"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

08 листопада 2018  21:37
У день пам’яті вмч. Димитрія Солунського керуючий єпархією відвідав Жовківське благочиння, де звершив Божественну Літургію у Свято-Димитрівському храмі с. Волиця
8 листопада, в день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архипастирським візитом відвідав Жовківське благочиння, де з нагоди престольного свята звершив Божественну Літургію у Свято-Димитрівському храмі с. Волиця...
04 листопада 2018  21:19
У неділю 23-тю після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Кам’янко-Бузьке благочиння і звершив Божественну літургію у Свято-Богоявленському храмі с. Новий Став
4 листопада, в неділю 23-тю після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архіпастирським візитом відвідав Кам’янко-Бузьке благочиння, де звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у Свято-Богоявленському храмі с. Новий Став...
03 листопада 2018  20:13
Напередодні неділі 23-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
3 листопада, напередодні неділі 23-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
29 жовтня 2018  23:01
Постанова Священного Синоду про молитву за Його Святість Вселенського Патріарха Варфоломія
Постанова Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату про молитву за Його Святість Вселенського Патріарха Варфоломія....
28 жовтня 2018  19:14
У неділю 22-гу після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Львівську парафію Покрови Пресвятої Богородиці, що на Левандівці
28 жовтня, у неділю 22-гу після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій з Архипастирським візитом відвідав парафію Покрови Пресвятої Богородиці на Левандівці, де звершив Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого...
27 жовтня 2018  21:53
Напередодні неділі 22-ої після П'ятидесятниці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння в Покровському кафедральному соборі
27 жовтня, напередодні неділі 22-ої після П'ятидесятниці, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
22 жовтня 2018  20:31
Проректор ЛПБА взяв участь в роботі круглого столу, присвяченому сімейним цінностям
22 жовтня, у малій сесійні залі Львівської обласної ради, відбувся круглий стіл на тему: «Християнське виховання та інституція сім’ї: як вберегти від загроз»...
21 жовтня 2018  19:01
У 23-тю річницю інтронізації на Патріарший престіл Святійшого Патріарха Філарета керуючий єпархією співслужив Предстоятелю Церкви за Літургією у Володимирському соборі м. Києва
21 жовтня, у день 23-ої річниці iнтронiзацiї на Патріарший престіл Святiйшого Патрiарха Київського і всієї Руси-України Фiларета, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій співслужив Предстоятелю Церкви за святковою Божественною Літургією свт. Іоана Золотоустого у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва...
20 жовтня 2018  20:02
Лист Священного Синоду до Вселенського Патріарха Варфоломія та Синоду Вселенського Патріархату
З великою радістю та вдячністю сприйняли ми сповіщення про рішення, які Ваша Всесвятість разом зі Святим та Священним Синодом Великої Христової Церкви – Матері ухвалили за підсумками засідання 9-11 жовтня 2018 р....
20 жовтня 2018  19:25
Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 20 жовтня 2018 року
Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, що під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета проходило 20 жовтня 2018 року в Синодальному залі Київської Патріархії...
20 жовтня 2018  18:38
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у черговому засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату
20 жовтня, в рамках робочого візиту до м. Києва, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій взяв участь у черговому засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, що під головуванням Предстоятеля Церкви Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета проходило у Синодальному залі Київської Патріархії...
19 жовтня 2018  19:06
"Онтологічною смертю для людини є її відпадіння від Бога" - протоієрей Михаїл Сивак під час лекції зі Священного Писання на Львівських братських студіях
19 жовтня в Залі засідань Львівського єпархіального управління відбулася чергова лекція зі Священного Писання в рамках Львівських братських студій, що діють при Покровському кафедральному соборі м. Львова...

«Богословська література Київської Руси». Доповідь диякона Артемія Бабленюка на науковій богословсько-історичній конференції у м. Городок

29
вересня
2013
--------
20:47

Ваше Високопреосвященство!
Всечесні отці!
Дорогі брати і сестри!

Хрещення Київської Руси-України – це велика і достойна уваги справа нашого просвітителя великого князя Володимира. Саме після цієї події життя наших предків починає кардинально змінюватися – із язичницьких фанатиків вони стають християнами, носіями Божої благодаті. Хрещення Русі змінило як внутрішній стан людей, так і зовнішній. Із хрещенням Руси починається розвиток духовності, а саме відкриття багатьох монастирів, церков, шкіл, які ставлять початки богословської думки і богословської освіти.

Літопис руський нам повістує наступне: «Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він Бога сам і люди його, і глянувши на небо, сказав «Боже великий, що створив небо і землю! Поглянь на нових людей своїх! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнські, і утверди в них віру правдиву і незмінну. А мені допоможи Господи, проти ворога-диявола, щоб надіючись на тебе і на твою силу, подолав я підступи його» [6, с. 66].

Із цього починається новий етап життя в державі Київської Русі. І першою же справою великий князь Володимир ставить багато церков і провіщає невчений люд книжною справою. Як говорить нам літопис: « …і повелів він (Володимир), робити церкви і ставити їх на місцях, де ото стояли кумири…, і пославши( мужів своїх), став він у знаних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» [Цит. за: 5, с. 75].

Християнство внесло в життя народу вищу мораль, вищу культуру, осередками якої стали церкви. Великий князь почав поставляти дуже багато церков не тільки в Києві, але і за його межами. По закінченні будови, крім кліру, потрібно було багато грамотних людей: читців, співаків, тощо. І тому при церквах Володимир засновував школи для навчання боярських та священичих дітей [9, с. 121 – 122].

Але основну справу просвітництва людей узяв на себе великий князь Ярослав Мудрий. Як пише літописець: «І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися» [Цит. за: 5, с. 78]. Християнство за святого Ярослава значно поглиблюється. В Києві з’являються монастирі святого Юрія та святої Ірини. Недалеко села Берестова, на горі над Дніпром, у печері оселилися перші пустинно жителі, священик Іларіон, згодом митрополит, до якого пристав Антоній, що був пострижений на Афоні і приніс в Україну ідеал чернецтва…, і саме засновується Києво-Печерський монастир, який у подальшому став осередком культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти і співів.

Школи були не тільки в монастирях, але також при більших церквах. Літопис оповідає, що Ярослав зібрав до школи у Новгороді 300 дітей, і через це треба думати, що в Києві було їх не менше. І далі Нестор Літописець розповідає: «Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги, і багато переписавши, положив [їх] у церкві святої Софії, що її спорудив він сам… У ній же належні співи воздають Богові в належні часи. І інші церкви ставив він по містах і по поселеннях, настановляючи попів і даючи їм частку майна свого і велячи їм повчати людей і приходити часто до церков; попові бо часто належить повчати людей, оскільки це йому доручено Богом» [6, с. 92].

Князь Ярослав Мудрий наказав перекладати й переписувати книги: «зібрав багато писців і перекладав з грецького на слов'янське письмо, і списали книги много». З часом кількість таких фахових переписувачів значно збільшилася. Накопичення книжок дуже скоро привело до заснування при митрополії у Києві першої відомої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 роком. Готова до читання книга цінувалася дуже дорого. Наприклад у той час 8 гривень коштував один молитовник, а за 50 гривень можна було купить ціле село. Тому книги в мали велику шану і люди з великим бажанням і натхненням черпали корисну інформацію.

Дослідники вважають, що загальний рівень освіти Київської Русі був одним з найкращих у тогочасній Європі [7, с. 91]. Не випадково Нестор Літописець відзначив: «Князь Володимир орав освітню ниву, князь Ярослав Мудрий її засівав, а сучасники мають можливість збирати врожай» [Цит. за: 7, с. 91].

Святий благовірний князь Ярослав Мудрий показав нам приклад справжнього християнина і справжнього керманича держави. Своє правління він розпочинає із будівництва церков, відкриття бібліотек і шкіл.

Безперечний є той факт, що Хрещення Київської Руси-України поклало великий фундамент у розвитку культури народу, а особливо богослів’я Церкви. І враховуючи все вище сказане, слід зазначити, що і цей розвиток культури спричинив те, що Київська Русь може похвалитися справжніми шедеврами літератури. І в даній статті, хочеться підкреслити саме богословську літературу в світлі Хрещення Київської Русі. До числа цієї літератури хотілось б віднести, найперше твір ченця Іларіона «Слово про Закон і Благодать», якого князь Ярослав Мудрий поставив у 1051 році митрополитом із русичів без згоди на це Константинопольської Церкви.

Своїм твором митрополит Іларіон показує тогочасному люду справжність християнства і найперше його переваги над іудейством. Підкреслюється протилежність «закону» (давньої іудейської релігії) і «благодаті» (нової – християнської). «Закон» – це холод, морок і рабство, а «благодать» – тепло, осяяність і свобода. Так, колись і «земля наша» була порожня і висохла, аж доки «від краю до краю» не напоїло її євангельське джерело.

Також цим твором і показано рівень освіти тогочасного суспільства і його сприйняття та розуміння істин стосовно Церкви Христової. Бо святитель Іларіон пишучи такий твір знав для кого пише і мусів розуміти рівень освіченості слухачів. Очевидно, що воно було виголошене пресвітером Іларіоном у Софії Київській під час її освячення перед князем Ярославом Мудрим та його оточенням.

Основну увагу хочеться надати богословському глибокому змісту «Слову про Закон і Благодать». Із перших рядків даного твору ми зрозуміємо що причиною написання було саме подяка Богу за хрещення і навернення язичницької Русі до Бога: «Благословен Господь Бог наш, Бог християнський, що навістив і дарував спасіння людям своїм, що не дав до останку творінню своєму ідольською темрявою охопленим бути і в бісівському слугуванні гинути» [4, с. 31]. Тут, ми бачимо слова душі, так би мовити, не тільки автора, а й тогочасного наверненого люду до Христа. Цими же словами і розпочинається перша частина твору. В якій автор возносить подяку Богу за милість і розповідає про досконалість Нового Завіту над Старим. У Христовій Церкві ми вже живемо вільні, а в Старому Завіті існувало рабство: «Образ же Закону і Благодаті – Агар – Сарра, спершу рабиня, а потім – вільна» [4, с. 39]. Тут митрополит Іларіон символічно на прикладі двох старозавітних жінок порівнює відмінність між рабством (яке було у Старому Завіті) і свободою (що є основою Нового Завіту). Також у цій частині яскраво підкреслюються дві природи Ісуса Христа: Божественна і людська: «Як людина у яслах лежав, і, як Бог, від волхвів дари і поклоніння приймав» [4, с. 65]; «Як людина плакав за Лазарем і як Бог, воскресив Його із мертвих» [4, с. 67] і також дуже і дуже багато порівнянь робить митрополит Іларіон стосовно даного догматичного питання.

Друга частина твору – це похвала Русі та її хрестителю Володимиру. Пресвітер Іларіон порівнює нашого просвітителя з іншими просвітителями країн і земель: «Хвалить же похвальними голосами Римська земля Петра й Павла, від яких увірували в Ісуса Христа, сина Божого; Азія і Ефес і Патм – Івана Богослова; Індія – Фому; Єгипет – Марка. Всі землі, і міста, і люди шанують і прославляють свого вчителя, що навчив їх православної віри. Похвалімо ж і ми, по силі нашій, учителя нашого і наставника, що сотворив великі і дивні діла, великого кагана землі нашої - Володимира...» [4, с. 97]. Можна з упевненістю сказати, що вже й ці слова стали тими основоположними прославленнями Володимира Великого до лику святих.

Третя частина «Слова про Закон і Благодать» – це похвала князю Ярославу Мудрому, який є гідним продовжувачем справи Володимира Великого: «Не порушує він твоїх уставів, а утверджує їх, не говорить, а чинить, і що недокінчене тобою – докінчує, як Соломон після Давида» [4, с. 126 – 127]. Вже за життя свого Ярослав Мудрий удостоївся такої великої шани від митрополита Іларіона.

Літературна спадщина митрополита Київського Іларіона – «Слово про Закон і Благодать», «Сповідь віри», «Послання до брата стовпника» та «Сказання про поширення християнства на Русі» є відзеркаленням тодішнього запиту києво-руського суспільства [3, с. 52 – 53].

Досить славними працями в період Київської Русі стали агіографічні твори – тобто література про житія святих угодників Божих. Входячи до складу християнських держав, Київська Русь турбувалася про створення сонму власних святих та їх життєписів. Але якщо в римській і візантійській традиції прославлялися подвиги великомучеників з числа подвижників і ченців, страждальників за віру, то на Русі писалися житія князів.

Перші святі, що засяяли в Київській Русі-Україні після святого Хрещення 988 року були сини святого рівноапостольного князя Володимира, які стали першими мучениками і страстотерпцями землі Української. Це князі Борис і Гліб, яких було вбито рідним братом Святополком Окаянним [10, с. 4]. Про смерть і канонізацію (прославлення) братів ми знаходимо відомість із «Повісті минулих літ», де преподобний Нестор Літописець описує їхню блаженну кончину: «…скончався блаженний Борис, діставши з праведниками вінець (життя вічного) од Христа Бога» [6, с. 78]. «Мов те ягня непорочне, приніс Гліб себе в жертву богові замість запашного фіміаму…» [6, с. 79].

Відмінність «Житія Бориса і Гліба» від подібних візантійських знов-таки полягає в ідеї патріотизму: «Пробуваючи у радості безконечній і в сяйві невимовному, подаючи зцілення дари Руській землі… Бо єсте ви заступники Руської землі» [6, с. 80]. Ці перші святі стали покровителями миру та спокою в наших землях, що їх так бракувало в часи міжусобиць та князівського розбрату, особливо після смерті Ярослава Мудрого.

Були також складені «Житія» святих рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира. Пізніше на Русі стали складатися і житія ченців-подвижників. Особливу популярність отримав «Києво-Печерський Патерик».

Слід підкреслити, що Києво-Печерський монастир – це був один із духовних символів українського народу, який немов уособлював його душу та історичний шлях. Це було місце подвигу українських християнських подвижників, а також давній осередок літописання, іконописання, літературної діяльності та книгодрукування. І саме найпершим надзвичайним твором богословської тематики, що вийшов із її стін, по праву вважається Києво-Печерський Патерик. Збірник, що увібрав у себе житія і твори печерських святих ХІ – ХІІІ століть, і вже протягом більше 900 років заворожував наших предків, а також і всіх нас своїми живими образами святості, глибиною філософії та богослів’я [6, с. 348].

Крім оригінальної богословської літератури в Київській Русі після Хрещення розпочалася велика перекладацька діяльність богослужбових текстів і Біблії. Належне місце посідало Остромирове Євангеліє. Воно було переписане із староболгарського оригіналу дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира у 1056 – 1057 рр.). Також у перекладах давньоукраїнською мовою були канони святим, які своїми словами прославляли святих, розповідали про євангельські події. Найпоширенішою біблійною літературою в Київській Русі був Псалтир, по якому вчили грамоти і для всіх шкіл тогочасних був першим підручником (немов «Буквар» в сучасності).

Ось, уже 1025 років минуло від часу Хрещення Руси-України. Ми є нащадки Володимирового Хрещення і тому перед нами стоїть завдання продовжувати ті справи, які робилися в просвітницькій діяльності великих святих князів Володимира та Ярослава. Бо саме за цих двох правителів богословська література в Київській Русі поклала великий міцний фундамент, який в подальшій історії Української Церкви прояснявся у багатьох визначних постатях, а особливо їхніх богословських працях. Цими постатями стали великі святителі: Петро Могила, Димитрій Ростовський, Стефан Яворський і багато, багато інших.

Використана література:

1. Біблія – книга Священного Писання Старого та Нового Завіту в українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Переклад патріарха Філарета (Денисенка). – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2009. – 1416 с.

2. Грушевський М. С. Духовна Україна (збірка творів). – Київ: Либідь, 1994. – 558 с.

3. Димитрій Рудюк, митрополит. Українська Православна Церква: історія в портретах. – Львів: Град Лева, 2012. – 722 с. +105 іл. с.

4. Іларіон, митрополит. Про Закон Мойсеєм даний і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених. – К.: МАУП, 2004. – 176 с. іл.. – Бібліогр.: с. 172.

5. Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів / За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. – Київ-Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 1100 с.; додатки.

6. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновець; Відп. ред.. О. В. Мишанич. – К.: Дніпро, 1989. – ХVI+591 с.

7. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ «КАЗКА», 2006. – 736 с.

8. Патерик Києво-Печерський / Упорядкувала, адаптувала українською мовою, склала примітки та додатки Ірина Жиленко. Відп. редактор В. М. Колпакова. – 2-е вид. – К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2001. – 348 с., 37 іл.

9. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 1. До середини ХVІ ст.. – 3-тє видання. – К.: Либідь, 1995. – 672 с.

10. Самбор Б. І. Святі землі української. – К.: Видавництво «Архангельський глас», 2009. – 688 с.: іл.

11. Степовик Д. В. Київська Біблія XIII ст. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2001. – 240 с.

(доповідь зачитана на науковій богословсько-історичній конференції «1025-річчя Хрещення Київської Руси-України та його історичні впливи на сьогодення» у м. Городок в рамках відзначення цього славного ювілею у Городоцькому благочинні Львівської єпархії 24 вересня 2013 року Божого)

Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії
Переглядів: 3479
У неділю 16-ту після П'ятидесятниці очільник єпархії відвідав Львівське благочиння та звершив чин великого освячення Свято-Духівського храму Львів-Рясне

Високопреосвященний митрополит Димитрій очолив відправу Літургії на цілющому джерелі присілка Заглина в рамках щорічної Всеукраїнської прощі

У неділю 13-ту після П’ятидесятниці керуючий єпархією відвідав Сокальське благочиння, де звершив Божественну Літургію у Свято-Преображенському храмі м. Червонограда

У рамках постійнодіючого семінару протоієрей Василій Ховзун виступив з доповіддю перед викладачами ЛПБА

''Сімейний конфлікт та депресія у дитини: психіатричний та психотерапевтичний аспекти''. Доповідь ієрея Сергія Кирилюка на науковій конференції ''Сімейні цінності в християнських традиціях''

Доповідь прот. Петра Політила ''Ідея самобутності Української Церкви та держави у духовній спадщині митрополита Василя Липківського''

АНОНС: У Львівській православній богословській академії пройдуть V християнські постові читання

У Львівській духовній школі відбулась студентська науково-практична конференція присвячена 295-літтю з дня народження Григорія Савича Сковороди

У Львівській православній богословській академії відбулась ювілейна Х Міжнародна конференція

У день пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира очільник єпархії співслужив Предстоятелю Церкви за Літургією у Володимирському соборі м. Києва

Протоієрей Михайло Назар взяв участь у вшануванні 99-річниці створення ЗУНР у Сокалі

АНОНС: Загальноукраїнська Хресна хода у м. Києві

У день пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира очільник єпархії співслужив Предстоятелю Церкви за Літургією у Володимирському соборі м. Києва

Напередодні пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира керуючий єпархією співслужив Предстоятелю Церкви за всенічним бдіння у Володимирському соборі м. Києва

Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія в неділю 1-шу Великого посту, Торжество Православ’я

Високопреосвященний митрополит Димитрій провів чергову нараду робочої групи з розробки проекту Української Православної Енциклопедії

Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у відзначенні 400-ліття Київської православної богословської академії

Пошук за тегами >>>
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
УПЦ КП
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  93
Хітів сьогодні:  595

Хостів всього:  1104099
Хітів всього:  9088664
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET