Святитель Миколай Сербський. Чому ми вітаємо один одного словами: “Христос народився!”

Коли ми вигукуємо: “Христос народився!”, це означає те ж, як би ми вигукнули: “Месія народився!”, або: “Цар народився!”, або: “Спаситель народився!”. Цим вітанням ми підтверджуємо й свідчимо один одному, що в світ прийшов Той, Котрий мусив прийти заради спасіння людей, і попереджаємо, щоб іншого, крім Нього, не чекали; прийшов Той, Котрого Бог Отець обіцяв нашим прабатькам, вигнаним з раю; Той, прихід Якого язичеські племена й народи передчували; Той, про Якого пророки єврейські прорікали; Той, про Якого тисячоліттями з тугою зітхало безпомічне людство; Той, Котрий засяяв на землі, немов сонце після довгої темної ночі. Отже, коли ми вигукуємо: “Христос народився!”, ми свідчимо, що Всевишній виконав Свою обітницю, що людські сподівання й пророкування пророків здійснилися й багатовікове зітхання змінилося радістю.

Месія народився, пречудовий, Бог і Людина одночасно, і стомлені погляди людські Ним хай утішаться й іншого месії не побачать.

Цар народився, найсильніший, з жезлом сили й лампадою милості одночасно, і найнемічніші хай встануть і вигукнуть: ми діти Царські!

Витязь народився, непереможний, хай захистить праведних і наверне грішних, хай скине духів злоби піднебесної.

Вказуючий народився, прозірливий, хай заблуканих виведе й поведе.

Просвітитель народився, ясновельможний, хай розжене морок і просвітить затьмарених.

Пастир народився, турботливий, хай спасе стадо від вовків і збере його під Свій покров.

Живильник народився, щедрий, хай наситить прагнучих не земним, а небесним Тілом Своїм Божественним і полум’яною Своєю Кров’ю.

Чоловіколюбець народився, єдиний, хай захистить на грудях Своїх й оживить любов’ю всіх сиріт Своїх, які поневірялися довго від гробу життя до гробу смерті.

Відкривач народився, найбільший, хай відкине завісу й відкриє смертним безсмертне Царство Небесне.

Усе це означають ті чудесні слова, якими християни вітають один одного в Різдво Христове і якими і я вас, брати, вітаю:

Христос народився!