"Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї, Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога"
(апостол Павло (1Кор. 15, 33-34))
офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії
Радіо Град Лева

Останні надходження

19 квітня 2019  16:32
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у Раді єпископів Львова
19 квітня, в приміщені Львівської міської ради, відбулась зустріч єпископів різних християнських конфесій із міським головою Львова Андрієм Садовим та працівниками мерії...
17 квітня 2019  15:43
Свято-Духівський храм с. Оброшино запрошує взяти участь у передвеликодньому майстер-класі із писанкарства
Писанка є символом вічного життя, воскресіння, а тому містить глибокий зміст. Саме яйце ззовні здається мертвим і не життєвим, але насправді всередині жива істота готується до народження. Так як Христос перебуває в печері-гробі «яко мертв», але йому належить перемогти смерть і вернутися до життя – воскреснути...
17 квітня 2019  14:58
Благодійний концерт октету ЛПБА в підтримку Євгена Стріжика
14 квітня, октет Львівської православної богословської академії “Літос” під керівництвом регента Любові Кобилецької взяв участь у благодійному концерті у м. Бібрка Перемишлянського району в підтримку Євгена Стріжика...
17 квітня 2019  14:52
Декан богословського факультету ЛПБА взяв участь у панахиді за Борисом Возницьким
16 квітня з благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія декан богословського факультету Львівської православної богословської академії, благочинний академічного храму ЛПБА доцент протоієрей Назарій Лозинський взяв участь у панахиді на могилі Героя України, багатолітнього директора Львівської галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького...
17 квітня 2019  13:43
Ікона подарована молодіжкою Львівських братських студій бійцям Національної Гвардії України стала полковою
Ікона святих мучениць Віри, Надії, Любови та матерії їх Софії, яку перед Великим постом молодь Львівських братських студій передали на Схід, стала полковою у 15-му окремому полку в/ч 3035 Національної Гвардії України міста Слов’янськ, Донецької області...
17 квітня 2019  13:36
Митрополит Димитрій взяв участь у Національному форумі "Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку" у м. Києві
16 квітня, з одноденним робочим візитом у м. Києві перебував Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Цього ж дня, у м. Києві презентували унікальний фотолітопис “Українська державність” - фотофакти речей, подій, людей, явищ, що є культурним фундаментом України...
17 квітня 2019  13:07
Високопреосвященний митрополит Димитрій взяв участь у другій зустрічі зі співавторами «10 тез для Православної Церкви України» у м. Києві
16 квітня, з одноденим робочим візитом у м. Києві перебував Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Цього ж дня, вдруге була організована зустріч з делегацією науковців, філософів, священиків та творчої інтелігенції для продовження обговорення актуальних питань розвитку ПЦУ, сформованих у так званих 10 тезах для Православної Церкви України, що проходила під головуванням Блаженнішого митрополита Київського і всієї України - Епіфанія...
15 квітня 2019  18:08
Львівська православна богословська академія взяла участь у всеукраїнському переписуванні Біблії
15 квітня, студенти та викладачі Львівської православної богословської академії на чолі з ректором професором протоієреєм Ярославом Ощудляком долучились до історичного заходу – всеукраїнського переписування Біблії...
14 квітня 2019  20:58
У Свято-Миколаївському храмі с. Честині загальним чином було звершене Таїнство Соборування
14 квітня, увечері неділі п’ятої седмиці Великого посту, в Свято-Миколаївському храмі с. Честині (Кам'янко-Бузького благочиння), загальним чином було звершено Таїнство Соборування (Маслосвяття)...
14 квітня 2019  20:05
Понад дві сотні вірян прийняли Таїнство Соборування у Воскресенському храмі с. Желдець
14 квітня, у п'яту неділю Великого посту, у Воскресенському храмі с. Желдець (Кам'янка-Бузьке благочиння) загальним чином було звершено Таїнство Соборування...
14 квітня 2019  20:00
Увечері неділі 5-ої Великого посту очільник єпархії звершив вечірню з читанням канону з акафістом Страстям Христовим у Покровському соборі
14 квітня, в неділю 5-ту Великого посту, ввечері, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив вечірню з читанням канону з акафістом Божественним Страстям Христовим у кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...
14 квітня 2019  13:25
У неділю 5-ту Великого посту Високопреосвященний митрополит Димитрій звершив Божественну Літургію свт. Василія Великого в Покровському кафедральному соборі
14 квітня, в неділю 5-ту Великого посту, день пам'яті преподобної Марії Єгипетської, Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив Божественну Літургію святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, в кафедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці м. Львова...

Єпархія :: Історія

Галицька єпархія в ХІ-ХІІІ ст.

Історія християнської церкви на галицьких землях сягає своїми початками зламу VIII-IX ст. Поширенню християнства сприяли географічне розташування – на перетині важливих торговельних шляхів, активні контакти місцевих купців з країнами Сходу та Заходу, передусім – Візантією та південними слов’янами. Першими проповідниками християнства тут стали учні святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія. Кількість місіонерів на руських землях зросла після занепаду Великоморавської держави на початку X ст. Таким чином, упродовж декількох століть, ще до Хрещення Русі, яке 988 р. здійснив св. рівноапостольний князь Володимир Великий (980-1015), східно-християнська традиція та греко-слов’янський обряд набули поширення на цих теренах. В історіографії висловлювалася гіпотеза про можливість заснування чеськими ... читати >>>

Галицька митрополія

У 1303 р., завдяки дипломатичним заходам галицько-волинського князя Юрія І Львовича (1301-1308), святійший патріарх Афанасій “підвищив до митрополії” давню Галицьку кафедру, благословляючи створення 81-ї, згідно з поліптихом, митрополії в юрисдикції Константинопольського престолу. До складу нової церковно-адміністративної одиниці входили Галицька, Володимирська, Перемишльська, Луцька, Турівська і Холмська єпархії. Першим галицьким митрополитом був владика Нифонт.Після його смерті в 1305 р. кандидатом на Галицький престол став ігумен Ратненського монастиря іконописець Петро. Протистояння між галицько-волинськими та північно-руськими князями спричинили посилені спроби впливу на церковну політику. Адже цього ж року помер митрополит Київський Максим (який переніс резиденцію з Києва до Володимира-на-Клязьмі) й до Константинополя приїхав ігумен Геронтій, ... читати >>>

Галицько-львівські православні намісники

На час скликання Новогрудського собору (1414) та внутрішньоцерковних конфліктів у зв’язку з обранням на Київську митрополичу кафедру у межах Великого князівства Литовського владики Григорія (Цамблака), землі колишньої митрополії з центром у Галичі стали однією з причин суперечок двох кандидатів (київського і московського) на титул митрополита “всієї Русі”. Всі адміністративні справи в Галицькій єпархії тоді вирішував намісник, який призначався з благословення київського митрополита. Під 1413 р. згаданий перший крилоський намісник Ігнатій Крехович. Безпосередній вплив на призначення намісника мала королівська влада в особі місцевого старости. У справах духовних (наприклад, рукопокладення священиків) православне духовенство та миряни зверталися до волоських чи молдавських митрополитів, іноді – ... читати >>>

Заснування Львівської, Галицької і Кам’янецької кафедри

Макарій Тучапський, львівський міщанин, активний діяч місцевої української громади, а згодом – єпископ Львівський, Галицький і Кам’янецький – одна з найцікавіших особистостей церковної історії західноукраїнських земель. З його іменем пов’язане становлення Львівської православної єпархії і впорядкування українського церковного життя після тривалої кризи церковних структур, що наступила з початком XV ст.Під 1521 р. ім’я львівського купця Макарія вперше згадується у документах королівської канцелярії – разом з львів’янами Іллею та Ігнатієм, 28 червня від імені “громади міста і передмістя руського обряду” він отримав королівську ухвалу з підтвердженням прав православного міщанства. Йдеться про один із заходів, спрямованих проти низки обмежень і заборон православним на ... читати >>>

Доба реформ і боротьба за збереження давніх прав і привілеїв

На середину XVI ст. припадає період особливих зловживань патрональним правом світських урядників, як і королівської влади у Київській митрополії. Отримане ще за життя владики Макарія королівське призначення М. Балабана (у чернецтві – Арсенія) потребувало підтвердження, тому впродовж кількох місяців новий єпископ ще домагався документа, хоч кафедру вже посідав. Так, у серпні 1549 р., очевидно, через активну діяльність Балабанової опозиції, призначення намісника Львівської єпархії отримав перемишльський єпископ Антоній (Радиловський). Згодом, Арсеній залишився повноправним львівським ієрархом. Владика продовжив заходи, спрямовані на утвердження матеріального забезпечення єпархії, – тривали судові справи з шляхтою та унівськими монахами. У 1566 р. Сиґізмунд ІІ Август підтвердив угоду владики ... читати >>>

Проголошення унії

Зміни та реформи, оперті на латинські зразки, дозволили єпископу впевненіше висловити свої переконання, підкріплені, відповідно, перспективою отримання значних церковних маєтків та політичних прав. У 1677 р. Й. Шумлянський звернувся до папського нунція і висловив готовність прийняти унію. Пропонуючи умови, єпископ домагався маєтків Київської митрополії, Львівської єпархії, Києво-Печерської Лаври. На початку 1681 р., за присутності папського нунція, у Варшаві Йосиф Шумлянський, перемишльський єпископ Іннокентій Винницький, архімандрит Унівського монастиря Варлаам Шептицький, ігумен Лиснянського монастиря Сильвестр Тваровський прийняли унію. Львівський єпископ запропонував уряду також проект наступного поширення унії. А в 1700 р., Йосиф Шумлянський проголосив перехід в унію Львівської, Галицької і Кам’янецької єпархії. Поступове ... читати >>>

Православна церква в єпархії австрійського періоду

Після поділів Польщі (1772, 1793, 1795) та включення українських земель до складу Австрійської імперії нових рис набули і релігійні відносини у Галичині. Ліберальна загалом релігійна політика уряду не виключала можливостей тиску і переслідувань православних, низка парафій та осередків яких продовжували діяти впродовж всього ХІХ ст. У 1785 р., згідно з розпорядженням австрійського уряду, було ліквідовано останній у Львівській єпархії православний монастир – Скит Манявський. Спричинилася до цього секуляризаційна державна політика, а також ціла низка скарг та прохань з боку уніатського духовенства та ієрархії (єпископів Лева Шептицького, Петра Білянського). Високий духовний авторитет православних монахів серед формально уніатського населення створював постійну небезпеку поширення ... читати >>>

У міжвоєнній Польщі

В нових умовах незалежної Польщі у Львові виникли конфлікти між нечисленними румунами з одного боку та галичанами і переселенцями з інших українських земель за право власності та користування храмом. Процес, що вирішувався на міждержавному рівні, тривав близько десяти років. Новий настоятель і перший благочинний галицьких парафій о. Пантелеймон (Рудик) зміг відсудити на користь місцевої громади парафіяльний дім. Повернення до православ’я низки греко-католицьких парафій у 20–30-х рр. зумовлювали розширення зв’язків та налагодження системи управління благочиння. До Православної Церкви поверталося багато вірних та парафій греко-католиків, що змушені були чинити опір полонізації та окатоличенню. Так, за спогадами теперішнього львів’янина Євстахія Мащакевича, у 1930-х рр. ... читати >>>

Львівська православна кафедра у ХХ ст.

1940-і рр. стали добою трагічних випробувань для західноукраїнських земель. Прославлений у радянській ідеології “золотий вересень 1939-го” започаткував період встановлення тут карально-репресивного режиму, ознаменував добу ліквідації всіх можливих опозиційних йому осередків . Одним з потужних чинників протидії та боротьби за державне і національно-культурне становлення українського народу в Галичині була Греко-Католицька Церква. Тому її ліквідація, подібно як руйнування православних храмів та жорстокі репресії проти православного духовенства в Східно- та Центрально-українських областях у 1920-30-х рр., стало черговим завданням і етапом в реалізації програми знищення духовного, релігійного життя українців, як “буржуазного” пережитку, що стоїть на заваді “світлому майбутньому”.22-23 лютого 1941 р. у Львові перебував екзарх ... читати >>>
Переглядів: 12813
Слідкуйте за нашими новинами у соціальних мережах

facebookvkgoogletwitteryoutube
ПЦУ
Єпархія
Архієрей
Новини
Публікації











Розробка та веб-дизайн:
[ Andriy_BURDYK ]™
у співпраці з ІТЦ "SP-Service"
Хостів сьогодні:  435
Хітів сьогодні:  4422

Хостів всього:  1181601
Хітів всього:  10012572
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET