"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

05 квітня 2020  13:39
У неділю 5-ту Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію свт. Василія Великого в Покровському кафедральному соборі
5 квітня, в неділю 5-ту Великого посту, день пам'яті преподобної Марії Єгипетської, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
04 квітня 2020  19:34
Напередодні неділі 5-ої Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив всенічне бдіння у Покровському кафедральному соборі
4 квітня, напередодні неділі 5-ої Великого посту, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив всенічне бдіння у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
04 квітня 2020  14:38
Роз’яснення у зв’язку з посиленням карантинних обмежень
3 квітня 2020 р. Урядом України було опубліковано зміни до карантинних обмежень. Зміни набувають чинності з 6 квітня ц.р....
03 квітня 2020  16:03
Напередодні свята Похвали Пресвятої Богородиці Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив ранню з читанням Акафісту Божій Матері у Покровському кафедральному соборі
3 квітня, в п'ятницю 5-ої седмиці Великого посту, напередодні суботи Акафісту, свята Похвали Пресвятої Богородиці, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив ранню з читанням Акафісту Божій Матері в Покровському кафедральному соборі м. Львова...
01 квітня 2020  20:17
ПОГРЕБІННЯ МИТРОФОРНОГО ПРОТОІЄРЕЯ ПАВЛА КОЧКОДАНА
1 і 2 квітня було звершено чин похорону новопредставленого о. Павла Кочкодана, який закінчив свій біг життя на 73-му році життя увечері 31 березня 2020 р...
01 квітня 2020  18:00
Увечері середи п'ятої седмиці Великого посту керуючий єпархією звершив утреню з читанням Великого канону прп. Андрія Критського у Покровському соборі
1 квітня, у середу п'ятої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив утреню з читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
01 квітня 2020  14:14
ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО УПОКОЄННЯ МИТРОФОРНОГО ПРОТОІЄРЕЯ ПАВЛА КОЧКОДАНА
У вівторок 31 березня о 22.00 у Львівській міській лікарні на Топольній після тяжкої довготривалої хвороби та після причастя Святих Христових Тайн на 73 році життя спочив у Бозі митрофорний протоієрей Павло Кочкодан, ключар Свято-Покровського кафедрального собору...
29 березня 2020  12:59
У неділю 4-ту Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію свт. Василія Великого в Покровському кафедральному соборі
29 березня, в неділю 4-ту Великого посту, день пам'яті преподобного Іоана Ліствичника, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
27 березня 2020  20:51
Увечері п'ятниці четвертої седмиці Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив останню цьогоріч Пасію в Покровському кафедральному соборі
29 березня, в п'ятницю четвертої седмиці Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Пасію, чин якої укладений святителем Петром Могилою - митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі, в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
22 березня 2020  11:00
У Хрестопоклонну неділю Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Літургію свт. Василія Великого у Покровському кафедральному соборі
22 березня, у неділю 3-тю Великого посту, Хрестопоклонну, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської, в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
20 березня 2020  18:19
Розпорядження по Львівсько-Сокальській єпархії Православної Церкви України від 18 березня 2020 року
Благословенний Господь і Бог наш, що відвідав нас і випробовує віру нашу! Кожна прийдешня година ускладнює ситуацію з поширенням коронавірусу у світі і зокрема в Україні. Через це стає суворішим карантинний режим у напрямку щодо подолання пандемії. 17 березня 2020 р. Верховна Рада України прийняла закон, в якому окрім карантинних заходів, запроваджується кримінальна відповідальність за безвідповідальне ставлення щодо уведеного карантину...
17 березня 2020  20:46
Практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних у зв’язку з оголошеною пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19)
Практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних Православної Церкви України у зв’язку з оголошеною пандемією особливо небезпечної коронавірусної хвороби (COVID-19)...

Єпархія :: Історія

Галицька єпархія в ХІ-ХІІІ ст.

Історія християнської церкви на галицьких землях сягає своїми початками зламу VIII-IX ст. Поширенню християнства сприяли географічне розташування – на перетині важливих торговельних шляхів, активні контакти місцевих купців з країнами Сходу та Заходу, передусім – Візантією та південними слов’янами. Першими проповідниками християнства тут стали учні святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія. Кількість місіонерів на руських землях зросла після занепаду Великоморавської держави на початку X ст. Таким чином, упродовж декількох століть, ще до Хрещення Русі, яке 988 р. здійснив св. рівноапостольний князь Володимир Великий (980-1015), східно-християнська традиція та греко-слов’янський обряд набули поширення на цих теренах. В історіографії висловлювалася гіпотеза про можливість заснування чеськими ... читати >>>

Галицька митрополія

У 1303 р., завдяки дипломатичним заходам галицько-волинського князя Юрія І Львовича (1301-1308), святійший патріарх Афанасій “підвищив до митрополії” давню Галицьку кафедру, благословляючи створення 81-ї, згідно з поліптихом, митрополії в юрисдикції Константинопольського престолу. До складу нової церковно-адміністративної одиниці входили Галицька, Володимирська, Перемишльська, Луцька, Турівська і Холмська єпархії. Першим галицьким митрополитом був владика Нифонт.Після його смерті в 1305 р. кандидатом на Галицький престол став ігумен Ратненського монастиря іконописець Петро. Протистояння між галицько-волинськими та північно-руськими князями спричинили посилені спроби впливу на церковну політику. Адже цього ж року помер митрополит Київський Максим (який переніс резиденцію з Києва до Володимира-на-Клязьмі) й до Константинополя приїхав ігумен Геронтій, ... читати >>>

Галицько-львівські православні намісники

На час скликання Новогрудського собору (1414) та внутрішньоцерковних конфліктів у зв’язку з обранням на Київську митрополичу кафедру у межах Великого князівства Литовського владики Григорія (Цамблака), землі колишньої митрополії з центром у Галичі стали однією з причин суперечок двох кандидатів (київського і московського) на титул митрополита “всієї Русі”. Всі адміністративні справи в Галицькій єпархії тоді вирішував намісник, який призначався з благословення київського митрополита. Під 1413 р. згаданий перший крилоський намісник Ігнатій Крехович. Безпосередній вплив на призначення намісника мала королівська влада в особі місцевого старости. У справах духовних (наприклад, рукопокладення священиків) православне духовенство та миряни зверталися до волоських чи молдавських митрополитів, іноді – ... читати >>>

Заснування Львівської, Галицької і Кам’янецької кафедри

Макарій Тучапський, львівський міщанин, активний діяч місцевої української громади, а згодом – єпископ Львівський, Галицький і Кам’янецький – одна з найцікавіших особистостей церковної історії західноукраїнських земель. З його іменем пов’язане становлення Львівської православної єпархії і впорядкування українського церковного життя після тривалої кризи церковних структур, що наступила з початком XV ст.Під 1521 р. ім’я львівського купця Макарія вперше згадується у документах королівської канцелярії – разом з львів’янами Іллею та Ігнатієм, 28 червня від імені “громади міста і передмістя руського обряду” він отримав королівську ухвалу з підтвердженням прав православного міщанства. Йдеться про один із заходів, спрямованих проти низки обмежень і заборон православним на ... читати >>>

Доба реформ і боротьба за збереження давніх прав і привілеїв

На середину XVI ст. припадає період особливих зловживань патрональним правом світських урядників, як і королівської влади у Київській митрополії. Отримане ще за життя владики Макарія королівське призначення М. Балабана (у чернецтві – Арсенія) потребувало підтвердження, тому впродовж кількох місяців новий єпископ ще домагався документа, хоч кафедру вже посідав. Так, у серпні 1549 р., очевидно, через активну діяльність Балабанової опозиції, призначення намісника Львівської єпархії отримав перемишльський єпископ Антоній (Радиловський). Згодом, Арсеній залишився повноправним львівським ієрархом. Владика продовжив заходи, спрямовані на утвердження матеріального забезпечення єпархії, – тривали судові справи з шляхтою та унівськими монахами. У 1566 р. Сиґізмунд ІІ Август підтвердив угоду владики ... читати >>>

Проголошення унії

Зміни та реформи, оперті на латинські зразки, дозволили єпископу впевненіше висловити свої переконання, підкріплені, відповідно, перспективою отримання значних церковних маєтків та політичних прав. У 1677 р. Й. Шумлянський звернувся до папського нунція і висловив готовність прийняти унію. Пропонуючи умови, єпископ домагався маєтків Київської митрополії, Львівської єпархії, Києво-Печерської Лаври. На початку 1681 р., за присутності папського нунція, у Варшаві Йосиф Шумлянський, перемишльський єпископ Іннокентій Винницький, архімандрит Унівського монастиря Варлаам Шептицький, ігумен Лиснянського монастиря Сильвестр Тваровський прийняли унію. Львівський єпископ запропонував уряду також проект наступного поширення унії. А в 1700 р., Йосиф Шумлянський проголосив перехід в унію Львівської, Галицької і Кам’янецької єпархії. Поступове ... читати >>>

Православна церква в єпархії австрійського періоду

Після поділів Польщі (1772, 1793, 1795) та включення українських земель до складу Австрійської імперії нових рис набули і релігійні відносини у Галичині. Ліберальна загалом релігійна політика уряду не виключала можливостей тиску і переслідувань православних, низка парафій та осередків яких продовжували діяти впродовж всього ХІХ ст. У 1785 р., згідно з розпорядженням австрійського уряду, було ліквідовано останній у Львівській єпархії православний монастир – Скит Манявський. Спричинилася до цього секуляризаційна державна політика, а також ціла низка скарг та прохань з боку уніатського духовенства та ієрархії (єпископів Лева Шептицького, Петра Білянського). Високий духовний авторитет православних монахів серед формально уніатського населення створював постійну небезпеку поширення ... читати >>>

У міжвоєнній Польщі

В нових умовах незалежної Польщі у Львові виникли конфлікти між нечисленними румунами з одного боку та галичанами і переселенцями з інших українських земель за право власності та користування храмом. Процес, що вирішувався на міждержавному рівні, тривав близько десяти років. Новий настоятель і перший благочинний галицьких парафій о. Пантелеймон (Рудик) зміг відсудити на користь місцевої громади парафіяльний дім. Повернення до православ’я низки греко-католицьких парафій у 20–30-х рр. зумовлювали розширення зв’язків та налагодження системи управління благочиння. До Православної Церкви поверталося багато вірних та парафій греко-католиків, що змушені були чинити опір полонізації та окатоличенню. Так, за спогадами теперішнього львів’янина Євстахія Мащакевича, у 1930-х рр. ... читати >>>

Львівська православна кафедра у ХХ ст.

1940-і рр. стали добою трагічних випробувань для західноукраїнських земель. Прославлений у радянській ідеології “золотий вересень 1939-го” започаткував період встановлення тут карально-репресивного режиму, ознаменував добу ліквідації всіх можливих опозиційних йому осередків . Одним з потужних чинників протидії та боротьби за державне і національно-культурне становлення українського народу в Галичині була Греко-Католицька Церква. Тому її ліквідація, подібно як руйнування православних храмів та жорстокі репресії проти православного духовенства в Східно- та Центрально-українських областях у 1920-30-х рр., стало черговим завданням і етапом в реалізації програми знищення духовного, релігійного життя українців, як “буржуазного” пережитку, що стоїть на заваді “світлому майбутньому”.22-23 лютого 1941 р. у Львові перебував екзарх ... читати >>>
Переглядів: 13868
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  43
Хітів сьогодні:  135

Хостів всього:  1327534
Хітів всього:  11485716
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET