, стягнені наклепом та вимушені тиранськими тортурами, що їх ніякий народ стерпіти і перетерпіти не годен. Початок спільних недуг наших зазнав я на самому собі. Вам бо відомо, що за відмову мою в задумах його, убивчих для нашої отчизни, вибито мене по щоках як безчесну блудницю.
Отже, зостається нам, братіє, з видомих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашої неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили. Я нащадків не маю і мати, звичайно, не можу, отже, непричетний єсьм в інтересах насліддя, і нічого не шукаю, окрім щастя тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і з нею довірив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім безсовісний, якби віддавав вам зле за добре і зрадив його за свої інтереси!
Але час освідчитися вам, що я вибрав для народу сього і самих вас. Довголітній досвід мій у справах політичних і знання інтересів народних одкрили мені очі на нинішнє становище справ міністерських, і як вони зблизилися до нашої отчизни. За першу умілість вважається в таких випадках таїна, неприступна ні для кого, аж доки станеться. Я її довірив одному собі, і вона мене перед вами виправдує власною своєю важливістю.
Бачився я з обома воюючими королями, шведським і польським, і все вміння своє ужив перед ними, щоб переконати першого про протекцію і милість отчизні нашій од військових напастей та руйнацій у майбутній на неї навалі, а щодо Великоросії, нам єдиновірної і єдиноплемінної, випросив у нього невтралітет, себто не повинні воювати ми ні з шведами, ані з поляками, ані з великоросіянами, а повинні, зібравшися з військовими силами нашими, стояти в належних місцях і боронити власну отчизну свою, відбиваючи того, хто нападе на неї війною, про що зараз ми повинні оголосити государеві, а бояри його, які не заражені ще німещиною і пам’ятають пролиту безневинно кров своїх родичів, про все теє повідомлені і зо мною згодні. Для всіх же воюючих військ виставляти ми повинні за плату харчі і фураж, в кількості, можливій без власного зубожіння нашого; а при будучому загальному замиренні всіх воюючих держав рішено поставити країну нашу в той стан держав, в якому вона була з-перед володіння польського, із своїми природними князями та з усіма колишніми правами й привілеями, що вільну націю означають. Поручитися за теє взялися найперші в Європі держави: Франція і Німеччина; і ся остання дуже сильно наполягала на такому положенні нашому ще в днях гетьмана Зиновія Хмельницького, за імператора Фердинанда III, але не справдилося воно через міжусобицю та необдуманість предків наших.
Договори наші про вищесказане уложив я з королем шведським письмовим актом, підписаним з обох сторін і оголошеним в означених державах. І ми тепер уважати повинні шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немов би од Бога посланих, щоб увільнити нас од рабства та зневаги і поновити на найвищому ступні свободи та самостійности. Відомо ж бо, що колись були ми те, що тепер московці: уряд, першість і сама назва Русь од нас до них перейшли. Але ми тепер у них, яко притча во язиціх! Договори сії з Швецією не суть нові і перші ще з нею, але потверджують вони і поновлюють попередні договори та союзи, од предків наших з королями шведськими уложені. Бо відомо, що дід і батько нинішнього короля шведського, мавши важливі прислуги од військ наших у війні їх з ливонцями, германцями та Данією, гарантували країну нашу і часто за нею обставали супроти поляків, а отому й од гетьмана Хмельницького, по злуці вже з Росією, вислано сильний корпус козацький, з наказним гетьманом Адамовичем, на підмогу королеві шведському Густавові, і допомагав він йому під час здобування столиць польських, Варшави й Кракова. І так, нинішні договори наші з Швецією суть тільки продовження давніших, в усіх народах уживаних. Та й що ж то за народ, коли за свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає? Такий народ неключимістю своєю подобиться, воістину, нетямущим тваринам, од усіх народів зневажаним".


Цей Маніфест Мазепи повністю наведений мною для того, щоб ми його, читаючи, добре зрозуміли, як правильно нам діяти тепер. Участь Мазепи ми знаємо - Полтавська катастрофа 1709 р. Нагадую, що тоді це була війна і війна запекла... З цієї історичної трагедії нам варто винести урок... і словами Тараса Шевченка сказати: 
"Добре, батьку, робиш,
Що співати, розмовляти
На могилу ходиш!"
Треба повертатися нам до своїх могил, щоб зрозуміти: більше такого повторитися не може. 
Мазепа сьогодні через глибину століть, кличе нас навести лад, спокій і мир в своїй країні. Вектор своєї політики на початку ХVIII ст. він спрямовую до тодішньої Європи: "Отже, зостається нам, братіє, з видомих зол, які нас спіткали, вибрати менше...". І нам слід подумати про це, але тоді, коли приведемо до спокою в державі усі ворогуючі сторони. Адже не секрет, що Європейський Союз дивиться на нас крізь призму своїх інтересів. Не треба бути великим політиком, а я таким не є, щоб зрозуміти: Європа і Америка не будуть до кінця підтримувати тих вимог, які ставить український Євромайдан перед владою. Зустріч Ангели Меркель з представниками опозиції є цьому підтвердженням. Так! Ми вибрали Європу, ми є європейцями і були ними навіть тоді, коли Європа ще шукала свого цивілізаційного виміру, коли Київ був містом, а Париж містечком.
Наша Держава потребує глобальних змін і українці стоять за це на майданах. Вона повинна змінитися і це повинна розуміти влада. Не можна закликати до миру і спокою, боронячи свої статки й маєтки, а потім, так сяк втихомиривши цей народ, нічого для цього не робити і залякувати народ всілякими кримінальними елементами під маскою "тітушок" і різних "фронтів": "І не дивно: адже сам сатана набирає вигляду світла, а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх" (2 Кор. XI, 14, 15). 
Церква - це народ, і цей народ всюди. Він у храмах і на майданах. Він протестує всім своїм нутром. Зрозумійте всі - так далі затягувати ці протистояння не можна. Це погибель для всіх нас, зведення всього на манівці, втрата держави і її голосу у цьому прагматичному світі. Тому негайно треба сісти за стіл серйозних переговорів, переговорів чесних, відвертих, з жертовною думкою про майбутнє України. Треба шукати примирення, яке стане запорукою нашого поступу вперед, поступу до змін. 
Нехай буде відомо всім, що Церква наша - Київський Патріархат з благословення Святійшого Патріарха Філарета і Священного Синоду молиться за богослужіннями з особливими проханнями і молитвами за Україну, примирення і спокій в ній. Віримо, що правда запанує. В цьому нехай допоможе нам Бог і Пресвята Богородиця.
митрополит Димитрій Рудюк
Переглядів: 1300
У день пам'яті свт. Василія Великого очільник єпархії відвідав Бродівське благочиння і звершив Літургію у Різдво-Богородичному храмі м. Броди

Напередодні неділі після Різдва Христового Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі

У другий день свята Різдва Христового очільник єпархії очолив відправу Літургії у кафедральному соборі Різдва Христового м. Володимир-Волинський

Військові капелани Львівсько-Сокальської єпархії взяли участь в марші захисників України

Парафії Воскресіння Христового с. Желдець і святого архистратига Михаїла с. Воля-Жовтанецька передали гуманітарну допомогу українським військовим на Сході України

Слово Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета під час відвідин Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

У день тезоіменитства Святійшого Патріарха Філарета очільник єпархії співслужив Предстоятелю Церкви за Літургією у Володимирському соборі м. Києва

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у черговому плановому засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату

Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 13 грудня 2017 року

У день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці керуючий єпархією відвідав смт. Брюховичі, де з нагоди престольного свята звершив Літургію у Введенському храмі

Ієрей Володимир Ведміцький взяв участь у вшануванні пам'яті жертв операції "Захід"

У неділю 18-ту після П'ятидесятниці очільник єпархії співслужив Предстоятелю Церкви за Божественною Літургією у нижньому храмі кафедрального собору у Чернівцях

Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чутодворця

Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в неділю 28-ту після П’ятидесятниці і в день пам’яті святої великомучениці Варвари

Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в неділю 27-ту після П’ятидесятниці

Верховна Рада скасувала перереєстрацію релігійних організацій

Відбулися службові збори військових священиків у Західно-регіональному управління Державної прикордонної служби України

Таїнство вінчання військовослужбовців у зоні АТО

Пошук за тегами >>>
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації









Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  391
Хітів сьогодні:  1479

Хостів всього:  854092
Хітів всього:  6910234
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET